ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ МОТИВАЦІЙНИМИ ЧИННИКАМИ РОБОТИ І РІВНЕМ ОПТИМІЗМУ В МЕДСЕСТЕР ТЕРАПЕВТИЧНИХ ТА ХІРУРГІЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ

М. Ю. Синенко; М. І. Марущак

doi:10.11603/2411-1597.2024.1.14657

Автор(и)

М. Ю. Синенко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
М. І. Марущак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.1.14657

Ключові слова:

медсестри, оптимізм, песимізм, стрес, мотивація

Анотація

Вступ. Медсестри становлять 71 % медичних працівників у світі, тому їх здоров’я важливе як для медичної спільноти, так і для системи охорони здоров’я загалом. Важливим залишається пошук асоціацій між різними чинниками та рівнем оптимізму/песимізму в медсестер.

Мета роботи – встановити особливості оптимізму/песимізму в медсестер терапевтичних та хірургічних відділень залежно від мотиваційних стимулів до роботи.

Основна частина. У дослідженні взяли участь 45 медсестер, які проходили навчання на постійно діючих курсах підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів. Рівень диспозиційного оптимізму визначали з використанням валідизованої української версії опитувальника диспозиційного оптимізму та шкал з офіційних доступних джерел. Для визначення мотиваційних чинників роботи медсестер терапевтичних та хірургічних відділень ми застосували валідизований опитувальник «Дослідження мотивацій медичного персоналу». Серед медсестер різних профілів з високим і помірним рівнями оптимізму основними мотиваційними чинниками були «робота, щоб допомогти іншим», «цікава робота», «тісна співпраця з людьми», «захоплююча робота», а також у медсестер хірургічних відділень – «складна робота» і «відповідальна робота». При цьому, чим нижчий рівень оптимізму в медсестер, тим нижче місце в рейтингу мали мотиваційні чинники роботи. У медсестер хірургічних відділень рівень оптимізму вірогідно вищий стосовно медсестер терапевтичних відділень за такими мотиваційними стимулами, як «безпечна робота», «складна робота», соціальні виплати», «здатність зробити значний внесок у суспільство», «можливості подорожувати», «можливості поєднувати роботу та сім’ю», «гнучкий графік», «можливості просування по службі», «відповідальність у роботі», «приємні умови праці» й «стартова зарплата».

Висновки. Отримані дані свідчать про те, що більш мотивованими та оптимістично налаштованими є медсестри хірургічного профілю.

Посилання

Malagón-Aguilera, M.C., Suñer-Soler, R., Bonmatí-Tomas, A., Bosch-Farré, C., Gelabert-Viella, S., Fontova-Almató, A., Grau-Martín, A., & Juvinyà-Canal, D. (2020). Dispositional Optimism, Burnout and Their Relationship with Self-Reported Health Status among Nurses Working in Long-Term Healthcare Centers. International journal of environmental research and public health, 17(14), 4918. DOI: 10.3390/ijerph17144918.

Jenaro, C., Flores, N., Orgaz, M. B., & Cruz, M. (2011). Vigour and dedication in nursing professionals: towards a better understanding of work engagement. Journal of advanced nursing, 67(4), 865-875. DOI: 10.1111/j.1365-2648.2010.05526.x.

Suñer-Soler, R., Grau-Martín, A., Font-Mayolas, S., Gras, M.E., Bertran, C., & Sullman, M.J. (2013). Burnout and quality of life among Spanish healthcare personnel. Journal of psychiatric and mental health nursing, 20(4), 305-313. DOI: 10.1111/j.1365-2850.2012.01897.x.

Van Bogaert, P., Timmermans, O., Weeks, S. M., van Heusden, D., Wouters, K., & Franck, E. (2014). Nursing unit teams matter: Impact of unit-level nurse practice environment, nurse work characteristics, and burnout on nurse reported job outcomes, and quality of care, and patient adverse events--a cross-sectional survey. International journal of nursing studies, 51(8), 1123-1134. DOI: 10.1016/j.ijnurstu.2013.12.009.

International Labour Organization Stress Prevention at Work Checkpoints (2012). (accessed on 13 April 2024). Retrieved from: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---publ/documents/publication/wcms_168053.pdf.

Kupcewicz, E., Mikla, M., Kadučáková, H., Schneider-Matyka, D., & Grochans, E. (2022). Health Behaviours and the Sense of Optimism in Nursing Students in Poland, Spain and Slovakia during the COVID-19 Pandemic. International journal of environmental research and public health, 19(4), 2388. DOI: 10.3390/ijerph19042388.

Novak-Mazepa, K., Marushchak, M., Tomchuk, T., Gashynska, O., & Pastryk, T. (2023). Association of the metabolic syndrome components with the chronotype, level of daytime sleepiness and dispositional optimism in patients with arterial hypertension. Journal of Health Sciences, 13(1), 35-40.

Luthans, F., Avolio, B.J., Avey, J.B., & Norman, S.M. (2007). Positive Psychological capital measurement and relationship with the performance and satisfaction. Pers. Psychol., 60, 541-572. DOI: 10.1111/j.1744-6570.2007.00083.

Laschinger, H.S., & Grau, A.L. (2012). The influence of personal dispositional factors and organizational resources on workplace violence, burnout, and health outcomes in new graduate nurses: A cross-sectional study. Int. J. Nurs. Stud., 49, 282-291. DOI: 10.1016/j.ijnurstu.2011.09.004.

