ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРИ ЛІКУВАННІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА В ПАЦІЄНТІВ ІЗ М’ЯЗОВО-СУГЛОБОВОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБІВ ПРИ РОЗЛАДАХ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ

Анотація

Раціональне використання різних хірургічних методів значно підвищує якість та ефективність лікування генералізованих захворювань тканин пародонту в пацієнтів із дисфункцією СНЩС при розладах харчової поведінки, а також пролонгує період стабілізації захворювання та зменшує кількість рецидивів. Успіх хірургічного лікування залежить від якості передопераційної підготовки й відповідного післяопераційного супроводу. Мета дослідження – підвищення ефективності хірургічного лікування генералізованих захворювань тканин пародонту в пацієнтів із дисфункцією СНЩС при розладах харчової поведінки шляхом обґрунтування персоніфікованого підходу до корекції гіперчутливості уповільненого типу на етапі передопераційної підготовки. Результати. Дослідження проводили за участі 135 осіб віком 26–40 років, яким постановлено діагноз генералізований пародонтит І–ІІ ступеня хронічного перебігу, і контрольної групи з 56 практично здорових осіб. За результатами дослідження встановлено, що в більшості хворих на генералізований пародонтит І–ІІ ступеня хронічному перебігу виявлено гіперчутливість уповільненого типу до одного або одночасно двох антигенів стрепто- та стафілококу, а також до кісткового антигену. Дослідження І етапу засвідчили, що, за даними РГМЛ, у хворих на ГП І–ІІ ступеня хронічного перебігу ГУТ до стрептококу виявлена у 85 випадках зі 135, що становить 62,9 ± 1,81 %, Р < 0,01 при індексі міграції (МІФ) 0,1–0,5 проти 24,7 ± 0,62 % в контрольній групі. ГУТ до стафілококу в пацієнтів основної групи, за даними РГМЛ, спостерігалася у 61,5 ± 4,14 %, Р < 0,01 (індекс міграції 0,3–0,5), при цьому в контрольній групі цей показник дорівнював 0. Отже, уважаємо за доцільне включити до переліку заходів з передопераційної підготовки до хірургічного втручання на тканинах пародонта в пацієнтів із дисфункцією СНЩС при розладах харчової поведінки специфічну мікробну гіпосенсибілізацію з наступною імунізацією.