ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ РЕГЕНЕРАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОРГАНІЗМУ У ПОСТРАЖДАЛИХ З ВОГНЕПАЛЬНИМИ ТА НЕВОГНЕПАЛЬНИМИ УРАЖЕННЯМИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ

Автор(и)

  • Я. П. Нагірний Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-1530-0271
  • І. В. Стефанів Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0003-1994-3802
  • Н. О. Твердохліб Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-1247-2430
  • В. О. Катеринюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0009-0003-7552-0035

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2026.1.16339

Ключові слова:

вогнепальні та невогнепальні ураження тканин ЩЛД, регенераційна здатність організму, периферична кров.

Анотація

Патогенез вогнепальних ран, на відміну від інших травматичних ушкоджень, має низку особливостей, пов’язаних із високою кінетичною енергією раневого агента, що зумовлює розвиток системних функціональних порушень в організмі [10, 13, 14]. Однією з перших ланок, яка зазнає впливу, є система периферичної крові, тому зміни кількості формених елементів крові, які безпосередньо беруть участь у загоєнні ран, можна трактувати як один із показників регенераційної здатності організму [12, 15]. Мета дослідження. У порівняльному аспекті дослідити зміни основних компонентів периферичної крові, які безпосередньо впливають на регенерацію пошкоджених тканин, у постраждалих з вогнепальними і невогнепальними ураженнями тканин ЩЛД. Матеріали і методи. Для дослідження відібрано 27 постраждалих віком від 30 до 35 років із травматичними відкритими переломами нижньої щелепи вогнепального і невогнепального характеру, які супроводжувались травмою м’яких тканин. Серед них вогнепальні ураження були у 14 постраждалих, у 13 постраждалих – переломи, отримані у дорожньо-транспортних пригодах (ДТП). Постраждалі з вогнепальними ураженнями поступали відділення хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії для подальшого лікування після проведення остеосинтезу у шпиталях Збройних Сил України на 7–10 день після проведення остеосинтезу титановими мініпластинами внутрішньоротовим методом. Переломи локалізувались в межах тіла і кута нижньої щелепи. Постраждалим, які отримали травми в ДТП проводились аналогічні оперативні втручання. Загоєння ран м’яких тканин у постраждалих обох груп протікало без ускладнень. Дослідження показників периферичної крові проводилось в автоматизованому режимі одноразово на 7–10 день після травми в лабораторному відділення Тернопільської обласної клінічної лікарні. Визначали наступні показники: кількість тромбоцитів, рівень загального білка, кількість нейтрофільних лейкоцитів, лімфоцитів і вираховували нейтрофільно-лімфоцитарне співвідношення (НЛС). Результати та їх обговорення. В результаті досліджень встановлено, що кількість тромбоцитів у постраждалих, які отримали вогнепальні ураження була достовірно вищою у порівнянні з постраждалими, які отримали травми м’яких тканин ЩЛД у ДТП. Однак рівень загального білка в крові у при вогнепальному ураженні був достовірно нижчим. Також виявлено різницю у нейтрофільно-лімфоцитарному співвідношенні – воно було меншим у постраждалих з вогнепальними пораненнями. Кількість нейтрофільних лейкоцитів у порівнюваних групах суттєво не відрізнялась. Висновки. Отримані результати порівняння показників регенераційної здатності організму у постраждалих з вогнепальними і невогнепальними травмами свідчать про особливості реакції організму на різний вид травми. Вогнепальні ураження чинять більш виражений вплив на структурно-функціональні порушення у віддалених ділянках організму за рахунок їх більшої кінетичної енергії. Серед досліджених показників регенераційної здатності організму встановлено наступне: достовірне збільшення кількості тромбоцитів, зниження кількості загального білка в крові у осіб з вогнепальними пораненнями, а також нижчий коефіцієнт нейтрофільно-лімфоцитарного співвідношення. 

Посилання

Терещук С. В., Коноваленко І. В., Маркова Н. В. Modern treatment of gunshot wounds of the maxillofacial region. International Research Journal. 2025. № 5 (155). DOI: https://doi.org/10.60797/IRJ.2025.155.89.

Nalliah R., Janal M. Multistage composite midface reconstruction after gunshot injury: A case report. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2025.

Беліков О. О., Крилова О. В., Дєдова О. М. Experimental model of non-gunshot fractures of the lower jaw. SWORLD Journal. 2025. Т. 29, № 1.

