Основні клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного рецидивного афтозного стоматиту в пацієнтів із анемічним синдромом

Н. О. Гевкалюк; Д. Р. Кутоловський

doi:10.11603/2311-9624.2024.3.14975

Автор(и)

Н. О. Гевкалюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Д. Р. Кутоловський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2024.3.14975

Ключові слова:

анемія, дефіцит заліза, патології порожнини рота, хронічний рецидивний афтозний стоматит

Анотація

Резюме. Етіологія хронічного рецидивного афтозного стоматиту (ХРАС) невідома, захворювання часто має багатофакторний характер, що свідчить про основну генетичну сприйнятливість із можливими сприяючими факторами. Порушення стану порожнини рота може з’являтися при залізодефіцитній анемії.

Мета дослідження – встановити частоту анемії, показники гемоглобіну, гематокриту, рівня сироваткового феритину та еритроцитарного індексу інтоксикації при рецидивному афтозному стоматиті та виявити їх вплив на клінічну картину ХРАС.

Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 75 пацієнтів віком 20–45 років, серед яких 53 були з клінічною історією рецидивних афтозних виразок (основна група) та 22 здорових осіб, які склали контрольну групу. Ми використали клініко-анамнестичні дані, детальне стоматологічне обстеження, лабораторні дослідження крові.

Результати досліджень та їх обговорення. Оцінка клініко-анамнестичних даних пацієнтів дозволила встановити основні симптоми та можливі фактори, що сприяють рецидивуванню. Обстеження хворих на ХРАС дозволило виявити профіль ураженої популяції із переважанням осіб жіночої статі (60,38 %). Оцінка ділянок уражень показала, що слизова оболонка щік була найбільш часто ураженою анатомічно (77,36 %), наступними були слизова оболонка язика та губ (54,72 та 28,30 % відповідно). У 43,40 % випадків мало місце ураження більш ніж однієї анатомічної ділянки (від 2 до 4). За клінічним аналізом крові хворих виявлено еритроцитопенію різного ступеня, дефіцит гемоглобіну, зниження показника гематокриту, рівня сироваткового феритину, збільшення показника еритроцитарного індексу інтоксикації. Пацієнти з рецидивним афтозним стоматитом частіше, ніж особи контрольної групи, страждають від анемії.

Висновки. У хворих на ХРАС відмічається залізодефіцитний стан із частим та вираженим анемічним синдромом. При залізодефіцитних станах, імовірно, розвивається тканинний дефіцит заліза, що може бути одним з етіологічних факторів ХРАС.

Посилання

Fitzpatrick, S.G., Cohen, D.M., & Clark, A.N. (2019). Ulcerated Lesions of the Oral Mucosa: Clinical and Histologic Review. Head Neck Pathol., 13(1), 91-102.

DOI: 10.1007/s12105-018-0981-8.

Kumar, A. & Kashyap, D. (2022). Aphthous ulcers: prevalence and distribution by sex and place of residence in different age groups – a descriptive study. The Saint's International Dental Journal, 6(1), 16-19. DOI: 10.4103/sidj.sidj_4_22.

Mortazavi, H., Safi, Y., Baharvand, M., & Rahmani, S. (2016). Diagnostic Features of Common Oral Ulcerative Lesions: An Updated Decision Tree. Int J Dent, 7278925. DOI: 10.1155/2016/7278925.

Akintoye, S.O, & Greenberg, M.S. (2014). Recurrent aphthous stomatitis. Dent Clin North Am., 58(2), 281-97. DOI: 10.1016/j.cden.2013.12.002.

Randall, D.A., Wilson Westmark, N.L., & Neville, B.W. (2022). Common Oral Lesions. Am Fam Physician. 105(4), 369-76. PMID: 35426641.

Gasmi Benahmed, A., Noor, S., Menzel, A., & Gasmi, A. (2021). Oral Aphthous: Pathophysiology, Clinical Aspects and Medical Treatment. Arch Razi Inst., 76(5), 1155-163. DOI: 10.22092/ari.2021.356055.1767.

Slebioda, Z., Szponar, E., & Kowalska, A. (2014). Etiopathogenesis of recurrent aphthous stomatitis and the role of immunologic aspects: literature review. Arch Immunol Ther Exp (Warsz), 62(3), 205-15.

DOI: 10.1007/s00005-013-0261-y.

