Роль клітинної ланки адаптивного імунітету в розвитку хронічного генералізованого пародонтиту у хворих із поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу

Анотація

Резюме. У механізмах розвитку запальних процесів ротової порожнини важливу роль відіграють імунні реакції місцевого та системного характеру, особливо на тлі інших поєднаних патологій.

Мета дослідження – з’ясувати характер змін та дати оцінку показникам клітинної ланки адаптивного імунітету при хронічному генералізованому пародонтиті, цукровому діабеті 2 типу та при їх поєднанні.

Матеріали і методи. Проведено обстеження 20 практично здорових осіб (контрольна група), 36 хворих із клінічно встановленим діагнозом цукрового діабету 2 типу (ЦД), 32 пацієнтів із підтвердженим діагнозом хронічного генералізованого пародонтиту (ХГП) і 32 хворих із поєднаним ЦД і ХГП (четверта група). Дослідження клітинного імунітету проводили на проточному цитофлюориметрі Epics-XL виробництва «Beckman Coulter» (США).

Результати досліджень та їх обговорення. У пацієнтів із ЦД 2 типу, ХГП та їх поєднанням достовірно зменшувався рівень СD3⁺ і СD4⁺ – Т-лімфоцитів відносно контролю.  Найнижчі рівні СD3⁺ і CD4⁺  – Т-лімфоцитів виявлялися у пацієнтів із ХГП на тлі ЦД 2 типу. При цьому вміст їх у крові  зменшувався відповідно у 2,3 і в 1,4 раза (р<0,001). Розвиток клітинноопосередкованої імуносупресії в пацієнтів із ХГП у поєднанні з ЦД 2 типу підтверджується також зниженням імунорегуляторного індексу (СD4⁺/СD8⁺) у крові хворих на ЦД 2 типу (на 15,0 %) і у хворих із поєднанням діабету і пародонтиту (на 13,4 %) (р<0,05). Зменшення активності природних кілерів свідчить про зниження захисних функцій системи клітинного імунітету у хворих на ХГП на тлі ЦД 2 типу.

Висновки. Розвиток хронічного генералізованого пародонтиту на тлі цукрового діабету 2 типу супроводжується дисбалансом субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів зі зниженням вмісту основних популяцій лімфоцитів із фенотипом CD3⁺, CD4⁺, CD8⁺ і підвищенням з фенотипом CD22⁺.