ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ПНЕВМОНІЮ, АСОЦІЙОВАНУ З COVID-19

Автор(и)

  • Цзююань Пен Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • М. І. Марущак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0001-6754-0026
  • Г. Г. Габор Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0003-4704-4273
  • Г. І. Кліщ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-1074-1772
  • Л. П. Мазур Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0001-8586-7516

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2025.2.15473

Ключові слова:

COVID-19, пневмонія, психічні розлади, оптимізм, песимізм

Анотація

Вступ. Пацієнти з COVID-19 часто стикаються із широким спектром психологічних особливостей, які можуть зберігатися протягом тривалого часу після гострої фази захворювання. Численні дослідження показали підвищену поширеність психічних розладів серед людей, хворих на COVID-19, порівняно із загальною популяцією або пацієнтами з іншими респіраторними захворюваннями.

Мета роботи – проаналізувати рівень оптимізму/песимізму у хворих на пневмонію, спричинену COVID-19, залежно від категорії тяжкості захворювання.

Основна частина. Першим етапом нашого дослідження було ретроспективне вивчення медичної документації 27 пацієнтів, яких госпіталізували з приводу негоспітальної пневмонії (підтвердженої за допомогою комп’ютерної томографії) з позитивним результатом мазка на вірус SARS-CoV-2. Тяжкість перебігу пневмонії оцінювали за шкалою PORT. Другим етапом нашого дослідження було телефонне опитування для оцінки рівня оптимізму в учасників першого етапу дослідження через 6–12 місяців після виписування зі стаціонару за допомогою тесту життєвої орієнтації (The Life Orientation Test-Revised). Оцінка рівня оптимізму у хворих на пневмонію, асоційовану з COVID-19, свідчить про його зниження зі збільшенням категорії тяжкості пневмонії. При цьому в 3-й групі рівень оптимізму був вірогідно нижчим на 26,2 % порівняно з групою порівняння. Варто відзначити значне збільшення відсотка осіб з високим рівнем песимізму і, відповідно, зменшення відсотка осіб з високим рівнем оптимізму в міру прогресування пневмонії, асоційованої з COVID-19. Аналіз компонентів оптимізму показав переважання позитивних відповідей на твердження «У непевні часи я зазвичай очікую на краще» у хворих 2-ї (92,31 %) і 3-ї (71,42 %) груп та найбільшу кількість негативних відповідей на твердження «Я завжди оптимістично дивлюся на своє майбутнє» у пацієнтів 3-ї групи (50,00 %). Аналіз компонентів песимізму показав переважання ствердних відповідей на твердження «Я майже ніколи не очікую, що все піде по-моєму» (78,56 %), «Я рідко розраховую на те, що зі мною трапиться щось хороше» (71,94 %) у хворих 3-ї групи, що, втім, достовірно не відрізнялося від даних у пацієнтів 2-ї групи.

Висновки. Розуміння психологічних особливостей є критично важливим для розробки ефективних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних стратегій, спрямованих на покращення психічного здоров’я та якості життя осіб після перенесення пневмонії, асоційованої з COVID-19.

Посилання

World Health Organisation. (2025). WHO Scientific advisory group issues report on origins of COVID-19. Retrieved from https://www.who.int/news/item/27-06-2025-who-scientific-advisory-group-issues-report-on-origins-of-covid-19

Marushchak, M., Krynytska, I., Homeliuk, T., Vayda, A., Kostiv, S., & Blikhar, V. (2024). Charlson comorbidity index and the severity of community-acquired pneumonia caused by SARS-CoV-2: A retrospective analysis. Dental and Medical Problems, 61(2), 173-179. DOI 10.17219/dmp/166666.

Rogers, J.P., Chesney, E., Oliver, D., Pollak, T.A., McGuire, P., Fusar-Poli, P., ... David, A.S. (2020). Psychiatric and neuropsychiatric presentations of COVID-19. The Lancet Psychiatry, 7(7), 611-627. DOI 10.1016/S2215-0366(20)30203-0.

Mazza, M.G., De Lorenzo, R., Conte, C., Poletti, S., Vai, B., Bollettini, I., ... Benedetti, F. (2020). COVID-19 and psychological distress: a meta-analysis. Psychiatry Research, 290, 113083.

Taquet, M., Geddes, J.R., Husain, M., Luciano, S., & Harrison, P.J. (2021). 6-month neurological and psychiatric outcomes in 236 379 survivors of COVID-19: a retrospective cohort study using electronic health records. The Lancet Psychiatry, 8(5), 416-427. DOI 10.1016/S2215-0366(21)00084-5.

Wang, Y., Xu, B., Zhao, G., Xu, Y., Wang, W., & Liu, D. (2022). Long-term psychological impact of COVID-19: A comprehensive review. Psychological Medicine, 52(4), 678-690.

[Anonymous]. (n.d.). The psychological impact of COVID-19 on Chinese healthcare workers: a systematic review and meta-analysis. [S.l.]: [s.n.].

Lim, W.S., van der Eerden, M.M., Laing, R., Boersma, W.G., Karalus, N., Town, G.I., ... Macfarlane, J.T. (2003). Defining community acquired pneumonia severity on presentation to hospital: an international derivation and validation study. Thorax, 58(5), 377-382. DOI 10.1136/thorax.58.5.377.

Holmes, E.A., O’Connor, R.C., Perry, V.H., Tracey, I., Wessely, S., Arseneault, L., ... Bullmore, E. (2020). Multidisciplinary research priorities for the COVID-19 pandemic: a call for action for mental health science. The Lancet Psychiatry, 7(6), 547-560. DOI 10.1016/S2215-0366(20)30168-1.

World Health Organization (2021). Mental health and COVID-19: Early evidence of the pandemic’s impact. Geneva: WHO.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-26

Як цитувати

Пен, Ц., Марущак, М. І., Габор, Г. Г., Кліщ, Г. І., & Мазур, Л. П. (2025). ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ПНЕВМОНІЮ, АСОЦІЙОВАНУ З COVID-19 . Медсестринство, (2), 29–33. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2025.2.15473

Номер

Розділ

Статті