ПРОГНОЗУВАННЯ ФАКТОРІВ РИЗИКУ КАРДІОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ З ПОЗИЦІЇ МЕДСЕСТРИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2411-1597.2023.3-4.14547Ключові слова:
медсестра, серцево-судинна патологія, ожиріння, індекс маси тілаАнотація
Вступ. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання спричинили 32 % смертей у всьому світі, й, що цікаво, 85 % смертей були викликані серцевими нападами та інсультом. У зв’язку з високими загальними економічними витратами через серцево-судинні захворювання, існує нагальна потреба в розробці та впровадженні ефективних і цілеспрямованих стратегій первинної профілактики кардіологічних захворювань, особливо в країнах з низьким та середнім рівнями доходу, де державні фінансові ресурси значно обмежені.
Мета роботи – проаналізувати основні епідеміологічні, соціоекономічні фактори ризику кардіологічних пацієнтів для розробки профілактичних стратегій з позиції медсестри.
Основна частина. У дослідженні взяли участь 124 пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, які перебували на стаціонарному лікуванні. Розраховували індекс маси тіла (ІМТ, кг/м2), який інтерпретували згідно з рекомендаціями ВООЗ: нормальна маса тіла – 20,0–24,9 кг/м2; надмірна маса тіла (передожиріння) – 25,0–29,9 кг/м2; ожиріння – ≥30,0 кг/м2. З метою визначення значущих факторів ризику кардіологічної патології було проведено анкетування пацієнтів за самостійно розробленою анкетою. Встановлено, що серед пацієнтів з кардіологічною патологією переважали хворі з ожирінням (54,84 %) та надмірною масою тіла (32,26 %). Як свідчать результати аналізу факторів ризику кардіологічної патології з урахуванням ІМТ, у пацієнтів з надмірною масою тіла й ожирінням характерними ознаками були однотипні зміни із загальними даними, тоді як у хворих з нормальною масою тіла – чоловіча стать і проживання в сільській місцевості. Cеред пацієнтів з кардіологічною патологією переважали хворі середнього (62,90 %) та похилого віку (26,61 %). Як свідчать результати аналізу факторів ризику кардіологічної патології з урахуванням віку, в пацієнтів різного віку характерними були однотипні зміни із загальними даними, крім сімейного стану кардіологічних хворих молодого віку, серед яких однаковою мірою виявляли одиноких, одружених та розлучених. При цьому з віком зростала кількість фізично неактивних пацієнтів, а також тих, хто харчувався напівфабрикатами, тоді як, незалежно від віку, практично всі пацієнти не курили. Хоча захворюваність на серцево-судинні захворювання в жінок зазвичай нижча, ніж у чоловіків, жінки мають вищу смертність і гірший прогноз після гострих серцево-судинних подій.
Висновки. У хворих з кардіологічною патологією основними факторами ризику є надмірна маса тіла й ожиріння, а також старший і похилий вік, тоді як до факторів захисту належать нормальна маса тіла, чоловіча стать та проживання в сільській місцевості.
Посилання
GBD 2019 Diseases and Injuries Collaborators (2020). Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet (London, England), 396(10258), 1204-1222. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30925-9. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30925-9
Mensah, G.A., Roth, G.A., & Fuster, V. (2019). The Global Burden of Cardiovascular Diseases and Risk Factors: 2020 and Beyond. Journal of the American College of Cardiology, 74(20), 2529-2532. DOI: 10.1016/j.jacc.2019.10.009 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2019.10.009
Roth, G.A., Mensah, G.A., Johnson, C.O., Addolorato, G., Ammirati, E., Baddour, L.M., Barengo, N.C., … GBD-NHLBI-JACC Global Burden of Cardiovascular Diseases Writing Group (2020). Global Burden of Cardiovascular Diseases and Risk Factors, 1990-2019: Update From the GBD 2019 Study. Journal of the American College of Cardiology, 76(25), 2982-3021. DOI: 10.1016/j.jacc.2020.11.010. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.11.021
World Health Organization (WHO). (2023). Cardiovascular diseases (CVDs). Key facts. www.who.int. Accessed January 10, 2023.
