Оцінка ефективності антистресорного захисту хірургічних стоматологічних хворих із різним рівнем нейротизму
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10880Ключові слова:
нейротизм, психоемоційний стрес, адаптаційна реакція, больова чутливість, пупілоалгометрія, ГАМК, L-триптофан, даларгінАнотація
Хірургічні втручання в щелепно-лицевій ділянці супроводжуються появою стресорних реакцій. Їх вираження значною мірою залежить від індивідуально-типологічних особливостей кожного хворого. Важливою умовою успішного проведення хірургічних втручань є забезпечення повноцінного антистресорного захисту хворих, що реалізується шляхом активізації природних стреслімітуючих систем організму (ГАМК-ергічної, серотонінергічної та опіатної систем).
Мета дослідження – дати об’єктивну оцінку ефективності застосованих медикаментозних схем антистресорного захисту в хірургічних стоматологічних хворих із різним рівнем нейротизму.
Матеріали і методи. Клінічні спостереження та лабораторні дослідження були проведені у 97 амбулаторних хірургічних стоматологічних хворих, які готувались до планових операційних втручань. Типи темпераменту та рівень нейротизму в пацієнтів виявляли шляхом їх тестування за методикою Г. Айзенка. Прояви психологічного стресу (емоційні, соматичні, поведінкові), що виникали у пацієнтів за останній тиждень перед операційними втручаннями, виявляли за шкалою PSM-25. Рівень тривоги та депресивні прояви у хворих перед проведенням операційних втручань визначали за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS). Для оцінки стану вегетативної нервової системи у хворих перед початком антистресорної терапії та після її завершення визначали індекс Кердо, адаптаційний потенціал серцево-судинної системи в умовах стресу визначали за індексом функціональних змін (ІФЗ) за методикою Р. М. Баєвського. Реактивність вегетативної нервової системи у відповідь на дію больового чинника оцінювали за допомогою пупілоалгометрії на тлі «турнікетної» проби за методикою, яку ми розробили. Рівень кортизолу в змішаній слині визначали перед початком антистресорної терапії та після її завершення. Цей біохімічний маркер досліджували методом твердофазного імуноферментного аналізу. Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням t-критерію Стьюдента методів варіаційної статистики (за допомогою комп’ютерної програми Statistica 8). З метою виявлення вірогідності та сили кореляційних зв’язків визначали χ2-коефіцієнт кореляції Пірсона.
Результати досліджень та їх обговорення. У пацієнтів із помірними та високими рівнями нейротизму за шкалою PSM-25 діагностовано прояви психологічного стресу різного ступеня вираження. В групі порівняння у хворих із помірним рівнем нейротизму (30 осіб) при застосуванні «Гамалате В6» досягти перед початком операційних втручань необхідного клінічного ефекту: низької тривожності, збалансованості компонентів вегетативної нервової системи, задовільної адаптації до стресу серцево-судинної системи та незначного зростання (р>0,05) вмісту кортизолу в слині, вдалось у 86,7 % випадків, а при високому рівні нейротизму – в 58,8 % випадків. В основній клінічній групі після застосування курсу терапії L-триптофаном та даларгіном у хворих із помірним рівнем нейротизму (32 осіб) перед початком операційних втручань досягнуто необхідного рівня антистресорного захисту у 100 % випадків, χ2 – 4,561 (р=0,033), а серед хворих із високим рівнем нейротизму (18 осіб) – у 83,3 % випадків, 2,574 (р=0,109). В цих хворих на тлі активізації стреслімітуючих систем (серотонінергічної та опіатної) також статистично вірогідно зростала резистентність до дії ноцицептивного чинника, що підтверджувалось результатами пупілоалгометрії.
Висновки. У стоматологічних хворих перед операційними втручаннями виявляються прояви психологічного стресу різного ступеня вираження, що залежить від їх рівня нейротизму. В осіб із підвищеним рівнем нейротизму на тлі хронічного психоемоційного стресу виникає функціональний дисбаланс вегетативної нервової системи із зростанням активності її симпатичного відділу. При застосуванні для антистресорного захисту фармакологічних препаратів, які впливають на ГАМК-ергічну систему, вдається досягти очікуваного лікувального ефекту в більшості хворих із помірним рівнем нейротизму та у 58,8 % випадків в осіб із високим рівнем нейротизму. При поєднаному застосуванні L-триптофану та даларгіну досягається антистресорний захист у 100 % хворих із помірним та у 83,3 % із високим рівнями нейротизму.
