Застосування антиоксидної та iNOS модулюючої терапії при ліпополісахаридному пародонтиті на тлі атрофічного гастриту
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10883Ключові слова:
пародонтит, атрофічний гастрит, лікопен, аміногуанідинАнотація
Епідеміологічні дані свідчать про високу частоту запальних захворювань ротової порожнини в осіб з атрофічними змінами слизової оболонки шлунка. У патогенезі пародонтиту, викликаного ендотоксином грамнегативної мікрофлори ліпополісахаридом, важливу роль відіграють активація реакцій вільнорадикального окиснення і надмірна продукція оксиду азоту. Тому патогенетично обґрунтованим можна вважати використання при пародонтиті на тлі гастриту препаратів, які були б здатні запобігти оксидативному і нітрооксидативному стресу.
Мета дослідження – встановити лікувальну ефективність антиоксиданта лікопену і селективного інгібітора індуцибельної NO-синтази аміногуанідину при генералізованому ліпополісахаридному пародонтиті на тлі хронічного атрофічного гастриту.
Матеріали і методи. Для дослідів використали безпородних щурів-самців, яких поділили на 5 груп: перша – контрольна; друга – щури з ліпополісахаридним пародонтитом на тлі хронічного атрофічного гастриту; третя і четверта – тварини з пародонтитом і гастритом, яким відповідно вводили перорально лікопен або інтраперитонеально аміногуанідин; п’ята – щури з пародонтитом і гастритом, яким вводили разом лікопен і аміногуанідин. В сироватці крові й гомогенаті тканин пародонта визначали рівень ТБК-активних продуктів, відновленого глутатіону, загальну активність NO-синтази, рівень нітратів і нітритів (NOx), вміст вільного оксипроліну, глікозаміногліканів, сіалових кислот, рівень TNF-α, IL-1β, IL-4, IL-10.
Результати досліджень та їх обговорення. Застосування лікопену знижувало інтенсивність окиснювальних реакцій в 1,3 і 1,5 раза у сироватці крові й пародонті та підвищувало вміст відновленого глутатіону в 1,2 раза у сироватці тварин із пародонтитом на тлі гастриту. Активність NO-синтази в пародонті під впливом аміногуанідину знижувалася в 1,7 раза, а рівень NOx – у 1,2 і 1,3 раза в сироватці й пародонті. Під впливом антиоксиданта рівень вільного оксипроліну в сироватці тварин із поєднаною патологією знижувався в 1,4 раза, глікозаміногліканів – у 1,3 раза, сіалових кислот – на 34 %, а під впливом інгібітора iNOS – відповідно на 40; 23 і 37 %. При застосуванні лікопену концентрація ФНП-α та ІЛ-1β зменшувалася в 1,4 і 1,5 раза, порівняно з нелікованими тваринами, а рівень ІЛ-4 та ІЛ-10 підвищувався в 1,7 і 1,9 раза. Аміногуанідин також достовірно поліпшував цитокіновий дисбаланс у щурів із пародонтитом і гастритом. Корекція пародонтиту на тлі гастриту комбінацією антиоксиданта та інгібітора iNOS у більшості випадків виявилася ефективнішою, ніж їх окреме застосування.
Висновки. Застосування антиоксиданта лікопену та інгібітора iNOS аміногуанідину можна вважати ефективним патогенетично обґрунтованим методом корекції пародонтиту, асоційованого з атрофічним гастритом.
Посилання
Noack, B., & Fischer, S. (2012). Metabolic diseases and periodontitis. Dtsch. Med. Wochenschr, 137 (22), 1155-1157.
Manashchyk, N.V., Chornii, N.V., & Shmanko, V.V. (2011). Vzaiemozviazok patolohii parodonta ta patolohii shlunkovo-kyshkovoho traktu [Interrelation of periodontal pathology and pathology of gastrointestinal tract. Klinichna stomatolohiia – Clinical Dentistry, (1-2), 23-27 [in Ukrainian].
Bedeniuk, O.S., & Korda, M.M. (2016). Rol oksydatyvnoho i nitrooksydatyvnoho stresu v patohenezi heneralizovanoho parodontytu na foni khronichnoho hastrytu [The role of oxidative and nitrooxidative stress in the pathogenesis of generalized periodontitis on the background of chronic gastritis]. Medychna ta klinichna khimiia – Medical and Clinical Chemistry, 18 (4), 11-15 [in Ukrainian].
