ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДОГОСПІТАЛЬНОЇ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ НА ТЛІ ВИКОНАННЯ БАЗОВИХ ПОЛОЖЕНЬ СУЧАСНОГО КЛІНІЧНОГО ПРОТОКОЛУ РАПТОВОЇ ЗУПИНКИ КРОВООБІГУ

А. А. Гудима; Р. М. Ляхович; Я. М. Кіцак; І. О. Ястремська

doi:10.11603/2411-1597.2024.3.14999

Автор(и)

А. А. Гудима Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Р. М. Ляхович Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Я. М. Кіцак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
І. О. Ястремська Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.3.14999

Ключові слова:

серцево-легенева реанімація, клінічна смерть, раптова зупинка кровообігу, домедична допомога, парамедики, дефібриляція

Анотація

Вступ. Відомо, що на кінцевий результат виконання розширених реанімаційних догоспітальних заходів лікарськими (парамедичними) бригадами екстреної медичної допомоги (ЕМД) впливає низка ключових факторів: часові рамки доїзду бригади до хворого (постраждалого), наявність (відсутність) домедичної допомоги і власне якість реанімаційних заходів, які на місці подій проводить бригада ЕМД. Досконале знання сучасного клінічного протоколу раптової зупинки кровообігу в кінцевому результаті здатне суттєво знизити догоспітальну летальність.

Мета роботи – провести клініко-статистичний аналіз діяльності бригад ЕМД м. Тернополя за 2021–2023 рр., які виїжджали на виклики до хворих, що перебували в стані клінічної смерті.

Основна частина. За основу досліджень було взято кількість доїздів бригад ЕМД до хворих (постраждалих) з раптовою зупинкою кровообігу за період 2021–2023 рр. Діяльність працівників ЕМД оцінювали за декількома критеріями, в основі яких були: час доїзду до місця події, швидка констатація ознак клінічної смерті у хворих (постраждалих), якість виконання розширених реанімаційних заходів з дотриманням базових положень актуального протоколу раптової зупинки кровообігу. Особливу увагу, зокрема, приділено швидкій інтерпретації виду зупинки кровообігу, своєчасній ранній дефібриляції, коректному введенню необхідних медикаментів з аналізом потенційно зворотних причин стану клінічної смерті, а саме так званих «4 Г та 4 Т». Також увагу було сфокусовано на оцінці та своєчасному й адекватному забезпеченні прохідності дихальних шляхів, у тому числі інтубації трахеї і застосуванні альтернативних до неї методів штучної вентиляції легень (постановка ларенгеальної макси, трубки тощо). Слід враховувати те, що на загальну кількість летальних випадків, головним чином, впливають: основне захворювання пацієнта, його вік, наявність супутніх патологій, а також не сумісні з життям травми.

Висновки. Дотримання новітніх алгоритмів проведення догоспітальної серцево-легеневої реанімації на тлі надання кваліфікованої домедичної допомоги – запорука зниження загальної смертності.

Посилання

Kryliuk, V.O., & Huriev, S.O. (2020). Ekstrena ta nevidkladna medychna dopomoha. T.4: Klinichni marshruty (protokoly) patsiienta pid chas nadannia ekstrenoi medychnoi dopomohy na dohospital’nomu etapi: Pidruchnyk dlia vyshch. navch. zakladiv [Emergency and urgent medical care. T.4: Clinical routes (protocols) of the patient during the provision of emergency medical care at the pre-hospital stage: textbook for higher educational institutions]. Kyiv: Ozhyva [in Ukrainian].

Usenko, L.V., Maltseva, L.A., & Tsar’ov, A.V. (2016). Sertsevo-legen’eva i tserebral’na reanimatsiia: novi rekomendatsii Yevropeiskoi Rady z reanimatsii 2015 roku i nevyrisheni problemy reanimatolohii v Ukraini [Cardiopulmonary and cerebral resuscitation: new recommendations of the European Resuscitation Council 2015 and unresolved problems of resuscitation in Ukraine]. Medytsyna nevidkladnykh staniv – Emergency medicine, (4), 17-22.

Usenko, L.V., & Tsarev, A.V. (2014). Sertsevo-legen'eva i tserebral'na reanimatsiia: Praktichnyi posibnyk (2-e vyd., vypr. i dop.). [Cardiopulmonary and cerebral resuscitation: A practical guide (2nd ed., revised and supplemented). Dnipropetrovsk.

Negovskii, V.A., & Gurvich, A.M. (2016). Pisliareanimatsiina khvoroba - nova nozolohichna odynytsia. Real’nist’ i znachennia [Post-resuscitation disease is a new nosological unit. Reality and meaning]. Ekspedymental’ni, klinichni ta orhanizatsiini problemy reanimatolohii – Expeditionary, clinical and organizational problems of resuscitation, 3-10.

Usenko, L.V., Tsarev, A.V., & Yarovenko, V.V. (2012). Pisliareanimatsiina khvoroba: daleko ne real'izovanyi potentsial [Post-resuscitation disease: far from realized potential]. Medytsyna nevidkladnykh staniv – Emergency Medicine, (4), 9-16.

Usenko, L.V., & Tsarev, A.V. (2014). Shtuchna hipotermiia v suchasnii reanimatolohii [Artificial hypothermia in modern resuscitation]. Zahal'na reanimatolohiia – General resuscitation, (1), 21-23.

Deakin, C.D., Nolan, J.P., Soar, J., Sunde, K., Koster, R.W., Smith, G.B., & Perkins, G.D. (2012). European Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation 2010. Section 4. Adult advanced life support. Resuscitation, 81, 1305-1352.

Handley, A.J., Koster, R., Monsieurs, K., Perkins, G.P., Davies, S., & Bossaert, L. (2009). Adult basic life support and use of automated external defibrillators. In J. P. Nolan & P. Baskett (Eds.), European Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation 2012 (S7-S23). Elsevier.

Usenko, L.V., Tsarev, A.V., & Leschenko, Y.A. (2007). Naum L. Gurevich: A pioneer of defibrillation. In P. Baskett & T. Baskett (Eds.), Resuscitation Greats (pp. 200-202). Clinical Press.

Nolan, J.P., Laver, S.R., Welch, C.A., Harrison, D.A., Gupta, V., & Rowan, K. (2012). Outcome following admission to UK intensive care units after cardiac arrest: A secondary analysis of the ICNARC Care Mix Programme Database. Anaesthesia, 62, 1207-1216.