Клінічна ефективність первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей 10-13-річного віку

Г. В. Сороченко; Л. О. Хоменко; О. І. Остапко

doi:10.11603/2311-9624.2022.3.13326

Автор(и)

Г. В. Сороченко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ
Л. О. Хоменко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ
О. І. Остапко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.3.13326

Ключові слова:

діти, карієс, постійні зуби, карієсрезистентність, емаль

Анотація

Резюме. Захворювання твердих тканин зуба різного генезу на сьогодні є однією з основних проблем у сучасній стоматології. В Україні актуальність вивчення стану твердих тканин постійних зубів зумовлена високими показниками розповсюдженості та інтенсивності карієсу, особливо в перші роки після прорізування постійних зубів.

Мета дослідження – оцінити ефективність розробленої схеми екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 10–13 років, що враховує ступінь мінералізації емалі.

Матеріали і методи. Клініко-лабораторне обстеження 393 дітей віком від 10 до 13 років. При огляді визначали індекс карієсу КПВ, індекс найвищої інтенсивності карієсу (SiC-index), розповсюдженість та інтенсивність вогнищевої демінералізації емалі, індекс гігієни ротової порожнини за Гріном – Вермільйоном (ОНІ-S), приріст інтенсивності та редукцію приросту інтенсивності карієсу зубів.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати клінічного дослідження запропонованої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 10–13 років упродовж двох років спостережень свідчать про достовірно низький приріст інтенсивності карієсу постійних зубів в основній групі (0,23±0,04), високі показники редукції приросту інтенсивності карієсу постійних зубів (69 %), зниження кількості ділянок демінералізації (5,6–9,3 %), підвищення карієсрезистентності твердих тканин постійних зубів до високого рівня (на 59,4 %), підвищення мінералізуючого потенціалу ротової рідини за рахунок зростання кількості фтору (в 1,55–1,73 раза) та кальцію (24,4–28,8 %) (р<0,05).

Висновки. Доведено ефективність розробленої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 10–13 років.

Посилання

Duda, K.M., & Lebid O.I. (2019) Poshyrenist stomatolohichnykh zakhvoriuvan sered ditei vikom 6-9 rokiv [Prevalence of dental diseases among children aged 6-9 years] Klinichna stomatolohiia – Clinical Dentistry, (1), 48-51. DOI: 10.11603/2311-9624.2019.1.10147 [in Ukrainian].

Yanchuk, A.O., Skiba V.Ya., Katerynchuk, I.P., Kuznichenko, S.O., & Skiba, O.V. (2019). Epidemiolohichni doslidzhennia ta monitorynh stomatolohichnoi zakhvoriuvanosti u ditei Ukrainy [Epidemiological studies and monitoring of dental morbidity in children of Ukraine] Svit medytsyny ta biolohii – World of Medicine and Biology, (2), 154-158 [in Ukrainian].

Hryhorenko, H.M., Khomenko, L.O., Sorochenko, H.V., & Kapitanchuk, L.M. (2015). Doslidzhennia in vitro poverkhnevoho sharu emali postiinykh zubiv v period vtorynnoi mineralizatsii [In vitro research of the enamel surface layer of permanent teeth in the period of secondary mineralization] Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh – Ukrainian Dental Almanac, 1, 11-15 [in Ukrainian].

Kaskova, L.F., Soloshenko, Y.I., & Amosova, L.I. (2017). Faktory ryzyku vynyknennia fisurnoho kariiesu u ditei [Risk factors for the occurrence of fissure caries in children] Likarska sprava – Medical Affair, 8(1145), 137-140 [in Ukrainian].

Khomenko, L.O., Leus, P.A., Terekhova, T.M., & Sorochenko, H.V. (2018). Analitychna epidemiolohiia yak «instrument» dlia analizu mozhlyvykh prychyn riznykh tendentsii karioznoi khvoroby u ditei [Analytical epidemiology as a "tool" for the analysis of possible causes of various trends in caries in children]. Likarska sprava – Medical Affair, 1/2, 151-156 [in Ukrainian].

Sorochenko, H.V. (2016). Eksperymentalne doslidzhennia efektyvnosti hlybokoho ftoruvannia emali v period vtorynnoi mineralizatsii emali postiinykh zubiv [Experimental study of the effectiveness of deep fluoridation of enamel in the period of secondary enamel mineralization of permanent teeth] Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh – Ukrainian Dental Almanac, 1(2), 17-22 [in Ukrainian].

Hamba, H., Nakamura, K., Nikaido, T., Tagami, J., & Muramatsu, T. (2020). Remineralization of enamel subsurface lesions using toothpaste containing tricalcium phosphate and fluoride: an in vitro µCT analysis. BMC Oral Health, 20, 292.

Desai, S., Rao, D., Panwar, S., Kothari, S., & Gupta, S. (2022). An in vitro comparative evaluation of casein phosphopeptide-amorphous calcium phosphate fluoride, tricalcium phosphate and grape seed extract on remineralization of artificial caries lesion in primary enamel. J. Clin. Pediatr. Dent, 46(5), 72-80.

Amaechi, B.T., Key, M.C., Balu, S., Okoye, L.O., & Gakunga, P.T. (2017). Evaluation of the caries-preventive effect of toothpaste containing surface prereacted glass-ionomer filler. J. Investig. Clin. Dent., 8(4). DOI: 10.1111/jicd.12249.

Opydo-Szymaczek, J., Pawlaczyk-Kamie´nska, T., & Borysewicz-Lewicka, M. (2022). Fluoride Intake and Salivary Fluoride Retention after Using High-Fluoride Toothpaste Followed by Post-Brushing Water Rinsing and Conventional (1400–1450 ppm) Fluoride Toothpastes Used without Rinsing. Int. J. Environ. Res. Public Health, 19, 13235. DOI: 10.3390/ijerph192013235.