Bedeniuk, O.S., & Korda, M.M. (2018). Imunna reaktyvnist orhanizmu pry heneralizovanomu parodontyti na foni khronichnoho atrofichnoho hastrytu [Immune reactivity of the body in generalized periodontitis on the background of chronic atrophic gastritis]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 2 (1), 85-88 in Ukrainian.
Shcherba, V.V., & Korda, M.M. (2012). Zastosuvannia inhibitora indutsybelnoi syntazy oksydu azotu N-(3-(aminometyl)benzyn)atsetamidynu pry lipopolisaharydnomu zapalenni tkanyn parodontu The use of an inhibitor of inducible nitric oxide synthase N- (3- (aminomethyl) benzyl) acetamidine in lipopolysaccharide inflammation of periodontal tissues]. Medychna khimiia – Medical Chemistry, 14 (3), 76-79 in Ukrainian.
Wang, L., Chen, S., & Chen, Z. (2006). Morphological and pathologic changes of experimental chronic atrophic gastritis (CAG) and the regulating mechanism of protein expression in rats. J. Zhejiang Univ. SCIENCE B, 7 (8), 634-640. DOI: https://doi.org/10.1631/jzus.2006.B0634
Moyseyeva, E.G. (2008). Metabolicheskiy gomeostaz i imunnaya reaktivnost organizma v dinamike vospaleniya v tkanyah parodonta (eksperimentalnoye isslyedovaniye) [Metabolic homeostasis and immune reactivity of the body in the dynamics of inflammation in periodontal tissues (experimental study)]. Doctor’s Extended abstract [in Russian].
Sahin, K., Cross, B., & Sahin, N. (2015). Lycopene in the prevention of renal cell cancer in the TSC2 mutant Eker rat model. Arch. Biochem. Biophys., 15 (572), 36-39. DOI: https://doi.org/10.1016/j.abb.2015.01.006
Fartushna, A.M. (2012). NO-zalezhni zminy okysliuvalnoho metabolizmu u tkanynakh yasen bilykh shchuriv za umov khronichnoi intoksykatsii nitratom natriiu NO- dependent changes in oxidative metabolism in the tissues of white rat rats under chronic intoxication with sodium nitrate]. Problemy ekolohii ta medytsyny – Ecological and Medical Problems, 3-4 (16), 48-51 [in Ukrainian].
Andreeva, L.I. (1988). Modifikatsiya metoda opredeleniya perekisey lipidov v teste s tiobarbiturovoy kislotoy [Modification of the method for determination of peroxide in test with thiobarbituric acid]. Laboratornoye delo – Laboratory Science, (11), 41-43 [in Russian].
Ellman, G.L. Tissue sulfhydryl groups. Arch. of Bioch. and Biophys., 82, 70-77. DOI: https://doi.org/10.1016/0003-9861(59)90090-6
Stuehr, D., Kwon, N.S., Nathan, C., & Griffiths, O. (1991). N-Hydroxy-L-arginine is an intermediate in the biosynthesis of nitric oxide from L-arginine. J. Biol. Chem., 266, 6259-6263. DOI: https://doi.org/10.1016/S0021-9258(18)38112-2
Ridnour, L., Sim, J.E., & Hayward, M. (2000). A spectrophotometric method for the direct detection and quantitation of nitric oxide, nitrite, and nitrate in cell culture media. Anal. Biochem., 281, 223-229. DOI: https://doi.org/10.1006/abio.2000.4583
Tetyanets, S.S. (1985) Metod opredeleniya svobodnogo olsiprolina v syvorotke krovi [Method for determination of free olsiproline in blood serum]. Laboratornoye delo – Laboratory Science, (1), 61-62 in Russian.
Sharayev, P.N., Pishkov, V.N., & Solovyova, N.I. (1987). Metod opredeleniya glikozaminglikanov v biologicheskikh zhidkostyakh [Method for the determination of glycosaminoglycans in biological fluids]. Laboratornoye delo – Laboratory Science, (5), 330-332 [in Russian].
Kolb, V.G., & Kamishnikov, V.S. (1976). Klinicheskaya biokhimiya [Clinical biochemistry]. Minsk-Minsk [in Russian].
Gublyer, Ye.V. (1978). Vycheslitelnyye metody analiza i razpoznavaniya patologicheskikh protsessov [Computational methods for the analysis and recognition of pathological processes]. Moscow: Meditsina in [Russian].