Посилання
Liau, F.L., Kok, S.H, Lee, J.J., Kuo, R.C, Hwang, C.R, & Yang, P.J. (2008). Cardiovascular influence of dental anxiety during local anesthesia for tooth extraction. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod., 105 (1), 16-26.
Sirin, Y., Yucel, B., Firat, D., & Husseinova-Sen, S. (2011). Assessment of dental fear and anxiety levels in eating disorder patients undergoing minor oral surgery. J. Oral Maxillofac. Surg, 69 (8), 2078-2085.
Pani, Sh.Ch., Al Garni, B., AlZain L.M., & AlQahtani, N.S. (2014). Assessment of the impact of stress and anxiety on pain perception in patients undergoing surgery for placement of their first dental implant. OHDM, 13 (2), 464-468.
Mufti, N., Mufti, S., & Mufti, Kh. (2017). Stress and anxiety in patients undergoing dental extraction. International Journal Oral Care Res., 5 (1), 75-77.
Gadve, V.R., Shenoi, R., Vats V., & Shrivastava A. (2018). Evaluation of anxiety, pain, and hemodynamic changes during surgical removal of lower third molar under local anesthesia. Ann. Maxillofac. Surg., 8, 247-253.
Sharma, A., Pant, R., Priyadarshi, S., Agarwal, N., Tripathi, S., & Chaudhary, M. (2019). Cardiovascular changes due to dental anxiety during local anesthesia injection for extraction. J. Maxillofac. Oral Surg., 18 (1), 80-87.
Tarazona-Álvarez, P., Pellicer-Chover, H., Tarazona-Álvarez, B., Peñarrocha-Oltra, D., & Peñarrocha-Diago, M. (2019). Hemodynamic variations and anxiety during the surgical extraction of impacted lower third molars. J. Clin. Exp. Dent., 11 (1), e27-e32.
Pêgo, J.M., Sousa, J.C., Almeida, O.F., & Sousa, N. (2010). Stress and the neuroendocrinology of anxiety disorders. Curr. Top Behav. Neurosci., 2, 97-117.
Astramskaitė, I., Poškevičius, L, & Juodžbalys, G. (2016). Factors determining tooth extraction anxiety and fear in adult dental patients: a systematic review. Int. J. Oral Maxillofac. Surg., 45 (12), 1630-1643.
Lyu, J., Voegele, B., Nadeau, R., Born, D., & Tu, H. (2017). Evaluation of stress and well-being of oral and maxillofacial surgery residents. International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 46 (1), 370-371.
Jeronimus, B.F., Kotov, R., Riese, H., & Ormel, J. (2016). Neuroticism's prospective association with mental disorders halves after adjustment for baseline symptoms and psychiatric history, but the adjusted association hardly decays with time: a meta-analysis on 59 longitudinal/prospective studies with 443-313 participants. Psychol. Med., 46 (14), 2883-2906.
Vassenda, O., Røysamba, E., & Nielsen, Ch.S. (2011). Dental anxiety in relation to neuroticism and pain sensitivity. A twin study. Journal of Anxiety Disorders, 25, 302-308.
Payne, L.A., Seidman, L.C., & Lung, K.C. (2013). Relationship of neuroticism and laboratory pain in healthy children: does anxiety sensitivity play a role? Pain, 154 (1), 103-109.
Banozic, A., Miljkovic, A., & Bras, M. (2018). Neuroticism and pain catastrophizing aggravate response to pain in healthy adults: an experimental study. Korean J. Pain, 31 (1), 16-26.
Amanda, A., Uliaszek, R.E., Zinbarg, S.М., Michelle, G.C., Jonathan, M.S., James, W.G, Raphael, R., Allison, W., & Constance, H. (2010). The role of neuroticism and extraversion in the stress-anxiety and stress-depression relationships. Anxiety Stress Coping, 23 (4), 363-381.
Jylhä, P., Melartin, T., & Isometsä, E. (2009). Relationships of neuroticism and extraversion with axis I and II comorbidity among patients with DSM-IV major depressive disorder. J. Affect. Disord, 114 (1-3), 110-121.
Syusyuka, V.G. (2017). Otsenka vzaimosvyazi lichnostnoy i situativnoy trevozhnosti s tipom temperamenta u beremennykh [Assessing the relationship of personal and situational anxiety with the type of temperament in pregnant women]. Health of Woman, 3 (119), 69-72 [in Russian].