Yusuf, S., Joseph, P., Rangarajan, S., Islam, S., Mente, A., Hystad, P., Brauer, M., … Dagenais, G. (2020). Modifiable risk factors, cardiovascular disease, and mortality in 155 722 individuals from 21 high-income, middle-income, and low-income countries (PURE): a prospective cohort study. Lancet (London, England), 395(10226), 795-808. DOI: 10.1016/S0140-6736(19)32008-2. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)32008-2
Ruan, Y., Guo, Y., Zheng, Y., Huang, Z., Sun, S., Kowal, P., Shi, Y., & Wu, F. (2018). Cardiovascular disease (CVD) and associated risk factors among older adults in six low-and middle-income countries: results from SAGE Wave 1. BMC public health, 18(1), 778. DOI: 10.1186/s12889-018-5653-9. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-018-5653-9
Workina, A., Habtamu, A., Diribsa, T., & Abebe, F. (2022). Knowledge of modifiable cardiovascular diseases risk factors and its primary prevention practices among diabetic patients at Jimma University Medical Centre: A cross-sectional study. PLOS global public health, 2(7), e0000575. DOI: 10.1371/journal.pgph.0000575. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pgph.0000575
Bdair, I.A. (2022). Assessment of Cardiovascular Diseases Knowledge and Risk Factors Among Adult Population in the South Region of Saudi Arabia. Clinical nursing research, 31(4), 598-606. DOI: 10.1177/10547738211060602. DOI: https://doi.org/10.1177/10547738211060602
Bashatah, A., Syed, W., & Al-Rawi, M.B.A. (2023). Knowledge of Cardiovascular Disease Risk Factors and Its Primary Prevention Practices Among the Saudi Public - A Questionnaire-Based Cross-Sectional Study. International journal of general medicine, 16, 4745-4756. DOI: 10.2147/IJGM.S433472. DOI: https://doi.org/10.2147/IJGM.S433472
Syed, W., Menaka, M., Parimalakrishnan, S., & Yamasani, V.V. (2022). Evaluation of the association between social determinants and health-related quality of life among diabetic patients attending an outpatient clinic in the Warangal region, Telangana, India. J. Diabetol., 13(3), 285. DOI: 10.4103/jod.jod_51_22. DOI: https://doi.org/10.4103/jod.jod_51_22
Petersen, K.S., & Kris-Etherton, P.M. (2021). Diet Quality Assessment and the Relationship between Diet Quality and Cardiovascular Disease Risk. Nutrients, 13(12), 4305. DOI: 10.3390/nu13124305. DOI: https://doi.org/10.3390/nu13124305
Maas, A.H., & Appelman, Y.E. (2010). Gender differences in coronary heart disease. Netherlands heart journal : monthly journal of the Netherlands Society of Cardiology and the Netherlands Heart Foundation, 18(12), 598-602. DOI: https://doi.org/10.1007/s12471-010-0841-y
Walli-Attaei, M., Joseph, P., Rosengren, A., Chow, C.K., Rangarajan, S., Lear, S.A., AlHabib, K.F., … Yusuf, S. (2020). Variations between women and men in risk factors, treatments, cardiovascular disease incidence, and death in 27 high-income, middle-income, and low-income countries (PURE): a prospective cohort study. Lancet (London, England), 396(10244), 97-109. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30543-2. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30543-2
Desai, R., Patel, U., Parekh, T., Hanna, B., Sitammagari, K., Fong, H. K., Lodhi, M. U., … Sachdeva, R. (2020). Nationwide Trends in Prevalent Cardiovascular Risk Factors and Diseases in Young Adults: Differences by Sex and Race and In-Hospital Outcomes. Southern medical journal, 113(6), 311-319. DOI: 10.14423/SMJ.0000000000001106. DOI: https://doi.org/10.14423/SMJ.0000000000001106
Lee, C.M.Y., Mnatzaganian, G., Woodward, M., Chow, C.K., Sitas, F., Robinson, S., & Huxley, R.R. (2019). Sex disparities in the management of coronary heart disease in general practices in Australia. Heart (British Cardiac Society), 105(24), 1898-1904. DOI: 10.1136/heartjnl-2019-315134. DOI: https://doi.org/10.1136/heartjnl-2019-315134
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Медсестринство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.