КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УРАЖЕНЬ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ НА ТЛІ КОМОРБІДНОЇ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ

Анотація

Резюме. В умовах тривалого психоемоційного стресу, спричиненого війною та вимушеною міграцією населення із зони ведення бойових дій, спостерігається суттєве зростання стоматологічної захворюваності серед числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Особливої уваги потребує вивчення взаємозвʼязку між патологією шлунково- кишкового тракту (ШКТ), зокрема асоційованою з Helicobacter pylori, та станом слизової оболонки порожнини рота (СОПР) у ВПО, що дозволить удосконалити діагностичні підходи та персоналізувати лікувальну тактику. Мета дослідження. Оцінити особливості клінічних проявів захворювань СОПР, стан тканин пародонта та гігієну порожнини рота у ВПО із захворюваннями ШКТ для виявлення специфічних патернів коморбідного перебігу. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 115 осіб, із верифікованими захворюваннями гастродуоденальної зони. та асоційованими ураженнями слизової оболонки порожнини рота (СОПР). Відповідно до дизайну дослідження, було сформовано дві групи: основну (n = 82) – внутрішньо переміщені особи та порівняльну (n = 33) – постійні жителі Тернопільської області. Комплексна діагностика базувалася на клініко-анамнестичному аналізі, візуальній детекції та морфометрії елементів ураження СОПР. Гігієнічний статус та стан тканин пародонта оцінювали за допомогою індексів OHI-S, РМА, індексу нальоту на язиці за К. Kojima та інтенсивності кровоточивості ясен за H. Kotzschke. Результати. Аналіз отриманих даних продемонстрував суттєву декомпенсацію стоматологічного статусу у пацієнтів із числа ВПО. Встановлено, що частота суб’єктивних скарг на сухість, печіння та дискомфорт при прийомі їжі у пацієнтів основної групи була у 2,4 раза вищою, ніж у групі порівняння. Об’єктивно у ВПО набряклість язика та СОПР діагностовано у 68,3 % випадків проти 12,1 % у жителів Тернопільської області, p < 0,05. Структура уражень СОПР в основній групі характеризувалася переважанням ерозивно-виразкових форм червоного плоского лишаю та рецидивуючого афтозного стоматиту середнього ступеня тяжкості, що корелювало із тривалістю стресового впливу. Гігієнічний статус ВПО оцінено як «незадовільний» (OHI-S – 2,84 ± 0,14 бала), що супроводжувалося масивним нальотом на язиці (за Kojima – 2,76 ± 0,16 бала). Стан тканин пародонта у ВПО свідчив про генералізований запальний процес: індекс РМА становив 51,13 ± 1,26 %, а кровоточивість за Kotzschke досягала 2,14 ± 0,12 бала, що достовірно перевищувало показники групи порівняння (27,41 ± 1,44 % та 0,78 ± 0,08 бала відповідно). Висновки. Вплив хронічного психоемоційного стресу, зумовленого вимушеним переселенням, є потужним обтяжувальним фактором, який суттєво погіршує клінічний перебіг коморбідної гастродуоденальної патології та індукує тяжкі запально-деструктивні ураження СОПР у внутрішньо переміщених осіб. Крім того, у даного контингенту осіб виявлено достовірне погіршення гігієнічного статусу та швидке прогресування генералізованого запалення тканин пародонта, порівняно з жителями Тернопільської області. Це науково обґрунтовує необхідність розробки спеціалізованих алгоритмів лікувально-профілактичної курації даної категорії пацієнтів.