Психічний стан пацієнтів із генералізованими захворюваннями пародонта при розладах харчової поведінки у реабілітаційному періоді після COVID-19

Анотація

Резюме. За час пандемії COVID-19 спостерігається помітне збільшення кількості повідомлень про психічні розлади в усьому світі. Так, дані міжнародних досліджень підтверджують, що карантинні заходи також асоційовані з унікальними проблемами для людей, які мають розлади харчової поведінки (РХП). Це може бути пов’язано з тим, що особи з наявними вже проблемами психічного здоров’я є особливо вразливими до стресових чинників. Варто зауважити, що пацієнти з розладами харчової поведінки вразливі не лише до загальних психічних стресових чинників, тобто тих, впливу яких зазнає вся популяція, а й до фізичних змін у повсякденному розпорядку та соціальних меседжах про їжу та масу тіла, які з’явилися під час ізоляції.

Мета дослідження – вивчити та провести порівняльний аналіз характеру та ступеня психологічних проявів у пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта при розладах харчової поведінки, які знаходяться в реабілітаційному періоді після COVID-19 шляхом аналізу психологічних скринінг-тестів.

Матеріали і методи. Загальна кількість пацієнтів із генералізованими захворюваннями пародонта (ГЗП) при РПХ нараховувала 124 особи (73 жінки та 51 чоловік) вікового діапазону від 18 до 36 років. З репрезентативного контингенту було вилучено групу осіб, які у період з березня 2020 р. до грудня 2020 р. перехворіли на COVID-19. Усього ми обстежили за інформованою згодою 44 особи з ГЗП при РПХ, які мали різні етіологічні причини, різні скарги та різні клінічні прояви. Для оцінки психологічного статусу пацієнтів було використано: власно розроблений опитувальник, Гіссенський опитувальник соматичних скарг, Торонтську алекситимічну шкалу, модифіковану 10-ступінчасту шкалу суб’єктивного аналізу болю FPS-R (на основі Bayers). Для виключення когнітивних наслідків (особливо у пацієнтів, які перенесли COVID-19 у тяжкій або дуже тяжкій формі) до початку реабілітації оцінювали когнітивну функцію за допомогою короткої шкали оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination – MMSE). Статистичні методи.

Результати досліджень та їх обговорення. Усі пацієнти (100 %) з ГЗП при РХП після перенесеного захворювання COVID-19 мали серйозні проблеми психічного та фізичного характеру, посттравматичний стрес, респіраторні порушення, нутрітивну недостатність, а також загострення супутніх хронічних захворювань. У 40 (82,4 %) осіб діагностували ознаки алекситимії, що визначається як складність і нездатність ідентифікації та опису почуттів й емоцій, а також характеризується бідністю фантазії та конкретністю та зов­нішньою орієнтацією мислення.

Висновки. У результаті проведеного дослідження було проаналізовано вплив перенесеного COVID-19 на психологічний статус пацієнтів із ГЗП при РПХ та визначено, що у 58 % хворих зріс рівень тривоги після одужання. Загострення ГЗП при РПХ після перенесення COVID-19 було виявлено у 34 % пацієнтів. Проведене дослідження дало змогу визначити мішені психологічного впливу на пацієнтів із ГЗП при РПХ після перенесеного COVID-19 та виробити тактику їх психологічного супроводу на усіх етапах лікування.