Khaykin, S.S., Bobrinskaya, I.G., Yaltonskiy, V.M., & Shilnikov, V.A. (2007). Psikhoemotsionalnoye sostoyaniye bolnykh v predoperatsionnom periode, kak kriteriy effektivnosti premediktsii [Psycho-emotional state of patients in the preoperative period, as a criterion for the effectiveness of premedication]. Zabaykalskiy meditsinskiy vestnik – Trans-Baikal Medical Bulletin, 1, 15-18 [in Russian].
Markin, S.M., Maystrenko, H.A., Korovin, A.Ye. & Svyatov, D.I. (2010). Variabelnost ritma serdtsa v diagnostike stressornoy ustoychivosti bolnykh v predoperatsionnom periode [Heart rate variability in the diagnosis of stress tolerance of patients in the preoperative period]. Klinicheskaya patofiziologiya – Clinical Pathophysiology, 1-2, 45-48 [in Russian].
Goncharov, A.S., Novikova, S.G., Rabinovich, S.A., Novikov, D.V., & Goncharova, N.A. (2014). Sovremennyye podkhody k sedatsii v stomatologii [Modern approaches to sedation in dentistry]. Rossiyskaya stomatologiya – Russian Dentistry, 3, 15-18 [in Russian].
Gvak, G.V., & Yeremenko, V.G. (2012). Stress-limitiruyushchiye sistemy v optimizatsii i uluchshenii kachestva obshchego obezbolivaniya u detey [Stress-limiting systems in optimizing and improving the quality of general anesthesia in children]. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal – Siberian Medical Journal, 6, 90-93 [in Russian].
Bezrukov, S.G., & Dzhereley, A.A. (2005). Rezultaty korrektsii patologicheskikh psikhosomaticheskikh sostoyaniy u khirurgicheskikh stomatologicheskikh bolnykh [The results of the correction of pathological psychosomatic conditions in surgical dental patients]. Sovremennaya stomatologiya – Modern Dentistry, 4, 111-115 [in Russian].
Zabrodin, O.N. (2016). K noradrenergicheskomu komponentu mekhanizmov stress-limitiruyushchego i zazhivlyayushchego effektov dalargina [To the noradrenergic component of the mechanisms of stress-limiting and healing effects of dalargin]. Obzory po klinicheskoy farmakologii i lekarstvennoy terapii – Clinical Pharmacology and Drug Therapy Reviews, 14 (4), 61-66 [in Russian].
Ayzenk, G.Yu. (1999). Struktura lichnosti [Personality structure]. Saint-Petersburg: Yuventa [in Russian].
Kupriyanov, R.V., & Kuzmina, Yu.M. (2012). Psikhodiagnostika stressa [Psychodiagnosis of stress: workshop]. Kazan: KNITU [in Russian].
Zigmond, A.S., & Snaith, R.P. (1983). The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr. Scand., 67, 361-370.
Rekova, L.P., & Dmitriyeva, A.A. (2004). Indeks Kerdo kak kharakteristika reaktsii na stressovuyu situatsiyu u khirurgicheskikh stomatologicheskikh bolnykh [Kerdo index as a response to stress in surgical dental patients]. Voprosy Eksperimentalnoy i Klinicheskoy Stomatologii – Questions of Experimental and Clinical Dentistry: Sbornik nauchnykh trudov – Collection of Scientific Papers. Kharkiv: KhSMU [in Russian].
Bayevskiy, R.M. & Bersenova, A.P. (1997). Otsenka adaptatsionnykh vozmozhnostey organizma i riska razvitiya zabolevaniy [Assessment of the adaptive capabilities of the body and the risk of developing diseases]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Firmino, M., Kuntze, L.B., Lagatta, D.C., Martins Dias, D.P., & Moraes Resstel L.B. (2019). Consequence of chronic stress on cardiovascular and ventilatory responses activated by both chemoreflex and baroreflex in rats. Journal of Experimental Biology, 222 (Pt 20), 204883.
Mokryk, O.Ya., & Zaplatynskyi, V.O. (2014). Rozrobka ekspres-metodu diahnostyky bolovoi reaktsii liudyny [Development of express method of diagnostics of pain response of a person]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 2 (108), 13-17 [in Ukrainian].
