ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ АЛІМЕНТАРНОГО РАХІТУ В ДИТИНИ З АТОПІЧНИМ ДЕРМАТИТОМ

С. С. Левенець; Т. О. Воронцова; І. А. Будкова; Й. В. Кутрик

doi:10.11603/2411-1597.2023.3-4.14124

Автор(и)

С. С. Левенець Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-2400-8328
Т. О. Воронцова Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
І. А. Будкова Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Й. В. Кутрик Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2023.3-4.14124

Ключові слова:

аліментарний рахіт, профілактика рахіту, атопічний дерматит, вітамін D, діти

Анотація

Вступ. У суспільстві повинні розуміти важливість вітаміну D₃ для організму дитини. Вітамін D має важливе значення для правильної мінералізації кісток у дітей та формування відповіді імунної системи. Тому правильне виконання батьками призначень цього вітаміну з профілактичною метою відіграє велику роль у формуванні здоров’я кожної людини, починаючи з раннього віку.

Мета роботи – проаналізувати фактори ризику зі сторони мами (антенатальні) й малюкові фактори (постнатальні) у формуванні аліментарного рахіту в дитини з атопічним дерматитом.

Основна частина. Описано клінічний випадок звернення за медичною допомогою матері дитини віком 7 місяців з ознаками атопічного дерматиту й аліментарного рахіту. Виділено основні клінічні критерії, які було відмічено в дитини з такою поєднаною патологією, проаналізовано допоміжні методи дослідження. Проаналізовано антенатальні фактори ризику розвитку аліментарного рахіту в дитини (відмова мами від саплементації вітаміном D під час вагітності, відсутність у раціоні продуктів, фортифікованих кальцієм, вибіркове харчування, перебування під час прогулянок на свіжому повітрі в закритому одязі) й постнатальні (пізнє і нераціональне введення прикорму, несистематичне приймання вітаміну D₃ з профілактичною метою, здійснення прогулянок на вулиці тільки у комфортну погоду).

Висновки. У формуванні аліментарного рахіту відіграє роль поєднання факторів ризику зі сторони мами (антенатальних) і малюкових факторів (постнатальних). Головними антенатальними факторами, що сприяють розвитку аліментарного рахіту, є особливості дієти без фортифікації широковживаних продуктів і саплементації вітаміном D, основними постнатальними – поєднання факторів ризику, пов’язаних з надходженням вітаміну D із продуктами харчування та прийманням його профілактичної дози і можливістю утворення цього вітаміну під впливом сонячного випромінювання. Необізнаність мами щодо особливостей супутньої патології в дитини (атопічний дерматит) посилює малюкові фактори ризику розвитку аліментарного рахіту. Акцентовано увагу на необхідності проведення роз’яснювальної роботи серед батьків з метою підвищення обізнаності стосовно розвитку аліментарного рахіту в дітей із супутньою патологією.

Посилання

Mochulska, O.M., Boyarchuk, O.R., Kinash,M.I., Shulgai, O.M., & Dobrovolska, L.I. (2022). Vitaminnyy status yak ocinka zabezpechenosti vitaminamy А, Е, D v ditey z alergodermatozamy [Effects of vitamins A, E, D, disorders of their metabolism and assessment of the level of vitamin supply in children]. Suchasna pediatriya – Modern pediatrics, 6(126), 55–61. DOI: 10.15574/SP.2021.114.58 [in Ukrainian].

Godyazka, K., & Bolbot, Yu. (2018). Rol vitamanu D ta znachennya yogo deficytu v dytyachomu vici? [The role of vitamin D and the significance of its deficiency in childhood]. Z turbotoyu pro dytynu – With care for the child, 1, 11-14 [in Ukrainian].

Payenok, O.S., Maslyanko, V.A., & Pankiv, I.V. (2018). Vplyv vitaminy D na perebih vahitnosti, rozvytok ploda ta zdorovya ditey u posnatalnomu periodi [The influence of vitamin D on the course of pregnancy, fetal development and the health of children in the postnatal period]. Mizhnarodnyy endocrynolohizhnyy zhurnal – International journal of endocrinology, 7, 63-74. DOI: 10.22141/2224-0721.14.7.2018.148778 [in Ukrainian].

Profilaktyka ta likuvannya alimentarnogo rachitu Nakaz MOZ [Prevention and treatment of alimentary rickets. Order of the Ministry of Health of Ukraine No.730, 17.04.2023]. Retrieved from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/2023_730_nakaz.pdf [in Ukrainian].

Zaft, V.B., & Climova, Zh.O. (2015). Deficyt vitaminu D ta yoho suchasna laboratorna diagnostyca [Vitamin D deficiency and its modern laboratory diagnosis]. Mizhnarodnyy endocrynolohizhnyy zhurnal – International journal of endocrinology, 2(66), 81-88. DOI: 10.22141/2224-0721.2.66.2015.75446 [in Ukrainian].

(2023). Profilaktyka ta likuvannya alimentarnogo rachitu Clinichna nastsnova, zasnovana na dokazach [Prevention and treatment of alimentary rickets. Evidence -based clinical practice]. Retrieved from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/2023_730_kn_rahit_ok.pdf [in Ukrainian].

(2023). Profilaktyka ta likuvannya alimentarnogo rachitu Standarty medychnoi dopomogy [Prevention and treatment of alimentary rickets. Standards of medical care]. Retrieved from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/2023_730_smd-rahit.pdf [in Ukrainian].

Płudowski, P., Kos-Kudła, B., Walczak, M., Fal, A., & Zozulińska-Ziółkiewicz, D. (2023). Guidelines for Preventing and Treating Vitamin D Deficiency. Nutrients, 15(3), 695. DOI: 10.3390/nu15030695.

Munns, C.F., Shaw, N., Kiely, M., Specker, B.L., & Thacher, K.O. (2016). Global Consensus Recommendations on Prevention and Management of Nutritional Rickets. J. Clin. Endocrinol. Metab., 101(2), 394-415. DOI: 10.1210/jc.2015-2175.

Ellison, D.L., & Moran, H.R. (2021). Vitamin D: Vitamin or Hormone? Nursing Clinics of North America, 56(1), 47-57. DOI: 10.1016/j.cnur.2020.10.004.

Hafner, D., LeifheitNestler, M., Grund, A., & Schnabe, D. (2022). Rickets guidance: part I – diagnostic workup. Pediatric Nephrology, 37, 2013-2036. DOI: 10.1007/s00467-021-05328-w.