Удосконалення методів прогнозування гнійно-запальних ускладнень після видалення зубів

Автор(и)

  • Б. Б. Бобокалонова Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ
  • Я. А. Кульбашна Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2024.3.14973

Ключові слова:

гнійно-запальні ускладнення, лейкоцити, видалення зубів, капілярна кров, прогнозування ризику ускладнень

Анотація

Резюме. У статті розглянуто метод діагностики гнійно-запальних ускладнень після видалення зубів, який базується на порівнянні кількості формених елементів у капілярній крові та з комірки видаленого зуба, що дає змогу підвищити точність прогнозування ризиків ускладнень і своєчасно коригувати ведення післяопераційного періоду.

Мета дослідження – удосконалити методи діагностики ризиків гнійно-запальних ускладнень після видалення зубів; проаналізувати попередні результати дослідження.

Матеріали і методи. Досліджено зразки крові 34 пацієнтів (21 жінки та 13 чоловіків) віком від 18 до 65+ років із періодонтитом у різних клінічних стадіях. Порівнювали клітинний склад капілярної крові та крові з комірки видаленого зуба. Зразки крові фарбували за методикою Лейгмана або Май – Грюнвальда, а потім обробляли барвником за Романовським.

Результати досліджень та їх обговорення. При порівняльному аналізі рівнів лейкоцитів у капілярній крові та з комірки зуба в пацієнтів різного віку та статі було виявлено, що у жінок молодої групи (19–29 років) спостерігається суттєва різниця між рівнями лейкоцитів у комірці зуба та капілярній крові, тоді як в чоловіків цієї ж вікової групи суттєвої різниці не було. Серед жінок середньої вікової групи відзначається відсутність значних розбіжностей між рівнями лейкоцитів у крові з комірки та капілярній крові. Подібна тенденція спостерігається у чоловіків цієї вікової групи. У старшій віковій групі серед жінок тенденція до зниження рівня лейкоцитів у капілярній крові, порівняно з молодшими віковими групами, свідчить про загальне ослаблення системної імунної реакції, у той час як у чоловіків цієї ж вікової групи спостерігається характерне підвищення рівня лейкоцитів у капілярній крові, порівняно з кров’ю із комірки, що не відповідає загальним тенденціям, і може свідчити про активну системну відповідь у чоловіків попри не достатньо виражену локальну реакцію.

Висновки. Діагностика ризиків розвитку гнійно-запальних ускладнень після видалення зубів є важливою складовою успішного лікування пацієнта. Результати аналізу даних порівняння показників лейкоцитів у капілярній крові та з комірки видаленого зуба показали відмінності у різних вікових групах та серед представників чоловічої та жіночої статей. Отриманні результати дають підставу розглядати запропонований у дослідженні метод як ефективний в оцінці ризиків гнійно-запальних процесів після видалення зубів.

Посилання

Carlson, C.E. (2020). Complications of tooth extraction: A review. Journal of Oral Surgery, 78(2), 145-152.

Boffano, P., & Roccia, F. (2021). Role of systemic inflammatory markers in predicting surgical complications. British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 59(4), 365-371.

Liu, S., Zhang, T., & Li, P. (2023). Systemic inflammatory responses after tooth extraction. Journal of Clinical Oral Investigations, 13(7), 501-510.

Wang, H., Zhang, Z., & Li, X. (2023). Cytokine profiles following dental extraction: Implications for postoperative care. Oral Surgery Research, 15(3), 220-230.

Murray, A.A., & Delaney, P.D. (2021). Immune response and oral health: A review. International Journal of Oral Science, 13(1), 12-20.

Almog, D.M. (2019). Novel methods for assessing inflammatory responses following tooth extraction. Journal of Dental Research, 98(5), 512-518.

Ahn, J., Kim, S., & Lee, H. (2022). Postoperative inflammation after dental extractions: A cytokine-based study. Journal of Oral Medicine, 14(6), 650-660.

Yadav, R., & Singh, K. (2023). Advances in dental surgery: Inflammatory markers and postoperative recovery. International Dental Journal, 25(2), 150-160.

Gupta, A., & Patel, S. (2022). Comprehensive study on antibacterial agents in oral surgery. Oral Health and Preventive Dentistry, 20(5), 580-590.

Farber, J., & Carlson, S. (2022). The impact of local and systemic factors on healing after tooth extraction. Journal of Clinical Dentistry, 30(2), 110-120.

World Health Organization (WHO). (2013). Oral health surveys: Basic methods (5th ed.). Geneva: World Health Organization.

World Health Organization (WHO). (2021). Ageing and health. Geneva: World Health Organization.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-14

Як цитувати

Бобокалонова, Б. Б., & Кульбашна, Я. А. (2024). Удосконалення методів прогнозування гнійно-запальних ускладнень після видалення зубів. Клінічна Стоматологія, (3), 4–9. https://doi.org/10.11603/2311-9624.2024.3.14973

Номер

Розділ

Хірургічна стоматологія