MISSED GALL BLADDER MALIGNANCY: A RESULT OF IGNORING PREDISPOSING FACTORS

Санья Бхушан; Абхінав Міттал; Мірза Фараз Бег; Ааканша Агарвал

doi:10.61751/ijmmr/2.2023.06

Автор(и)

Санья Бхушан Медичний коледж FH https://orcid.org/0009-0008-1247-1818
Абхінав Міттал Медичний коледж FH https://orcid.org/0009-0003-0979-4484
Мірза Фараз Бег Медичний коледж FH https://orcid.org/0009-0005-2314-2102
Ааканша Агарвал Медичний коледж FH https://orcid.org/0009-0007-8839-8840

DOI:

https://doi.org/10.61751/ijmmr/2.2023.06

Ключові слова:

лапароскопічна холецистектомія, карцинома жовчного міхура, гістопатологічне дослідження, комп'ютерна томографія

Анотація

Недооціненість поширеності карциноми жовчного міхура, яка є домінуючою формою злоякісного захворювання жовчних шляхів, представляє суттєву загрозу через її безсимптомний прогрес. Таким чином, метою роботи було проаналізувати клінічні, імеджингові та інтраопераційні результати у випадках карциноми жовчного міхура. Це ретроспективне дослідження проводилося з вересня 2022 року по березень 2023 року на кафедрі загальної хірургії Медичного коледжу FH. У ньому взяли участь 153 пацієнти, які були визнані придатними для операції та пройшли процедуру. Пацієнтам були проведені різні діагностичні та лабораторні тести, включаючи аналіз крові, випадкове визначення рівня цукру в крові, вірусні маркери, рентгенографію грудної клітки, функціональні проби нирок та печінки, а також ультразвукове дослідження всієї черевної порожнини. Зразки жовчного міхура були направлені на гістопатологічне дослідження, результати якого були зафіксовані та проаналізовані. У гістопатологічних звітах 30 зі 153 пацієнтів, які отримували хірургічне лікування, відмічено ознаки передракових уражень. Частота захворювання виявилася вищою серед жінок. Серед цих 30 пацієнтів 22 мали діагностовану ультразвуковим дослідженням жовчнокам'яну хворобу з гострим або хронічним холециститом, тоді як 8 пацієнтів мали жовчнокам'яну хворобу без потовщення стінки жовчного міхура. Крім того, 9 з цих пацієнтів мали фокальну/неправильну/товщину стінки ≥10 мм. Загалом у 16 пацієнтів спостерігалася підвищена активність функцій печінки, а у 4 – підвищений рівень глюкози серед тих, у кого в гістопатологічних звітах було виявлено передракові ураження. Це дослідження підкреслює невловимий характер раку жовчного міхура, наголошуючи на необхідності всебічної, ретельної передопераційної оцінки та мультидисциплінарного підходу для забезпечення раннього виявлення та лікування

Отримано: 09.08.2023 | Переглянуто: 23.10.2023 | Прийнято: 28.11.2023

Біографії авторів

Санья Бхушан, Медичний коледж FH

Бакалавр медицини, бакалавр хірургії, ординатор 283201, Railway over Bridge, NH-2, м. Агра, Індія

Абхінав Міттал, Медичний коледж FH

Бакалавр медицини, бакалавр хірургії, доцент 283201, Railway over Bridge, NH-2, м. Агра, Індія

Мірза Фараз Бег, Медичний коледж FH

Бакалавр медицини, бакалавр хірургії, асистент 283201, Railway over Bridge, NH-2, м. Агра, Індія

Ааканша Агарвал, Медичний коледж FH

Бакалавр медицини, бакалавр хірургії, ординатор 283201, Railway over Bridge, NH-2, м. Агра, Індія

Посилання

Matskevych V, Kamyshnyi O, Vasylyk VM, Grynovska MB, Lenchuk T, Fishchuk R, et al. Morphological prediction of lethal outcomes in the evaluation of lung tissue structural changes in patients on respiratory support with СOVID-19: Ukrainian experience. Pathol Res Pract. 2023;245:154471. DOI: 10.1016/j.prp.2023.154471

Seriakova I, Yevtushenko V, Kramarov S, Palatna L, Shpak I, Kaminska T. Clinical course of COVID-19 in hospitalized children of Ukraine in different pandemic periods. Eur Clin Respir J. 2022;9(1):2139890. DOI: 10.1080/20018525.2022.2139890

Shishkin A, Lhewa P, Yang C, Gankin Y, Chowell G, Norris M, et al. Excess mortality in Ukraine during the course of COVID-19 pandemic in 2020-2021. Sci Rep. 2023;13(1):6917. DOI: 10.1038/s41598-023-33113-2

Coronavirus in Ukraine [document on the Internet]. MinFin [cited 2023 Aug 26]. Available from: https://index.minfin.com.ua/ua/reference/coronavirus/ukraine/

Chumachenko D, Chumachenko T. Impact of war on the dynamics of COVID-19 in Ukraine. BMJ Global Health. 2022;7:e009173. DOI: 10.1136/bmjgh-2022-009173

Silva Andrade B, Siqueira S, de Assis Soares WR, de Souza Rangel F, Santos NO, Dos Santos Freitas A, et al. Long-COVID and post-COVID health complications: An up-to-date review on clinical conditions and their possible molecular mechanisms. Viruses. 2021;13(4):700. DOI: 10.3390/v13040700

Tajbakhsh A, Gheibi Hayat SM, Taghizadeh H, Akbari A, Inabadi M, Savardashtaki A, et al. COVID-19 and cardiac injury: Clinical manifestations, biomarkers, mechanisms, diagnosis, treatment, and follow up. Expert Rev Anti Infect Ther. 2021;19(3):345–57. DOI: 10.1080/14787210.2020.1822737

