Удосконалення методів прогнозування гнійно-запальних ускладнень після видалення зубів

Анотація

Резюме. У статті розглянуто метод діагностики гнійно-запальних ускладнень після видалення зубів, який базується на порівнянні кількості формених елементів у капілярній крові та з комірки видаленого зуба, що дає змогу підвищити точність прогнозування ризиків ускладнень і своєчасно коригувати ведення післяопераційного періоду.

Мета дослідження – удосконалити методи діагностики ризиків гнійно-запальних ускладнень після видалення зубів; проаналізувати попередні результати дослідження.

Матеріали і методи. Досліджено зразки крові 34 пацієнтів (21 жінки та 13 чоловіків) віком від 18 до 65+ років із періодонтитом у різних клінічних стадіях. Порівнювали клітинний склад капілярної крові та крові з комірки видаленого зуба. Зразки крові фарбували за методикою Лейгмана або Май – Грюнвальда, а потім обробляли барвником за Романовським.

Результати досліджень та їх обговорення. При порівняльному аналізі рівнів лейкоцитів у капілярній крові та з комірки зуба в пацієнтів різного віку та статі було виявлено, що у жінок молодої групи (19–29 років) спостерігається суттєва різниця між рівнями лейкоцитів у комірці зуба та капілярній крові, тоді як в чоловіків цієї ж вікової групи суттєвої різниці не було. Серед жінок середньої вікової групи відзначається відсутність значних розбіжностей між рівнями лейкоцитів у крові з комірки та капілярній крові. Подібна тенденція спостерігається у чоловіків цієї вікової групи. У старшій віковій групі серед жінок тенденція до зниження рівня лейкоцитів у капілярній крові, порівняно з молодшими віковими групами, свідчить про загальне ослаблення системної імунної реакції, у той час як у чоловіків цієї ж вікової групи спостерігається характерне підвищення рівня лейкоцитів у капілярній крові, порівняно з кров’ю із комірки, що не відповідає загальним тенденціям, і може свідчити про активну системну відповідь у чоловіків попри не достатньо виражену локальну реакцію.

Висновки. Діагностика ризиків розвитку гнійно-запальних ускладнень після видалення зубів є важливою складовою успішного лікування пацієнта. Результати аналізу даних порівняння показників лейкоцитів у капілярній крові та з комірки видаленого зуба показали відмінності у різних вікових групах та серед представників чоловічої та жіночої статей. Отриманні результати дають підставу розглядати запропонований у дослідженні метод як ефективний в оцінці ризиків гнійно-запальних процесів після видалення зубів.