Umeanuka, O.T., Saheeb, B.D., Uguru, C.C. & Chukwuneke, F.N. (2015). Evaluation of cortisol concentrations in saliva as a measure of stress in patients having routine dental extractions. Br. J. Oral Maxillofac. Surg, 53, 557-560.
Vasianina, A.A., Kiseleva, Ye.G., Vasyanina, A.A., & Zhukova, L.V. (2006). Opredeleniye pokazaniy k primeneniyu gidazepama i lorazepama u detey pered lecheniyem zubov na osnovanii metodiki Lyushera [Determination of indications for the use of gidazepam and lorazepam in children before dental treatment based on the Lusher method]. Uchenyye zapiski Sankt-Peterburgskogo meditsinskogo universiteta im akad. I.P. Pavlova – Scientific notes of the St. Petersburg Medical University named after acad. I.P. Pavlov, 13 (1), 57-61[in Russian].
Kulyhina, V.M., & Komnatskyi, B.Yu. (2014). Efektyvnist kombinovanoi mistsevoi anestezii u patsientiv iz stomatolohichnymy zakhvoriuvanniamy, poiednanymy z tsukrovym diabetom [Efficacy of combined local anesthesia in patients with dental disease combined with diabetes]. Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob – Journal of Ear, Nose and Throat Diseases, 3, 51-58 [in Ukrainian].
Kushta, A.O., Voloshchuk, N.I., & Shuvalov, S.M. (2016). Obhruntuvannia premedykatsii u stomatolohichnii praktytsi zalezhno vid rivnia tryvozhnosti na osnovi eksperymentalnoho doslidzhennia [Substantiation of premedication in dental practice depending on the level of anxiety based on experimental research]. Novyny stomatolohii – Dentistry News, 4 (89), 80-84 [in Ukrainian].
Palego, L., Betti, L., Rossi, A., & Giannaccini, G. (2016). Tryptophan biochemistry: Structural, nutritional, metabolic, and medical aspects in humans. Journal of Amino Acids. Article ID 8952520, 13.
Bokhan, N.A, Ivanova, S.A, & Levchuk, L.A. (2013). Serotoninovaya sistema v modulyatsii depressivnogo i addiktivnogo povedeniya [Serotonin system in modulation of depressive and addictive behavior]. Tomsk, Izd-vo “Ivan Fedorov” [in Russian].
Kiank, C., Zeden, J.-P., Drude, S., Domanska, G., Fusch, G., Otten, W., & Schuett, C. (2010). Psychological stress-induced, IDO1-dependent tryptophan catabolism: Implications on immunosuppression in mice and humans. PLoS ONE, 5(7). Article ID e11825.
Trisha, A.J., Jason, C.D., Nguyen, K. E., & Polglaze, P.P. (2016). Bertrand. Influence of tryptophan and serotonin on mood and cognition with a possible role of the gut-brain axis. Nutrients, 8 (1), 56.
Savchenko, V.N., Kratenko, A.S., Nikolenko, Ye.Ya., Sokruto, O. V., Vovk, K.V., Letik, I.V., & Kvitchataya, A.I. (2016). Antistressovyye effekty L – triptofana i yego metabolicheskiye korrelyaty, kak prediktory nevrologicheskikh zabolevaniy [Antistress effects of L-tryptophan and its metabolic correlates as predictors of neurological diseases]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu – Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports, 2, 172-175 [in Ukrainian].
Martin, SL., Power, A., Boyle. Y., Anderson, I.M., Silverdale, M.A., & Jones, A.K.P. (2017). 5-HT modulation of pain perception in humans. Psychopharmacology (Berl), 234 (19), 2929-2939.
Glazunova, I.B., Bobshtssn, I.I., & Splina, L.V. (2008). Vliyaniye dalargina na effektivnost terapii atopicheskogo dermatita [The effect of dalargin on the effectiveness of treatment of atopic dermatitis]. Kurskiy nauchno-prakticheskiy vestnik “Chelovek i yego zdorovye” – Kursk Scientific and Practical Bulletin “Man and his health”, 3, 22-26 [in Russian].
Dontsov, A.V. (2013). Dalargin v korrektsii trevozhno-depressivnykh rasstroystv u bolnykh s metabolicheskim sindromom [Dalargin in the correction of anxiety-depressive disorders in patients with metabolic syndrome]. Farmatsiya – Pharmacy, 6, 44-46 [in Russian].
