ПРОГНОЗУВАННЯ ФАКТОРІВ РИЗИКУ КАРДІОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ З ПОЗИЦІЇ МЕДСЕСТРИ

В. Б. Бойчук; О. П. Мялюк; М. І. Марущак

doi:10.11603/2411-1597.2023.3-4.14547

Автор(и)

В. Б. Бойчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
О. П. Мялюк КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради
М. І. Марущак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2023.3-4.14547

Ключові слова:

медсестра, серцево-судинна патологія, ожиріння, індекс маси тіла

Анотація

Вступ. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання спричинили 32 % смертей у всьому світі, й, що цікаво, 85 % смертей були викликані серцевими нападами та інсультом. У зв’язку з високими загальними економічними витратами через серцево-судинні захворювання, існує нагальна потреба в розробці та впровадженні ефективних і цілеспрямованих стратегій первинної профілактики кардіологічних захворювань, особливо в країнах з низьким та середнім рівнями доходу, де державні фінансові ресурси значно обмежені.

Мета роботи – проаналізувати основні епідеміологічні, соціоекономічні фактори ризику кардіологічних пацієнтів для розробки профілактичних стратегій з позиції медсестри.

Основна частина. У дослідженні взяли участь 124 пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, які перебували на стаціонарному лікуванні. Розраховували індекс маси тіла (ІМТ, кг/м²), який інтерпретували згідно з рекомендаціями ВООЗ: нормальна маса тіла – 20,0–24,9 кг/м²; надмірна маса тіла (передожиріння) – 25,0–29,9 кг/м²; ожиріння – ≥30,0 кг/м². З метою визначення значущих факторів ризику кардіологічної патології було проведено анкетування пацієнтів за самостійно розробленою анкетою. Встановлено, що серед пацієнтів з кардіологічною патологією переважали хворі з ожирінням (54,84 %) та надмірною масою тіла (32,26 %). Як свідчать результати аналізу факторів ризику кардіологічної патології з урахуванням ІМТ, у пацієнтів з надмірною масою тіла й ожирінням характерними ознаками були однотипні зміни із загальними даними, тоді як у хворих з нормальною масою тіла – чоловіча стать і проживання в сільській місцевості. Cеред пацієнтів з кардіологічною патологією переважали хворі середнього (62,90 %) та похилого віку (26,61 %). Як свідчать результати аналізу факторів ризику кардіологічної патології з урахуванням віку, в пацієнтів різного віку характерними були однотипні зміни із загальними даними, крім сімейного стану кардіологічних хворих молодого віку, серед яких однаковою мірою виявляли одиноких, одружених та розлучених. При цьому з віком зростала кількість фізично неактивних пацієнтів, а також тих, хто харчувався напівфабрикатами, тоді як, незалежно від віку, практично всі пацієнти не курили. Хоча захворюваність на серцево-судинні захворювання в жінок зазвичай нижча, ніж у чоловіків, жінки мають вищу смертність і гірший прогноз після гострих серцево-судинних подій.

Висновки. У хворих з кардіологічною патологією основними факторами ризику є надмірна маса тіла й ожиріння, а також старший і похилий вік, тоді як до факторів захисту належать нормальна маса тіла, чоловіча стать та проживання в сільській місцевості.

Посилання

GBD 2019 Diseases and Injuries Collaborators (2020). Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet (London, England), 396(10258), 1204-1222. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30925-9.

Mensah, G.A., Roth, G.A., & Fuster, V. (2019). The Global Burden of Cardiovascular Diseases and Risk Factors: 2020 and Beyond. Journal of the American College of Cardiology, 74(20), 2529-2532. DOI: 10.1016/j.jacc.2019.10.009

Roth, G.A., Mensah, G.A., Johnson, C.O., Addolorato, G., Ammirati, E., Baddour, L.M., Barengo, N.C., … GBD-NHLBI-JACC Global Burden of Cardiovascular Diseases Writing Group (2020). Global Burden of Cardiovascular Diseases and Risk Factors, 1990-2019: Update From the GBD 2019 Study. Journal of the American College of Cardiology, 76(25), 2982-3021. DOI: 10.1016/j.jacc.2020.11.010.