Shaufeli, W.B., & Salanova, M. (2007). Research in Social Issues in management: Managing Social and Ethical Issues in Organizations. Information Age Publishers; Greenwich, CT, USA.

Scheier, M.F., & Carver, C.S. (1987). Dispositional optimism and physical well-being: the influence of generalized outcome expectancies on health. Journal of personality, 55(2), 169-210. DOI: 10.1111/j.1467-6494.1987.tb00434.x.

Scheier, M.F., Carver, C S., & Bridges, M.W. (2001). Optimism and Pessimism: Implications for Theory, Research, and Practice. American Psychological Association; Washington, DC, USA: 2001.

Márquez-González, M., Losada Baltar, A., Peñacoba Puente, C., & Romero-Moreno, R. (2009). El optimismo como factor moderador de la relación entre el estrés y la depresión de los cuidadores informales de personas mayores dependientes [Optimism as a moderator in the relationship between stress appraisals and depression in family caregivers of frail elderly people]. Revista espanola de geriatria y gerontologia, 44(5), 251-255. DOI: 10.1016/j.regg.2009.03.009.

Carver, C.S., Scheier, M.F., & Segerstrom, S.C. (2010). Optimism. Clinical psychology review, 30(7), 879-889. DOI: 10.1016/j.cpr.2010.01.006.

DuBois, C.M., Lopez, O.V., Beale, E.E., Healy, B.C., Boehm, J.K., & Huffman, J.C. (2015). Relationships between positive psychological constructs and health outcomes in patients with cardiovascular disease: A systematic review. International journal of cardiology, 195, 265-280. DOI: 10.1016/j.ijcard.2015.05.121.

Kim, E.S., Hagan, K.A., Grodstein, F., DeMeo, D.L., De Vivo, I., & Kubzansky, L.D. (2017). Optimism and Cause-Specific Mortality: A Prospective Cohort Study. American journal of epidemiology, 185(1), 21-29. DOI: 10.1093/aje/kww182.

He, F., Cao, R., Feng, Z., Guan, H., & Peng, J. (2013). The impacts of dispositional optimism and psychological resilience on the subjective well-being of burn patients: a structural equation modelling analysis. PloS One, 8(12), e82939. DOI: 10.1371/journal.pone.0082939.

Ran, Q., Yang, J., Yang, W., Wei, D., Qiu, J., & Zhang, D. (2017). The association between resting functional connectivity and dispositional optimism. PloS One, 12(7), e0180334. DOI: 10.1371/journal.pone.0180334.

Peng, J., Jiang, X., Zhang, J., Xiao, R., Song, Y., Feng, X., Zhang, Y., & Miao, D. (2013). The impact of psychological capital on job burnout of Chinese nurses: the mediator role of organizational commitment. PloS One, 8(12), e84193. DOI: 10.1371/journal.pone.0084193.

Scheier, M.F., Carver, C.S., & Bridges, M.W. (1994). Distinguishing optimism from neuroticism (and trait anxiety, self-mastery, and self-esteem): a reevaluation of the Life Orientation Test. Journal of personality and social psychology, 67(6), 1063-1078. DOI: 10.1037//0022-3514.67.6.1063.

Gordeeva, T.O., Sychev, O.A., & Osin, E.N. (2010). Development of a russian version of the Dispositional Optimism Test (LOT). Psychological diagnostics, 2, 36-64.

Lukova, S.V. (2023). Validyzatsiia ukrainskoi versii metodyky dyspozytsiinoho optymizmu (life orientation test-revised – LOT-R) [Validation of the Ukrainian version of the dispositional optimism technique]. Scientific Bulletin of the KhSU Psychological Sciences Series, 1, 47-55 [in Ukrainian].

Anatoliy, G. (2018). Goncharuk. Exploring a motivation of medical staff. Int. J. Health Plann. Mgmt., 1-11.

Carlson, E., Rämgard, M., Bolmsjö, I., & Bengtsson, M. (2014). Registered nurses’ perceptions of their professional work in nursing homes and home-based care: A focus group study. Int. J. Nurs. Stud., 51, 761-767. DOI: 10.1016/j.ijnurstu.2013.10.002.

Adibelli, D., & Kılıç, D. (2013). Difficulties experienced by nurses in older patient care and their attitudes toward the older patients. Nurse education today, 33(9), 1074-1078. DOI: 10.1016/j.nedt.2012.04.002.

Carver, C.S., & Scheier, M.F. (2014). Dispositional optimism. Trends in cognitive sciences, 18(6), 293-299. DOI: 10.1016/j.tics.2014.02.003.

Garrosa, E., Rainho, C., Moreno-Jiménez, B., & Monteiro, M.J. (2010). The relationship between job stressors, hardy personality, coping resources and burnout in a sample of nurses: a correlational study at two time points. International journal of nursing studies, 47(2), 205-215. DOI: 10.1016/j.ijnurstu.2009.05.014.

Spence, H.K., & Fida, R. (2014). New nurse’s burnout and workplace wellbeing: The influence of authentic leadership and psychological capital. Burn. Res., 1, 19-28. DOI: 10.1016/j.burn.2014.03.002.

Ward, M., Schulz, M., Brulnad, D., & Lohr, M. (2014). A Systematic review of Antonovsky’s sense of coherence scale and its use in studies among nurses: Implications for psychiatric and mental health nursing. J. Psychiatr. Nurs., 5, 61-71. DOI: 10.5505/phd.2014.28291.