Shah, K., Guarderas, J., & Krishnaswamy, G. (2016). Aphthous stomatitis. Ann Allergy Asthma Immunol.,117(4), 341-43. DOI: 10.1016/j.anai.2016.07.005.

Pedersen, A.M., & Jensen, S.B. (2010). Orale manifestationer ved systemsygdomme [Oral manifestations in systemic diseases]. Ugeskr Laeger., 172(44), 3033-3036. PMID: 21044560. [in Danish].

Tan, C.X., Brand, H.S., de Boer, N.K., & Forouzanfar, T. (2016). Gastrointestinal diseases and their oro-dental manifestations: Part 1: Crohn's disease. Br Dent J., 221(12), 794-99. DOI: 10.1038/sj.bdj.2016.954.

Tan, C.X., Brand, H.S., de Boer, N.K., & Forouzanfar, T. (2017). Gastrointestinal diseases and their oro-dental manifestations: Part 2: Ulcerative colitis. Br Dent J., 222(1), 53-57. DOI: 10.1038/sj.bdj.2017.37.

Macho, V.M.P., Coelho, A.S., Veloso E Silva, D.M., & de Andrade, D.J.C. (2017). Oral Manifestations in Pediatric Patients with Coeliac Disease - A Review Article. Open Dent J., 11, 539-45. DOI: 10.2174/1874210601711010539.

Ajmal, M., Ibrahim, L., Mohammed, N., & Al-Qarni, H. (2018). Prevalence and psychological stress in recurrent aphthous stomatitis among female dental students in Saudi Arabia. Clujul Med., 91(2), 216-21.

DOI: 10.15386/cjmed-840.

Rivera, C. Essentials of recurrent aphthous stomatitis (Review). Published online on: June 11, 2019:47-50.

DOI: 10.3892/br.2019.1221.

Piskin, S., Sayan, C., Durukan, N., & Senol, M. (2002). Serum iron, ferritin, folic acid, and vitamin B12 levels in recurrent aphthous stomatitis. J Eur Acad Dermatol Venereol., 16(1), 66-67.

DOI: 10.1046/j.1468-3083.2002.00369.x.

Cai, R., Bi, W., & Yu, Y. (2022). Detection and Analysis of the Oral Flora in Patients with Recurrent Aphthous Stomatitis. Evid Based Complement Alternat Med., 2022, 1705193. DOI: 10.1155/2022/1705193.

Khan, N.F., Saeed, M., Chaudhary, S., & Khan, N.F. (2013). Haematological parameters and recurrent aphthous stomatitis. J Coll Physicians Surg Pak., 23(2), 124-127.

Lopez-Jornet, P., Camacho-Alonso, F., & Martos, N. (2014). Hematological study of patients with aphthous stomatitis. Int J Dermatol., 53(2), 159-63.

DOI: 10.1111/j.1365-4632.2012.05751.x.

Edgar, N.R., Saleh, D., & Miller, R.A. (2017). Recurrent Aphthous Stomatitis: A Review. J Clin Aesthet Dermatol., 10(3), 26-36. PMID: 28360966; PMCID: PMC5367879.

Cui, R.Z., Bruce, A.J., & Rogers, R.S. (2016). Recurrent aphthous stomatitis. Clin Dermatol., 34(4), 475-81.

DOI: 10.1016/j.clindermatol.2016.02.020.

Gomes, C.C., Gomez, R.S., Zina, L.G., & Amaral, F.R. (2016). Recurrent aphthous stomatitis and Helicobacter pylori. Med Oral Patol Oral Cir Bucal., 21(2), 187-91.

DOI: 10.4317/medoral.20872.

Minhas, S., Sajjad, A., Kashif, M., Taj, F., Waddani, H.A., & Khurshid, Z. (2019). Oral Ulcers Presentation in Systemic Diseases. J Med Sci., 7(19), 3341-347.

DOI: 10.3889/oamjms.2019.689.

Isher, D.K., Behl, A.B., Singh, A., Isher, P.P., Kaur, G., & Kaur, H. (2022). Prevalence of recurrent aphthous ulcers (RAUs) in the population of Ludhiana. Journal of Indian Academy of Oral Medicine and Radiology, 34(4), 437-41.

Queiroz, S.I.M.L., Silva, M.V.A.D., Medeiros, A.M.C., Oliveira, P.T., Gurgel, B.C.V., & Silveira, É.J.D.D. (2018). Recurrent aphthous ulceration: an epidemiological study of etiological factors, treatment and differential diagnosis. An Bras Dermatol., 93(3), 341-46.

