Клінічна оцінка реставрацій із композитних матеріалів з урахуванням гігієни порожнини рота
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2017.2.7963Ключові слова:
реставрації, функціонування, пломбування, жувальна група зубів, гігієна порожнини рота, фізичні властивості реставрацій.Анотація
У статті описано клінічну ефективність реставрацій, які виконали композиційними матеріалами для відновлення твердих тканин зубів. Оцінили стан реставрацій у дітей із різним рівнем гігієни порожнини рота. Вплив гігієни на стан пломб через 3 ,6, 12 місяців.
Мета дослідження – клінічно оцінити якість реставрацій жувальних зубів, виконаних із композиційних матеріалів з урахуванням гігієни порожнини рота.
Матеріали і методи. Обстежено 92 дитини віком 12–17 років, у яких було відновлено композиційними матеріалами 128 зубів із каріозними дефектами 1 класу за Блеком. Для відновлення дефектів використовували композитні матеріали «Charisma», «Dipol» та «Esta-3» світлового твердіння.
Результати досліджень та їх обговорення. У дітей із поганою гігієною порожнини рота показники якості пломб погіршені для всіх матеріалів порівняно з дітьми із хорошою та задовільною гігієною порожнини рота. Особливо збільшується кількість зубів із порушенням крайової адаптації, невідповідністю кольору, дискомфортом та крайовою пігментацією. Необхідно зауважити, що порушення анатомічної форми реставрацій (6,9 %), поява шороховатості (8,6 %), порушення кольору (10,6 %) та поява пігментацій (17,7 %) значно частіше виявлені в каріозних дефектах, відновлених матеріалом «Dipol». При поганій гігієні порожнини рота більш часто діагностовано порушення анатомічної будови реставрацій із композиту «Сharisma» (2,3%) та матеріалу «Esta-3» (5,9 %) порівняно з дітьми з хорошою та задовільною гігієною порожнини рота.
Висновки. Оцінка якості реставрацій жувальної групи зубів композитними матеріалами показала, що рівень гігієни порожнини рота суттєво впливає на якість пломб.
Посилання
Ivanova, G.G. (2009). Problema kraevogo prilagania plomb i vozmozhnosti ego resheniya v stomatologicheskoy klinike [The problem of the boundary attachment of seals and the possibility of solving it in a dental clinic]. Klinicheskaya stomatologiya – Clinical Dentistry, (1),63-64 [in Russian].
Nikolaev, A.I., & Lobovkina, L.A. (2008). Unifikatsiya tekhniki preparirovaniya polostey i obrobotki restavratsyy pri vostanovlenii zubov kompozitami [Unification of the technique of cavity preparation and treatment of restorations during restoration of teeth by composites]. Novoe v stomatologii – New in Stomatology, (2), 39-41[in Russian].
Udod, A.A. (2001). Otsenka kachestva restavratsionnykh robot v zavisimosti ot urovnya gigieny polosti rta [Assessment of the quality of restoration work, depending on the level of oral hygiene]. Sovremennaya stomatologia – Modern Stomatology, (3), 70-71 [in Russian].
Elistratova, M. (1998). Kraevaya pronitsaemost plomb iz razlichnykh plombirovochnykh materialov v rannie sroki lecheniya [Marginal permeability of seals from various filling materials in the early treatment periods]. Stomatologia – Stomatology, (1), 16-18 [in Russian].
Gorgelad, A.A. (2010). Sravnitelnye rezultaty plombirovanie svetlootverzhdaemye compositami pri lechenii bolezney tverdykh tkaney zubov [Comparative results of sealing by light-curing composites in the treatment of diseases of hard tissues of teeth]. Stomatologicheskiy zhurnal – Stomatological Journal, 11 (2), 129-134 [in Russian].
Ryge, G. (1980). Clinical Criteria. Int Dent., 30, 347-358.
Hickel, R., Roulet, J., & Bayne, S. (2007). Recommendations for conducting controlled clinical studies of dental restorative materials. Int. Dent. J., 57, 300-302.
Devoto, W., Monaldo, S., & Jordi M. (2010). Composite in everyday practice: how to choose the right material and simplify application techniques in the anterior teeth. Eur. J. of Esthetic Dentistry, (1), 102-125.
Memarpour, M., & Fereshteh S., (2013). Restoration of primary anterior teeth using intracanal polyethylene fibersand composite: AnIn Vivo Study. The J. of Adhesive Dentistry, 15 (1), 85-91.
