АНАЛІЗ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РОЗЛАДІВ СНУ ТА ТРИВОЖНОСТІ В МЕДСЕСТЕР ЗА ОСТАННІ 25 РОКІВ

Л. В. Наумова; У. О. Наумова; О. Й. Зарічна; Т. Ю. Марченко

doi:10.11603/2411-1597.2024.3.15003

Автор(и)

Л. В. Наумова Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
У. О. Наумова Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
О. Й. Зарічна Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Т. Ю. Марченко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.3.15003

Ключові слова:

розлади сну, тривожність, депресія, медсестри, синдром вигорання, інформаційні технології

Анотація

Вступ. В останні роки все більше уваги приділяють здоров’ю медичного персоналу, адже саме від нього залежать якість догляду за пацієнтами і ретельність виконання лікарських призначень. Медсестри, які безпосередньо доглядають за пораненими та хворими, зазнають значних психологічних і фізичних навантажень. Однією з найбільш поширених у них проблем є розлади сну та підвищення тривожності, що можуть призвести до так званого синдрому вигорання. Ці стани впливають не тільки на здоров’я медсестер, але й на їх здатність ефективно виконувати свої професійні обов’язки.

Мета роботи – проаналізувати інформацію, наявну в наукометричній базі Scopus, щодо поширеності й актуальності такої теми, як розлади сну та тривожність у молодшого медичного персоналу, зокрема медсестер.

Основна частина. У наукометричній базі Scopus було сформульовано аналітичний запит (порушення сну в медсестер, тривожність у медсестер, чинники, що впливають на розлади сну за екстремальних умов) з метою отримання різнобічної інформації щодо цієї теми. На наш пошуковий запит з даної теми в наукометричній базі Scopus знайдено всього 2679 наукових праць, надрукованих з 1995 до 2024 р., незважаючи на її актуальність. З огляду на те, що за останні 25 років науково-технічний прогрес зробив неймовірний стрибок, навантаження на нервову систему медсестер зросло в рази, саме тому обрана тема надзвичайно актуальна. З’ясовано, що розлади сну та наявність тривожності в медсестер можуть бути спричинені різноманітними факторами, такими, як ненормований графік роботи, нічні зміни, незбалансоване харчування, гіпервідповідальність і бажання все зробити ідеально, страх втратити роботу або отримати зауваження від лікарів чи іншого медичного персоналу тощо. Проаналізовано дані за останні 25 років і показано підвищення інтересу до цієї теми, а також проаналізовано кількість публікацій, топ авторів, університетів, країн. Усі ці результати наглядно відображено в діаграмах.

Висновки. Збір і аналіз даних про розлади сну та тривожність у медсестер є ключовими для покращення їх професійного й особистого життя, що, у свою чергу, сприяє підвищенню якості медичної допомоги загалом.

Посилання

Shahriari, M., Shamali, M., Yazdannik, A. (2014). The relationship between fixed and rotating shifts with job burnout in nurses working in critical care areas. Iranian Journal of Nursing and Midwifery Research, 19(4), 360-365.

Ferri, P., Guadi, M., Marcheselli, L., Balduzzi, S., Magnani, D., Di Lorenzo, R. (2016). The impact of shift work on the psychological and physical health of nurses in a general hospital: A comparison between rotating night shifts and day shifts. Risk Management and Healthcare Policy, 9, 203-211. DOI: 10.2147/RMHP.S115326.

Selvi, Y., Özdemir, P., Özdemir, O., Aydin, A., Besiroglu, L. (2010). Influence of Night Shift Work on Psychologic State and Quality of Life in Health Workers. Düşünen Adam, 23, 238-243.

Šimunić, A., Gregov, L. (2012). Conflict between work and family roles and satisfaction among nurses in different shift systems in Croatia: A questionnaire survey. Arhiv za Higijenu Rada i Toksikologiju, 63(2), 189-197. DOI: 10.2478/10004-1254-63-2012-2159.

Strzemecka, J., Bojar, I., Strzemecka, E., Owoc, A. (2014). Dietary habits among persons hired on shift work. Annals of Agricultural and Environmental Medicine, 21 (1), 128-131. http://aaem.pl/fulltxt.php.CID=1095353.

Saberi, H.R., Moravveji, A.R. (2010). Gastrointestinal complaints in shift-working and day-working nurses in Iran. Journal of Circadian Rhythms, 8, 9. DOI: 10.1186/1740-3391-8-9.