DOI: 10.1590/abd1806-4841.20186228.

Daley, T.D., & Armstrong, J.E. (2007). Oral manifestations of gastrointestinal diseases. Can J Gastroenterol., 21(4), 241-44. DOI: 10.1155/2007/952673.

Suleimanova, E.U., Tymchenko, A.S., Derpak, Yu.Yu., Haidukova, S.M., & Vydyborets, S.V. (2021). Otsinka morfolohichnykh anomalii klityn peryferychnoi krovi pry anemii, shcho zumovlena poiednanniam defitsytu zaliza ta vitaminu В12. [Evaluation of morphological abnormalities of peripheral blood cells in anemia caused by a combination of iron and vitamin B12 deficiency] Abstracts of VIII International Scientific and Practical Conference. Amsterdam, Netherlands November 09 – 12, 2021, 245-50. [in Ukrainian].

Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi ta vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Zalizodefitsytna anemiia»: Zatverdzhenyi Nakazom MOZ Ukrainy vid 02.11.2015 r. № 709. [Unified clinical protocol of primary and secondary (specialized) medical care "Iron deficiency anemia": Approved by the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated November 2, 2015 No. 709] [in Ukrainian].

Bermejo, F., García-López, S. (2009). A guide to diagnosis of iron deficiency and iron deficiency anemia in digestive diseases. World J Gastroenterol., 15(37), 4638-643.

Compilato, D., Carroccio, A., Calvino, F., Di Fede, G., & Campisi, G. (2010). Haematological deficiencies in patients with recurrent aphthosis. J Eur Acad Dermatol Venereol., 24(6), 667-73.

DOI: 10.1111/j.1468-3083.2009.03482.x.

Bartold, P.M., & Van Dyke, T.E. (2013). Periodontitis: a host-mediated disruption of microbial homeostasis. Unlearning learned concepts. Periodontol 2000, 62(1), 203-217.

Karczewska, E.,. Konturek, J.H., & Konturek, P.C. (2002). Oral cavity as a potential source of gastric reinfection by Helicobacter pylori. Dig. Dis, Sci., 42(5), 978-86.

Sun, A., Lin, H.-P., Wang, Y.-P., & Chiang, C.-P. (2012). Significant association of deficiency of hemoglobin, iron and vitamin B12, high homocysteine level, and gastric parietal cell antibody positivity with atrophic glossitis. Journal of Oral Pathology and Medicine., 41(6), 500-504.

Preeti, L., Magesh, K., Rajkumar, K., & Karthik, R. (2011). Recurrent aphthous stomatitis. J Oral Maxillofac Pathol., 15(3), 252-6. DOI: 10.4103/0973-029X.86669.

Lau, C.B., & Smith, G.P. (2022). Recurrent aphthous stomatitis: A comprehensive review and recommendations on therapeutic options. Dermatol Ther., 35(6), 15500.

DOI: 10.1111/dth.15500.

Belenguer-Guallar, I., Jiménez-Soriano, Y., & Claramunt-Lozano, A. (2014). Treatment of recurrent aphthous stomatitis. A literature review. Journal of Clinical and Experimental Dentistry, 6(2), 168-74.

Furdychko, L.O. (2017). Rol endohennoi intoksykatsii v patohenezi rannoho periodu rozvytku vyrazkovoi khvoroby shlunka na tli pnevmonii. [The role of endogenous intoxication in the pathogenesis of the early period of the development of peptic ulcer disease against the background of pneumonia]. Visnyk morskoi medytsyny - Journal of marine medicine, 2(75), 99-103. [in Ukrainian].

World Health Organization. World Anemia report 2022. World Health Organization. 2023 Edition. Available::https://www.who.int/health-topics/anaemia#tab=tab_1.

Means, R.T. (2020). Approach to the anemias. In: Goldman, L., Schafer, A.I., eds. Goldman-Cecil Medicine. 26th ed. Philadelphia, PA: Elsevier; 2020:chap 149.

Vajpayee, N., Graham, S.S., & Bem, S. (2022). Basic examination of blood and bone marrow. In: McPherson. R.A., Pincus. M.R., eds. Henry's Clinical Diagnosis and Management by Laboratory Methods. 24th ed. Philadelphia, PA: Elsevier; 2022:chap 31.