Оцінка оксидативного статусу головного мозку в дітей віком до 3 років на амбулаторному стоматологічному прийомі
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.3.10465Ключові слова:
церебральна оксиметрія, стоматологічні маніпуляції, загальне знеболюванняАнотація
Резюме. Здоров’я нації у цілому залежить від здоров’я, зокрема підростаючого покоління. На жаль, соціально-побутові, економічні та екологічні умови, які склалися в країні останніми роками, не сприяють стабільності, а звідси і психологічній рівновазі дорослого населення, що, у свою чергу, негативно впливає на психоемоційний стан населення дитячого віку.
Мета дослідження – вивчити динаміку показників церебральної оксиметрії у дітей під час стоматологічного втручання під загальним знеболюванням в амбулаторних умовах та на амбулаторному прийомі.
Матеріали і методи. Проведено санацію порожнини рота у дітей віком до 3 років в амбулаторних умовах (72 дитини), в амбулаторних умовах під загальним знеболенням (38 дітей) на базі Стоматологічного медичного центру при Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Оцінку кисневого насичення головного мозку проводили за допомогою неінвазивного методу нейромоніторинга ‒ церебральної оксиметрії.
Результати досліджень та їх обговорення. При проведенні у дітей віком до 3-х років профілактичних заходів зниження rSO2 на стоматологічному амбулаторному прийомі відбувається лінійно без різких коливань і на 7 хвилині становить (62,8±0,67) % що складає 18,33 % від початкового значення rSO2 (76,9±1,18) %. Достовірної різниці між даними показниками при наявності «елементарних» (rSO2=(63±0,01(7’) ‒↓19,74) % та «криптогенних» (rSO2=(62,7±0,94(7’) ‒↓17,39) % фобій не виявлено.
При проведенні процедури «лікування карієсу» на стоматологічному амбулаторному прийомі у дітей віком 0–3 роки встановлено зниження показника rSO2 до критичного рівня ‒↓21,67 % на 8 хв (rSO2=60±2,09) % від початкового значення (76,6±2,6) %. Зниження rSO2 при стоматологічних маніпуляцій, пов’язаних з «лікуванням карієсу» відбувається в середньому 1,5 % за 1хв. Тому вже на 7 хв проведення маніпуляції з приводу «лікування карієсу» rSO2 досягає початку критичного рівня і становить 20,17 %. Достовірної різниці між даними показниками під час проведення процедури «лікування карієсу» при наявності «елементарних» (rSO2=(60±2,13(8’) ‒↓24,05) %) та «криптогенних» (rSO2=60±2,31(8’) ‒ ↓19,46) %) фобій не виявлено. При проведенні процедури «лікування ускладненого карієсу» на стоматологічному амбулаторному прийомі у дітей віком 0–3 роки встановлено зниження показника rSO2 до критичного рівня ‒↓20 % на 6 хв (rSO2=60±2,04) % від початкового значення (75±2,96) %.
Достовірної різниці між даними показниками під час проведення процедури «лікування ускладненого карієсу» при наявності «елементарних» (rSO2=61±1,21(6’) ‒↓21,39 %) та «криптогенних» (rSO2=58,9±2,29 % (6’) ‒↓18,65 %) фобій також не виявлено. За результатами дослідження встановлено оптимальний час проведення різних стоматологічних маніпуляцій на амбулаторному стоматологічному прийомі у дітей віком від 0 до 3 років: «профілактичних» = 7–8 хв; «лікування карієсу» = 8 хв; «лікування ускладненого карієсу» = 6 хв. Аналіз результатів церебральної оксиметрії при санації порожнини рота в умовах загального знеболювання у дітей віком від 0 до 3 років показав: лінійне зниження показника rSO2 починається з 30 хв. Найнижче значення rSO2 = (62,5±6,36) % на 41 хв, при можливому min rSO2 =61,45 %. У середньому за 1 хв rSO2↓ на 1,21 %. При прогнозі мінімально допустимого значення rSO2 досягне на 42 хв. Тому безпечний проміжок часу проведення стоматологічної санації під загальним знеболюванням в амбулаторних умовах у дітей віком від 0 до 3 років складає (30±10) хв.
Висновки. З метою попередження виникнення когнітивних порушень на тлі виникнення гіпоксії головного мозку лікар-стоматолог дитячий зобов’язаний об’єктивно оцінити ризики психологічної травми та прийняти виважене рішення щодо умов надання стоматологічної допомоги. Вибір методу лікування зубів з урахуванням стадії їх розвитку залежить від об’єму стоматологічного втручання.
Посилання
Akselrod, B.A. (2012). Monitoring oksigenatsii tkaney: novaya volna v palitre anesteziologa [Monitoring tissue oxygenation: a new wave in the palette of the anesthetist]. Otdeleniye intensivnoy terapii – Intensive Care Unit, 1, 8-14 [in Russian].
