ТИРЕОЇДНИЙ І КОРТИКОЇДНИЙ СТАТУС У ДІТЕЙ ІЗ АТОПІЧНОЮ БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ ЗА НАЯВНОСТІ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Анотація

Провідна роль гормонів у формуванні захисно-компенсаторних механізмів визначає роль вивчення нейроендокринної системи при бронхіальній астмі (БА). Дослідники, що займаються вивченням цієї проблеми, відзначили, що на потрапляння та дію алергену організм відповідає складним каскадом захисно-пристосувальних реакцій з неодмінною участю основних контрольно-регулювальних адаптивних систем – гіпофізарно-надниркової й гіпофізарно-тиреоїдної [4; 8; 9; 16]. Ендогенна активація сітчастої зони кори надниркових залоз, а отже, і збільшення вмісту ендогенних надниркових андрогенів у кровотоці спостерігається при хронічному стресорному впливі [1; 2; 12; 13]. При хронічних впливах стрес-лімітуючий ефект надниркових андрогенів необхідний як захисний у тих випадках, коли тривало підтримуваний високий рівень глюкокортикоїдів може бути небезпечним через їх катаболічні впливи в організмі. Надниркові андрогени поряд із неіммунним захистом та активацією анаболічних процесів викликають імунний захист і антиіммунодепресивний ефект, забезпечуючи антиалергічний, протиінфекційний, антионкогенний захист [6; 7; 10; 11; 15]. Мета дослідження – вивчити тиреоїдний і кортикоїдний статус у дітей з атопічною бронхіальною астмою за наявності запальних захворювань пародонту без ускладнення карієсом. З метою вивчення особливостей тиреоїдного та кортикоїдного статусу в дітей зі стоматологічною захворюваністю на фоні БА обстежено 195 дітей. 120 дітей з БА та стоматологічними захворюваннями становили основну групу, порівняльну групу сктановили 49 осіб з карієсом зубів і захворюваннями пародонта без супутніх соматичних хвороб. Контрольну групу становили 26 соматично здорових дітей з інтактним пародонтом і зубами. Використали імунологічний метод для оцінки гормонального спектру сироватки крові, ступінь запальних явищ у яснах вивчили за індексом РМА. Матеріали та методи. Аналіз концентрації тиреоїдних гормонів і кортизолу в дітей різного віку зі стоматологічними захворюваннями на фоні БА показав, що найбільші показники вмісту ТТГ у сироватці крові визначалися в 7–9-річних дітей (2,62 ± 0,47) мкМе/мл при мінімальних значеннях у віці 13–15 років (1,54 ± 0,13) мкМе/мл. У порівняльній групі у віковому інтервалі 7–9 років і 10–12 років визначались однакові значення ТТГ у сироватці крові, у дітей 13–15 років констатували збільшення значення ТТГ у сироватці крові до (2,08 ± 0,28) мкМе/мл. Однакові значення Т4 зафіксовані в сироватці крові дітей 7–9 та 10–12 років основної групи, які в середньому становили (127,12 ± 6,84) нмоль/л. В осіб порівняльної групи максимальні значення Т4 визначалися в 7–9 річних осіб (110,71 ± 8,63) нмоль/л при мінімальних значеннях (92,66 ± 4,83) нмоль/л у дітей 13–15 років. Аналіз вмісту тиреоїдних гормонів і кортизолу в сироватці крові дітей, залежно від нозологічної форми стоматологічного захворювання показав, що в дітей основної групи зі захворюваннями пародонту рівень ТТГ був на 8,95 % вище (р > 0,05), ніж в осіб цієї же групи з каріозною хворобою. Водночас у дітей порівняльної групи із захворюваннями пародонта вміст ТТГ був на 7,81 % менше (р1 > 0,05), ніж в осіб основної групи із захворюваннями пародонта, і на 8,57 % менше (р1 > 0,05), ніж у дітей основної групи з каріозною хворобою. Висновок. Отже, у дітей з БА основної групи незалежно від нозологічної форми стоматологічного захворювання відзначалися більш високі значення тиреоїдних гормонів і кортизолу в сироватці крові стосовно даних у дітей групи порівняння. В обох групах дослідження за наявності запальних захворювань тканин пародонта спостерігали більші значення аналізованих гормонів, ніж при карієсі зубів. Таким чином, у дітей зі стоматологічною захворюваністю на фоні БА досліджувалися більші відхилення у функціонуванні гіпофізарно-тиреоїдної системи, що потребувало адекватного терапевтичного лікування з урахуванням соматичного та стоматологічного статусу дітей з БА.