Аналіз нейром’язових та оклюзійних характеристик зубощелепного апарату в пацієнтів за допомогою методу електроміографії із застосуванням приладу TEETHAN

Анотація

Резюме. Усунення симптомів патології прикусу та причин їх виникнення відображаються не лише на самопочутті пацієнта, а й на довговічності виконаних лікарем-стоматологом-ортопедом реставрацій та конструкцій. Об’єктивний аналіз змін збоку функціонального стану жувальних м’язів до та після стоматологічних втручань дозволяє точніше оцінювати початковий стан при плануванні відновлення та контролю за проведеним лікуванням (прямі та непрямі реставрації, імплантація, ортодонтичне лікування).

Мета дослідження – провести аналіз нейром’язових та оклюзійних характеристик зубощелепного апарату (ЗЩА) у пацієнтів за допомогою методу електроміографії із застосуванням приладу TEETHAN.

Матеріали і методи. Було виконано клінічне та лабораторне обстеження пацієнтів із дефектами коронкової частини зуба до протезування та 6 місяців після протезування. З них: запротезованих незнімними конструкціями, виготовленими лабораторним шляхом, – 80 (48,5 %) пацієнтів та цифровим – 85 (51,5 %) осіб. Загальна кількість пацієнтів із дефектами коронкової частини на верхній щелепі склала 84 (50,9 %) особи та на нижній щелепі – 81 (49,1 %). З них – 85 (48,5 %) жінок та 80 (51,5 %) чоловіків. Для повної діагностики проводили для планування та контролю за лікуванням на апараті TEETHAN інформацію про стан основних м’язів, що відповідають за змикання зубів; статистичні методи.

Результати досліджень та їх обговорення. У 45 (27,3 %) пацієнтів першої групи після протезування результати TEETHAN були у нормі. Через 6, 12 місяців після протезування в осіб першої групи були наступні результати TEETHAN: (POC MASSETER – 84,15 %, POC TEMPORALIS – 89,98 %, TORSION – 92,13 %, BАR – 85,84 % А – (N. 90<(%)<100), IMPACT – 97,87 % (N. 85<(%)<115), ASIM – 7,62 %. У другій групі через 12 місяців: у 7 (17,5 %) пацієнтів після протезування на апараті TEETHAN ми зафіксували незначні зміни (POC TEMPORALIS – 89,98 %, POC MASSETER – 84,15 %, TORSION – 92,13 %, BАR – 85,84 % А – (N. 90<(%)<10), IMPACT – 97,87 % (N. 85<(%)<115), ASIM – 7,62 %).

Висновки. Встановлено зв’язок між порушенням оклюзійно-артикуляційного балансу через 6 місяців після протезування пацієнтів із повним контрольованим оклюзійним навантаженням із застосуванням вінірів і штучних коронок за цифровим протоколом (прескераміка, діоксид цирконію), функціональна здатність нейром’язового компонента ЗЩА відновлено на 79,4 % та при протезуванні мостоподібними конструкціями, виготовленими за цифровим протоколом, даний відсоток відновлення функційної здатності склав відповідно 58,9 та 64,3 %. Проаналізовані ускладнення та обґрунтований алгоритм лікування пацієнтів із даною патологією, результатами дослідження є адаптація жувального апарату до нової міжальвеолярної висоти й оклюзійно-артикуляційних співвідношень між щелепами, що дозволяє спрямувати дії лікаря на необхідні лікувальні кроки.