Bezrukikh, M.M., Sonkin, V.D., & Farber, D.A. (2003). Vozrastnaya fiziologiya (Fiziologiya razvitiya rebenka): ucheb. posobiye dlya stud. vyssh. ped. ucheb. zavedeniy [Age physiology (Physiology of child development): textbook]. Moscow: Izdatelskiy tsentr “Akademiya” [in Russian].
Huzieieva, T.S. (2004). Suchasni tendentsii psykhichnoho zdorovia naselennia ta zakhody shchodo yoho vdoskonalennia [Current trends in mental health of the population and measures to improve]. Psykhichne zdorovia – Mental Health, 2 (3), 4-8 [in Ukrainian].
Degarle, P. (2001). Preservation of psychic health in the world: challenges and priorities in developing countries.
Davydova, N.S. (2004). Mozhlyvi kryterii prohnozuvannia porushennia mozkovoho krovoobihu pid chas narkozu [Possible criteria for predicting cerebrovascular accidents during anesthesia]. Otdeleniye intensivnoy terapii – Intensive Care Unit, 5, 232-234 [in Russian].
Zakon Ukrainy “Osnovy zakonodavstva Ukrainy pro okhoronu zdorovia” Redaktsiinyi vyd 31.12.2017 zhidno Zakonu Ukrainy vid 14.11.2017 № 2206. Zakon Ukrainy vid 19.11.1992 № 2801-XII. [Law of Ukraine “Basics of the legislation of Ukraine on health care” Editorial view 31.12.2017 according to the Law of Ukraine from 14.11.2017 No. 2206. Law of Ukraine of 19.11.1992 № 2801-XII.] [in Ukrainian].
Kiseleva, O.G. (2006). Profilaktika stomatologicheskogo strakha. Chast I. [Dental fear prevention. Part I.] Detskaya stomatologiya i profilaktika –Pediatric Dentistry and Prevention, 1-2, 54-61 [in Russian].
Kuznetsov, V.M., Prohno, O.I., Koval, P.B., & Kosenko, O.M. (2015). Spivpratsia “dytyna-stomatoloh-batky” – harantiia uspishnoho likuvannia [Cooperation “child-dentist-parents” ‒ guarantee successful treatment]. Neonatolohichna khirurhiia ta perynatalna medytsyna – Neonatology Surgery and Perinatal Medicine, 4 (18), 19-26 [in Ukrainian].
Mikadze, U.V. (2008). Neyropsikhologiya detskogo vozrasta [Childhood neuropsychology]. Saint-Petersburg: Piter [in Russian].
Мaksimenko, S.D. (2004). Zahalna psykholohiia: navch. posib. Vyd. 2, pererob. ta dop. [General Psychology: Tutorial. 2 ed. rev. and compl.] Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury [in Ukrainian].
Poriadin, G.V. (Ed.). (2009). Stress i patologiya: metodicheskaya razrabotka dlya samostoyatelnoy raboty studentov lechebnogo i pediatricheskogo fakultetov [Stress and pathology: methodological development for independent work of students of medical and pediatric faculties]. Moscow: RGMU [in Russian].
Burkhart, C.S., & Steiner, L.A. (2012). Can postoperative cognitive dysfunction be avosded? Hosp. Pract, 40 (1), 214-223.
Lobov, M., Knyazev, A., & Ovezov, A. (2010). Perioperatsionnaya profilaktika ranney kognitivnoy disfunktsii u detey [Perioperative prevention of early cognitive dysfunction in children]. Meditsina intensivnoy terapii – Intensive Care Medicine, 36 (2), 276 [in Russian].
Meixensberger, J., Dings, J., & Hamelbeck, B. (1995). Monitoring of cerebral oxygenation by near infrared spectroscopy vs brain tissue PO2 and cerebral perfusion pressure following severe head injury. Proceedings of the Int. Cereb. Hemodyn. Symp., of North America.
Mchedlishvili, G.I. (1998). Arterial behavior and blood circulation in the brain. NY.
Prokhno, O.I. (2014). Clinical and psychological basis of indications for oral cavity sanation in children of different ages under general anesthesia. Proceedings of the International conference Materials Methods and Technologies, Bulgaria.
Reynolds, E.O.R., Wyatt, J.S., Azzopardi, D., Delpy, D.T., Cady, B., Cope, M., & Wray, S. (1988). New noninvasive methods for assessing brain oxygenation and haemodynamics. Brit. Med. Bull.,1052-1075. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.bmb.a072289
Verhagen, E.A., Van Braeckel, K.N., van der Veere, C.N., Croen, H., Dijk, P.H., Hulzebos, C.V. & Bos, A.F. (2015). Cerebral oxygenation is associated with neurodevelopmental outcome of preterm children at age 2-3 years. Dev. Med. Child Neurol., 57 (5), 449-455. DOI: https://doi.org/10.1111/dmcn.12622
Yakhno, N.N., & Zakharov, V.V. (2010). Kognitivnyye narusheniya. Nevrologiya: natsionalnoye rukovodstvo [Cognitive impairment. Neurology: national leadership]. 10, 532-547 [in Russian].