World Health Organization (WHO). (2023). Cardiovascular diseases (CVDs). Key facts. www.who.int. Accessed January 10, 2023.

Yusuf, S., Joseph, P., Rangarajan, S., Islam, S., Mente, A., Hystad, P., Brauer, M., … Dagenais, G. (2020). Modifiable risk factors, cardiovascular disease, and mortality in 155 722 individuals from 21 high-income, middle-income, and low-income countries (PURE): a prospective cohort study. Lancet (London, England), 395(10226), 795-808. DOI: 10.1016/S0140-6736(19)32008-2.

Ruan, Y., Guo, Y., Zheng, Y., Huang, Z., Sun, S., Kowal, P., Shi, Y., & Wu, F. (2018). Cardiovascular disease (CVD) and associated risk factors among older adults in six low-and middle-income countries: results from SAGE Wave 1. BMC public health, 18(1), 778. DOI: 10.1186/s12889-018-5653-9.

Workina, A., Habtamu, A., Diribsa, T., & Abebe, F. (2022). Knowledge of modifiable cardiovascular diseases risk factors and its primary prevention practices among diabetic patients at Jimma University Medical Centre: A cross-sectional study. PLOS global public health, 2(7), e0000575. DOI: 10.1371/journal.pgph.0000575.

Bdair, I.A. (2022). Assessment of Cardiovascular Diseases Knowledge and Risk Factors Among Adult Population in the South Region of Saudi Arabia. Clinical nursing research, 31(4), 598-606. DOI: 10.1177/10547738211060602.

Bashatah, A., Syed, W., & Al-Rawi, M.B.A. (2023). Knowledge of Cardiovascular Disease Risk Factors and Its Primary Prevention Practices Among the Saudi Public - A Questionnaire-Based Cross-Sectional Study. International journal of general medicine, 16, 4745-4756. DOI: 10.2147/IJGM.S433472.

Syed, W., Menaka, M., Parimalakrishnan, S., & Yamasani, V.V. (2022). Evaluation of the association between social determinants and health-related quality of life among diabetic patients attending an outpatient clinic in the Warangal region, Telangana, India. J. Diabetol., 13(3), 285. DOI: 10.4103/jod.jod_51_22.

Petersen, K.S., & Kris-Etherton, P.M. (2021). Diet Quality Assessment and the Relationship between Diet Quality and Cardiovascular Disease Risk. Nutrients, 13(12), 4305. DOI: 10.3390/nu13124305.

Maas, A.H., & Appelman, Y.E. (2010). Gender differences in coronary heart disease. Netherlands heart journal : monthly journal of the Netherlands Society of Cardiology and the Netherlands Heart Foundation, 18(12), 598-602.

Walli-Attaei, M., Joseph, P., Rosengren, A., Chow, C.K., Rangarajan, S., Lear, S.A., AlHabib, K.F., … Yusuf, S. (2020). Variations between women and men in risk factors, treatments, cardiovascular disease incidence, and death in 27 high-income, middle-income, and low-income countries (PURE): a prospective cohort study. Lancet (London, England), 396(10244), 97-109. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30543-2.

Desai, R., Patel, U., Parekh, T., Hanna, B., Sitammagari, K., Fong, H. K., Lodhi, M. U., … Sachdeva, R. (2020). Nationwide Trends in Prevalent Cardiovascular Risk Factors and Diseases in Young Adults: Differences by Sex and Race and In-Hospital Outcomes. Southern medical journal, 113(6), 311-319. DOI: 10.14423/SMJ.0000000000001106.

Lee, C.M.Y., Mnatzaganian, G., Woodward, M., Chow, C.K., Sitas, F., Robinson, S., & Huxley, R.R. (2019). Sex disparities in the management of coronary heart disease in general practices in Australia. Heart (British Cardiac Society), 105(24), 1898-1904. DOI: 10.1136/heartjnl-2019-315134.