ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРИ ЛІКУВАННІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА В ПАЦІЄНТІВ ІЗ М’ЯЗОВО-СУГЛОБОВОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБІВ ПРИ РОЗЛАДАХ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2025.3.15875Ключові слова:
генералізовані захворювання пародонта; гіперчутливість уповільненого типу; специфічна мікробна гіпосенсибілізація; м’язово-суглобова дисфункція; скронево-нижньощелепний суглоб; розлади харчової поведінки; нервова анорексія.Анотація
Раціональне використання різних хірургічних методів значно підвищує якість та ефективність лікування генералізованих захворювань тканин пародонту в пацієнтів із дисфункцією СНЩС при розладах харчової поведінки, а також пролонгує період стабілізації захворювання та зменшує кількість рецидивів. Успіх хірургічного лікування залежить від якості передопераційної підготовки й відповідного післяопераційного супроводу. Мета дослідження – підвищення ефективності хірургічного лікування генералізованих захворювань тканин пародонту в пацієнтів із дисфункцією СНЩС при розладах харчової поведінки шляхом обґрунтування персоніфікованого підходу до корекції гіперчутливості уповільненого типу на етапі передопераційної підготовки. Результати. Дослідження проводили за участі 135 осіб віком 26–40 років, яким постановлено діагноз генералізований пародонтит І–ІІ ступеня хронічного перебігу, і контрольної групи з 56 практично здорових осіб. За результатами дослідження встановлено, що в більшості хворих на генералізований пародонтит І–ІІ ступеня хронічному перебігу виявлено гіперчутливість уповільненого типу до одного або одночасно двох антигенів стрепто- та стафілококу, а також до кісткового антигену. Дослідження І етапу засвідчили, що, за даними РГМЛ, у хворих на ГП І–ІІ ступеня хронічного перебігу ГУТ до стрептококу виявлена у 85 випадках зі 135, що становить 62,9 ± 1,81 %, Р < 0,01 при індексі міграції (МІФ) 0,1–0,5 проти 24,7 ± 0,62 % в контрольній групі. ГУТ до стафілококу в пацієнтів основної групи, за даними РГМЛ, спостерігалася у 61,5 ± 4,14 %, Р < 0,01 (індекс міграції 0,3–0,5), при цьому в контрольній групі цей показник дорівнював 0. Отже, уважаємо за доцільне включити до переліку заходів з передопераційної підготовки до хірургічного втручання на тканинах пародонта в пацієнтів із дисфункцією СНЩС при розладах харчової поведінки специфічну мікробну гіпосенсибілізацію з наступною імунізацією.
Посилання
Бaтiг В. М., Глущенко Т. А. Взaємозв’язок зaхворювaнь пaродонтa iз мeтaболiчним синдромом. Укрaїнський журнaл мeдицини, бiологiї тa спорту. 2018. № 4(2). С. 14–20. DOI: 10.26693/jmbs04.02.014
Борисенко А. В. Терапевтична стоматологія : у 4 т. Київ : Медицина, 2018. Т. 3 : Захворювання пародонта. 624 с.
Гасюк Н. В., Єрошенко Г. А., Палій О. В. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез хвороб пародонта. Світ медицини та біології. 2013. № 2. С. 207–211.
Стан неспецифічної резистентності, вираженість запального процесу та інтоксикації у хворих на генералізований пародонтит / В. І. Герелюк, О. П. Кобрин,
Н. І. Кукурудз та ін. Клінічна стоматологія. 2015. № 3(4). С. 113.
Годована О. І. Сучасні основи етіології та патогенезу генералізованих дистрофічно-запальних захворювань пародонта з супутньою системною ос-теопенією. Вісник проблем біології і медицини. 2017. № 1(3). С. 35–41.
Данилевський М. Ф., Борисенко А. В. До питання щодо етіології, класифікації та термінології захворювань тканин пародонта. Новини стоматології. 2001. № 1. С. 8–10.
Заболотний Т. Д., Борисенко А. В., Пупін Т. І. Запальні захворювання пародонта. Львів : ГалДент, 2013. 206 c.
Стан метаболізму кісткової тканини у хворих із захворюваннями тканин пародонта / В. М. Лучинський, Т. І. Балабан, М. А. Лучинський та ін. Одеський медичний журнал. 2024. № 2. С. 30–34. DOI: 10.32782/2226-2008-2024-1
Мащенко І. С., Гудар’ян О. О., Кучеренко Т. О. Клінічні, імунологічні та метаболічні особливості загостреного і швидко прогресуючого варіантів генералізованого пародонтита. Сучасна стоматологія. 2020. № 4. С. 26–32.
Олeксюк О. Б. Рeкомeндaцiї щодо стaтистичної обробки дaних мeдичних тa бiологiчних дослiджeнь. Львiв, 2016. 12 с.
Павленко О. В., Антоненко М. Ю., Сідельніков П. В. Планування лікувально-профілактичної допомоги хворим на генералізований пародонтит на основі оцінки ризику ураження пародонта. Медицина. Сучасна стоматологія. 2014. № 4. С. 1–8.
Петрушанко Т. О. Епідеміологія захворювань тканин пародонта у осіб молодого віку. Український медичний альманах. 2000. № 3(2). С. 204–207.
Тактика місцевого лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит І–ІІ ступенів важкості / Т. О. Петрушанко, П. М. Скрипников, І. Ю. Литовченко, В. А. Коломієць. Вісник проблем біології і медицини. 2014. № 4(116). С. 351–353.
Full-mouth disinfection effects on gingival fluid calprotectin, osteocalcin, and Ntelopeptide of Type i collagen in severe periodontitis / B. afacan, S. Çınarcık, a. gürkan et al. Journal of periodontology. 2020. № 91(5). P. 638–650.
Evaluation of clinical and radiographic Parameters as Dental indicators for Postmenopausal Osteoporosis / T. alam, i. alShahrani, K. i. assiri et al. Oral health & preventive dentistry. 2020. № 18(1). P. 499–504.
Periodontal Disease and grip Strength among Older adults / V. Аravindakshan, F. F. Hakeem, W. Sabbah, geriatrics (Basel, Switzerland). 2020. № 5(3). P. 46.
Obesity in young women is positively associated with periodontitis / D. O. carneiro, І. S. gomes-Filho, S. S. da cruz et al. Clinical oral investigations. 2022. № 26(10). P. 6139–6149.
Dannewitz B., Holtfreter B., Eickholz P. Parodontitis – Therapie einer Volks-rankheit [Periodontitis-therapy of a widespread disease]. Bundesgesund-heitsblatt, gesundheitsforschung, gesundheitsschutz. 2021. № 64(8). P. 931–940.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.