Lawal IO, Kgatle MM, Mokoala K, Farate A, Sathekge MM. Cardiovascular disturbances in COVID-19: An updated review of the pathophysiology and clinical evidence of cardiovascular damage induced by SARS-CoV-2. BMC Cardiovasc Disord. 2022;22:93. DOI: 10.1186/s12872-022-02534-8

Salabei JK, Asnake ZT, Ismail ZH, Charles K, Stanger GT, Abdullahi AH, et al. COVID-19 and the cardiovascular system: An update. Am J Med Sci. 2022;364(2):139–47. DOI: 10.1016/j.amjms.2022.01.022

Mohamadi Yarijani Z, Najafi H. Kidney injury in COVID-19 patients, drug development and their renal complications: Review study. Biomed Pharmacother. 2021;142:111966. DOI: 10.1016/j.biopha.2021.111966

Chavda VP, Kapadia C, Soni S, Prajapati R, Chauhan SC, Yallapu MM, Apostolopoulos V. A global picture: Therapeutic perspectives for COVID-19. Immunotherapy. 2022;14(5):351–71. DOI: 10.2217/imt-2021-0168

Edmonston DL, Pun PH. Coronary artery disease in chronic kidney disease: Highlights from a kidney disease: Improving global outcomes (KDIGO) controversies conference. Kidney Int. 2020;97(4):642–44. DOI: 10.1016/j.kint.2019.12.010

Knuuti J, Wijns W, Saraste A, Capodanno D, Barbato E, Funck-Brentano C, et al. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. Eur Heart J. 2020;41(3):407–77. DOI: 10.1093/eurheartj/ehz425

Ministry of Health of Ukraine. On Approval of the Protocol “Provision of medical care for the treatment of coronavirus disease (COVID-19)” [Internet]. 2020 [cited 2023 Aug 28]. Order No. 762/2020. 2020 April 2. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0762282-20?lang=en#Text

The World Medical Association. Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects [Internet]. Available from: https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/

Mahalingasivam V, Su G, Iwagami M, Davids MR, Wetmore JB, Nitsch D. COVID-19 and kidney disease: Insights from epidemiology to inform clinical practice. Nat Rev Nephrol. 2022;18:485–98. DOI: 10.1038/s41581-022-00570-3

Han X, Ye Q. Kidney involvement in COVID-19 and its treatments. J Med Virol. 2021;93(3):1387–95. DOI: 10.1002/jmv.26653

Liakopoulos V, Roumeliotis S, Papachristou S, Papanas N. COVID-19 and the kidney: Time to take a closer look. Int Urol Nephrol. 2022;54(5):1053–57. DOI: 10.1007/s11255-021-02976-7

Amann K, Boor P, Wiech T, Singh J, Vonbrunn E, Knöll A, et al. COVID-19 effects on the kidney. Pathologe. 2021;42(2):183–87. DOI: 10.1007/s00292-020-00899-1

Yang L, Li J, Wei W, Yi C, Pu Y, Zhang L, et al. Kidney health in the COVID-19 pandemic: An umbrella review of meta-analyses and systematic reviews. Front Public Health. 2022;10:963667. DOI: 10.3389/fpubh.2022.963667

Brogan M, Ross MJ. COVID-19 and kidney disease. Annu Rev Med. 2023;74:1–13. DOI: 10.1146/annurev-med-042420-104753

Wetmore JB. Understanding the burden of the COVID-19 pandemic for people with kidney disease. Am J Kidney Dis. 2021;78(6):777–79. DOI: 10.1053/j.ajkd.2021.08.006

Zheng Z, Peng F, Xu B, Zhao J, Liu H, Peng J, et al. Risk factors of critical & mortal COVID-19 cases: A systematic literature review and meta-analysis. J Infect. 2020;81(2):16–25. DOI: 10.1016/j.jinf.2020.04.021

Shah S, Sparks MA. COVID-19 and the kidney community: Coalescing in crisis. Adv Chronic Kidney Dis. 2020;27(5):362–64. DOI: 10.1053/j.ackd.2020.10.001

Podestà MA, Valli F, Galassi A, Cassia MA, Ciceri P, Barbieri L, et al. COVID-19 in chronic kidney disease: The impact of old and novel cardiovascular risk factors. Blood Purif. 2021;50(6):740–49. DOI: 10.1159/000514467

Theofilis P, Vordoni A, Kalaitzidis RG. COVID-19 and kidney disease: A clinical perspective. Curr Vasc Pharmacol. 2022;20(4):321–25. DOI: 10.2174/1570161120666220513103007

Chung EYM, Palmer SC, Natale P, Krishnan A, Cooper TE, Saglimbene VM, et al. Incidence and outcomes of COVID-19 in people with CKD: A systematic review and meta-analysis. Am J Kidney Dis. 2021;78(6):804–15. DOI: 10.1053/j.ajkd.2021.07.003

May RM, Cassol C, Hannoudi A, Larsen CP, Lerma EV, Haun RS, et al. A multi-center retrospective cohort study defines the spectrum of kidney pathology in Coronavirus 2019 Disease (COVID-19). Kidney Int. 2021;100(6):1303–15. DOI: 10.1016/j.kint.2021.07.015

Smolander J, Bruchfeld A. COVID-19 and kidney disease. Lakartidningen. 2020;117:20110. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32658300/

Copur S, Berkkan M, Basile C, Tuttle K, Kanbay M. Post-acute COVID-19 syndrome and kidney diseases: What do we know? J Nephrol. 2022;35(3):795–5. DOI: 10.1007/s40620-022-01296-y