РЕКОНСТРУКТИВНО – ВІДНОВНА ХІРУРГІЯ ВАЖКИХ ПОШКОДЖЕНЬ ПОКРИВНИХ ТКАНИН НИЖНІХ КІНЦІВОК ПІСЛЯ ТРАВМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/ijmmr.2413-6077.2018.2.9696Ключові слова:
травма, дефект покривних тканин, ранова поверхня, клапті, нижні кінцівкиАнотація
Вступ. Пошкодження нижніх кінцівок через загрозу інфікування та розвитку гангрени потребують якомога швидшого та ефективного закриття ранової поверхні
Мета роботи: розширити покази та покращити результати відновних реконструктивних втручань при важких пошкодженнях покривних тканин нижніх кінцівок механічного ґенезу.
Методи дослідження. Протягом 2008-2016 рр. у клініці прооперовано 242 хворих з дефектами покривних тканин тулуба та кінцівок, які виникли в наслідок механічного пошкодження. В залежності від розмірів, глибини та ступеню пошкодження тканин нижніх хворі були розподілені на 4 групи.
Результати. Найбільш уразливим сегментом при пошкодженнях були нижні кінцівки – 75,2 % пацієнтів. Тактика Damage Control була застосована у 83 % випадків. При локалізації ран не в проекції функціонально напружених ділянок для закриття дефекту використовували вільну пластику розщепленим шкірним трансплантатом (I група – 12,8 %, II – 20,4 %, III – 37 %, IV – 8,9 %). Якщо рановий дефект зачіпав функціонально значущі структури, такі як оголені кістки та сухожилки, ділянки суглобів та мав площу до 1 % від поверхні тіла використовували складні клапті з місцевих тканин, тканин близьких до дефекту та анатомічно віддалених ділянок (II група – 6 %, III – 10.6 %, IV – 4.3 %). При дефектах понад 1 % від поверхні тіла, складними комплексами тканин закривали лише функціонально напружені ділянки. Решту шкірного покриву відновлювали за допомогою аутодермопластики. На підставі отриманих результатів лікування нами розроблено та запропоновано протокол реконструктивних втручань.
Висновки. Впровадження запропонованого протоколу реконструктивних втручань для закриття дефектів покривних тканин нижніх кінцівок дозволило отримати позитивний результат у 98,4 % випадків.
Посилання
De Blacam C, Colakoglu S, Ogunleye AA, Nguyen JT, Ibrahim AM, Lin SJ, et al. Risk factors associated with complications in lower-extremity reconstruction with the distally based sural flap: a systematic review and pooled analysis. J Plast Reconstr Aesthet Surg. 2014;67(5):607-16. doi: 10.1016/j.bjps.2014.01.044.
Egeler SA, de Jong T, Luijsterburg AJM, Mureau MAM. Long-term patient – reported outcomes following free flap lower extremity reconstruction for traumatic injuries. Plast Reconstr Surg. 2018; 141(3):773-83. doi: 10.1097/PRS.0000000000004124.
Falola RA, Lakhiani C, Green J, Patil S, Jackson B, Bratescu R, et al. Assessment of function after free tissue transfer to the lower extremity for chronic wounds using the lower extremity functional scale. J Reconstr Microsurg. 2018;34(5): 327-33. doi: 10.1055/s-0037-1621736.
Karkos CD, Papoutsis I, Giagtzidis IT, Pliatsios I, Mitka MA, Papazoglou KO, et al. Management of Postfasciotomy Wounds and Skin Defects Following Complex Vascular Trauma to the Extremities Using the External Tissue Extender System. Int J Low Extrem Wounds. 2018;17(2):113-19. doi: 10.1177/ 1534734618765343.
Keeley J, Koopmann M, Yan H, DeVirgilio C, Putnam B, Plurad D, et al. Factors Associated with Amputation after Popliteal Vascular Injuries. Ann Vasc Surg. 2016;33:83-7. doi: 10.1016/j.avsg. 2016.02.004.
Lang NW, Joestl JB, Platzer P. Characteristics and clinical outcome in patients after popliteal artery injury. J Vasc Surg. 2015;61(6):1495-1500. doi: 10.1016/j.jvs.2015.01.045.
Liang NL, Alarcon LH, Jeyabalan G, Avgerinos ED, Makaroun MS, Chaer RA. Contemporary outcomes of civilian lower extremity arterial trauma. J Vasc Surg. 2016;64(3):731-6. doi: 10.1016/j.jvs.2016.04.052.
Mahmoud WH. Foot and ankle reconstruction using the distally based sural artery flap versus the medial plantar flap: a comparative study. J Foot Ankle Surg. 2017;56(3):514-18. doi: 10.1053/j.jfas.2017.01.019.
Maurya S, Srinath N, Bhandari PS. Negative pressure wound therapy in the management of mine blast injuries of lower limbs: Lessons learnt at a tertiary care center. Med J Armed Forces India. 2017; 73(4):321-7. doi: 10.1016/j.mjafi.2016.06.002.
Perkins ZB, Yet B, Glasgow S, Cole E, Marsh W, Brohi K, et al. Meta-analysis of prognostic factors for amputation following surgical repair of lower extremity vascular trauma. Br J Surg. 2015;102(5):436-50. doi: 10.1002/bjs.9689.
Persaud S, Chesser A, Pereira R, Ross A. Sural flap use for the treatment of wounds with underlying osteomyelitis: graft size a predictor in outcome, a systematic review. Foot Ankle Spec. 2017;10(6):560-566. doi: 10.1177/1938640017729496.
Shammas RL, Mundy LR, Truong T, Weber JM, Grier AJ, Cho EH, et al. Identifying predictors of time to soft - tissue reconstruction following open tibia fractures. Plast Reconstr Surg. 2018;142(6):1620-8. doi: 10.1097/PRS.0000000000005007.
Stranix JT, Rifkin WJ, Lee ZH, Anzai L, Jacoby A, Ceradini DJ, et al. Comparison of Hand-Sewn versus Coupled Venous Anastomoses in Traumatic Lower Extremity Reconstruction. J Reconstr Microsurg. 2018;15. doi: 10.1055/s-0038-1660831.
Yang L, Liu H, Zhang W, Song G, Xia S, Zhang N, Gu J, Yuan C. Modified anterolateral thigh perforator flap pedicled by cross-bridge microvascular anastomosis for repairing soft tissue defects in middle and lower segments of leg. Zhongguo xiu fu chong jian wai ke za zhi= Zhongguo xiufu chongjian waike zazhi= Chinese journal of reparative and reconstructive surgery. 2017 Oct;31(10):1240-4. doi: 10.7507/1002-1892.201705022.
Yousaf MA, Abidin ZU, Khalid K, Haq AU, Khalid FA, Tarar FA, et al. Extended islanded reverse sural artery flap for staged reconstruction of foot defects proximal to toes. J Coll Physicians Surg Pak. 2018;28(2):126-8. doi: 10.29271/jcpsp.2018.02.126.
Zhu Z, Wang X, Huang J, Li J, Ding X, Wu H, et al. Mechanical versus Hand-Sewn Venous Anastomoses in Free Flap Reconstruction: A Systematic Review and Meta-Analysis. Plast Reconstr Surg. 2018;141(5):1272-81. doi: 10.1097/PRS. 0000000000004306.