Козак О. В., Наконечний О. А. Clinical application and original scientific justification for the rehabilitation of patients with mandibular bone atrophy. Oral Health. 2024. № 2.

Ковальчук М. М., Іванишин Г. В., Горайчук М. С. Сучасні погляди на способи оперативного лікування дефектів великомілкової кістки після вогнепальних поранень. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2024. Т. 23, № 2.

Ruggiero A., Ponzano R., D’Angelo L. Emergency reconstructive surgery following facial destructive gunshot wounds: clinical and medico-legal assessments. International Journal of Emergency Medicine. 2023. Vol. 16 (12).

Verma P., Choi J., Patel N. Comprehensive Treatment and Reconstructive Algorithm for Functional Restoration after Ballistic Facial Injury. Plastic and Reconstructive Surgery – Global Open. 2022. Vol. 10 (8).

Shamova T. O., Blyzniuk V. P. Gunshot fracture of the mandible. Dental and Maxillofacial Radiology Journal. 2022. Vol. 1, № 2.

Яценко І. В., Шевчук О. В., Риженко Н. О. Невогнепальні пошкодження щелепно-лицевої ділянки. Полтава : ПДМУ, 2012.

Копчак А. В., Рибак В. А. Патогенез і принципи лікування вогнепальних поранень щелепно-лицевої ділянки. Медичні науки. 2015. № 7.

Палій С. М., Сусак Я. М. Реконструктивно-відновна хірургія щелепно-лицевої ділянки. Чернівці : БДМУ, 2023.

Гуменюк С. В., Панченко В. Ю. Актуальні аспекти репаративної регенерації шкіри. Здобутки експериментальної медицини. 2024. № 3.

Stein L., Markey T., Dusseldorp J. Facial reconstruction after gunshot wound injuries in civilian population. Journal of Cranio-Maxillofacial Surgery. 2024. Vol. 52 (3).

Patel N., Kassira W. Fracture patterns in craniofacial gunshot wounds. Craniomaxillofacial Trauma & Reconstruction. 2024. Vol. 17 (1).

Critical overview on regenerative medicine: New insights into the role of stem cells and innovative biomaterials. International Journal of Molecular Sciences. 2023. Vol. 24 (9). Art. 7936. URL: https://www.mdpi.com/ 1422-0067/24/9/7936 (дата звернення: 26.03.2026).

Tissue regeneration advances: A comprehensive review. Journal of Regenerative Medicine. 2023. URL: https://www.openaccessjournals.com/articles/ tissue-regeneration-advances-a-comprehensive- review-16805.html (дата звернення: 26.03.2026).

Regenerative stem cell therapies: Transforming the future of medicine. Journal of Regenerative Biology. 2025. URL: https://www.alliedacademies.org/articles/regenerative- of-stem-cell-therapies-transforming-the-future-of- medicine-32196.html (дата звернення: 26.03.2026).

Chiglashvili A., Kapanadze T. Clinical case report: A patient with gunshot wounds in the maxillofacial region. Junior Researchers. 2024. Vol. 2, № 1. DOI: https://doi.org/ 10.52340/jr.2024.02.01.09.

Experience of the treatment of combat injuries of the maxillofacial area with titanium implants in the conditions of modern war / D. V. Ivchenko et al. Pathologia. 2022. Vol. 19, № 2. P. 154–159. DOI: https://doi.org/ 10.14739/2310-1237.2022.2.260598.

A case of emergency reconstructive surgery following facial destructive gunshot wounds: Clinical and medico legal assessments / L. Tomassini et al. International Journal of Emergency Medicine. 2023. Vol. 16. Art. 90. DOI: https://doi.org/10.1186/s12245-023-00572-3.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-05

Як цитувати

Нагірний, Я. П., Стефанів, І. В., Твердохліб, Н. О., & Катеринюк, В. О. (2026). ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ РЕГЕНЕРАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОРГАНІЗМУ У ПОСТРАЖДАЛИХ З ВОГНЕПАЛЬНИМИ ТА НЕВОГНЕПАЛЬНИМИ УРАЖЕННЯМИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ. Клінічна Стоматологія, (1), 37–41. https://doi.org/10.11603/2311-9624.2026.1.16339

Номер

Розділ

Хірургічна стоматологія