ВПЛИВ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ НА КОГНІТИВНИЙ СТАТУС ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ

Анотація

Вступ. Ішемічна хвороба серця залишається глобальною медико-соціальною проблемою, що характеризується високими показниками смертності та інвалідизації. Останніми роками зростає увага до когнітивних порушень, які супроводжують перебіг ішемічної хвороби серця та виникають у понад 40 % пацієнтів. Ці розлади, зумовлені хронічною церебральною гіпоперфузією, оксидативним стресом і ней­розапаленням, значно погіршують якість життя хворих та знижують їх прихильність до лікування. У цьому контексті актуальним є пошук ефективних немедикаментозних методів корекції когнітивного статусу.

Мета роботи – узагальнити та проаналізувати сучасні наукові дані щодо впливу різних видів реабілітаційних втручань, зокрема фізичних тренувань, когнітивно-поведінкових програм, телереабілітації і мультидисциплінарних підходів, на когнітивний статус пацієнтів з ішемічною хворобою серця.

Основна частина. Проведено систематичний аналіз наукових джерел із баз даних PubMed, Scopus та Web of Science за останні 10 років. Визначено, що найбільш виражений позитивний вплив на когнітивні функції (пам’ять, увагу, виконавчі функції) демонструють комплексні реабілітаційні програми. Регулярні аеробні навантаження сприяють покращенню церебральної перфузії та стимуляції нейропластичності через підвищення рівня нейротрофічного фактора мозку (BDNF). Поєднання фізичної активності з когнітивним тренінгом забезпечує синергічний ефект, що перевищує результати ізольованих втручань. Окрему увагу приділено впровадженню телереабілітаційних технологій та мобільних додатків, які підвищують доступність реабілітації і мотивацію пацієнтів, особливо осіб похилого віку, забезпечуючи безперервність відновлювального процесу в амбулаторних умовах.

Висновки. Комплексна кардіореабілітація є потужним інструментом профілактики та корекції когнітивних дисфункцій при ішемічній хворобі серця. Інтеграція фізичних, когнітивних і психоемоційних компонентів дозволяє не лише відновити соматичний стан, а й зберегти ментальне здоров’я пацієнтів. Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка стандартизованих, персоналізованих протоколів реабілітації з урахуванням індивідуальних когнітивних профілів пацієнтів.