Li, Y.-M., Du, J., Zhang, H., Yu, C.-H. (2008). Epidemiological investigation in outpatients with symptomatic gastroesophageal reflux from the Department of Medicine in Zhejiang Province, east China. Journal of Gastroenterology and Hepatology (Australia), 23 (2), 283-289. DOI: 10.1111/j.1440-1746.2007.05045.x.

Konturek, P.C., Brzozowski, T., Konturek, S.J. (2011). Gut clock: Implication of circadian rhythms in the gastointestinal tract. Journal of Physiology and Pharmacology, 62(2), 139-150.

Voigt, R.M., Forsyth, C.B., Keshavarzian, A. (2019). Circadian rhythms: a regulator of gastrointestinal health and dysfunction. Expert Review of Gastroenterology and Hepatology. 13 (5), pp. 411-424. DOI:10.1080/17474124.2019.1595588.

James, S.M., Honn, K.A., Gaddameedhi, S., Van Dongen, H.P.A. (2017). Shift Work: Disrupted Circadian Rhythms and Sleep—Implications for Health and Well-being. Current Sleep Medicine Reports, 3 (2), 104-112. DOI:10.1007/s40675-017-0071-6.

Zhang, L., Sun, D.-M., Li, C.-B., Tao, M.-F. (2016). Influencing Factors for Sleep Quality Among Shift-working Nurses: A Cross-Sectional Study in China Using 3-factor Pittsburgh Sleep Quality Index. Asian Nursing Research, 10(4), 277-282. DOI:10.1016/j.anr.2016.09.002.

Mizuno, K., Matsumoto, A., Aiba, T., Abe, T., Ohshima, H., Takahashi, M., Inoue, Y. (2016). Sleep patterns among shift-working flight controllers of the International Space Station: An observational study on the JAXA Flight Control Team. Journal of Physiological Anthropology, 35(1), 19. DOI: 10.1186/s40101-016-0108-4.

Cheng, P., Tallent, G., Bender, T.J., Tran, K.M., Drake, C.L. (2017). Shift Work and Cognitive Flexibility: Decomposing Task Performance. Journal of Biological Rhythms, 32(2), 143-153. DOI: 10.1177/0748730417699309.

Іvon Elm, E., Altman, D.G., Egger, M., Pocock, S.J., Gøtzsche, P.C., Vandenbroucke, J.P. (2008). The Strengthening the Reporting of Observational Studies in Epidemiology (STROBE) statement: guidelines for reporting observational studies. Journal of Clinical Epidemiology, 61 (4), 344-349. DOI: 10.1016/j.jclinepi.2007.11.008.

Martinez, A.P., de Azevedo, G.R. (2012). The Bristol stool form scale: Its translation to Portuguese, cultural adaptation and validation. Revista Latino-Americana de Enfermagem, 20(3), 583-589. DOI: 10.1590/S0104-11692012000300021.

Seong, J., Son, S., Min, A. (2022). Effect of sleep on alertness at work among fixed night shift nurses: A prospective observational study. Journal of Advanced Nursing, 78 (10), 3197-3206. DOI: 10.1111/jan.15180.

Vlasak, T., Dujlovic, T., Barth, A. R. (2022). Response to: Correspondence on «Neurocognitive impairment in night and shift workers: a meta-analysis of observational studies» by Tucker. Occupational and Environmental Medicine, 79 (11), 1. DOI: 10.1136/oemed-2022-108530.

View at Publisher (2019). No de Enfermeros Por Comunidades, Ciudades Autónomas y Provincias de Colegiación, Edad y Sexo Instituto Nacional de Estadística, Madrid, Spain.

Maslach, C., Leiter, M.P. (2016). Understanding the burnout experience: Recent research and its implications for psychiatry. World Psychiatry, 15(2), 103-111. DOI: 10.1002/ wps. 20311.

Shah, M.K., Gandrakota, N., Cimiotti, J.P., Ghose, N., Moore, M., Ali, M.K. (2021). Prevalence of and Factors Associated with Nurse Burnout in the US (Open Access). JAMA Network Open, 4 (2), e2036469. DOI:10.1001/jamanetworkopen.2020.36469.

Chen, G.X., Fang, Y., Guo, F., Hanowski, R.J. (2016). The influence of daily sleep patterns of commercial truck drivers on driving performance. Accident Analysis and Prevention, 91, 55-63. DOI:10.1016/j.aap.2016.02.027.

De Hert, S. (2020). Burnout in healthcare workers: Prevalence, impact and preventative strategies. Local and Regional Anesthesia, 13, 171-183. DOI: 10.2147/LRA.S240564.