КОМУНІКАЦІЯ ОНКОЛОГІЧНО ХВОРИХ ПАЦІЄНТІВ З ЛІКАРЯМИ-ОНКОЛОГАМИ: ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА СТРАТЕГІЇ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Автор(и)

  • В. О. Зуб НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ІМЕНІ П. Л. ШУПИКА, КИЇВ, УКРАЇНА https://orcid.org/0000-0001-9823-4216
  • А. С. Котуза КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ «ФЕОФАНІЯ» ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ, КИЇВ, УКРАЇНА https://orcid.org/0000-0002-1910-0197
  • О. К. Толстанов НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ІМЕНІ П. Л. ШУПИКА, КИЇВ, УКРАЇНА https://orcid.org/0000-0002-7459-8629

DOI:

https://doi.org/10.11603/ijmmr.2413-6077.2022.2.13594

Ключові слова:

комунікація, якість життя, онкологія

Анотація

Вступ. Комунікація “лікар-пацієнт” є одним з основних аспектів підтримки, яка надається хворим на онкологічні захворювання. Вона впливає на результати лікування, а також на взаємодію пацієнтів у суспільстві, з родиною та колегами. Крім того, поширення коронавірусної хвороби COVID-19 та військове вторгнення Росії в Україну зумовлюють необхідність покращення комунікації між лікарем та пацієнтом.

Мета. Мета роботи – розробка рекомендацій на основі аналізу виявлених проблем в комунікації “лікар-пацієнт” у хворих на онкологічні захворювання під час лікування.

Методи. Соціологічне дослідження проведено за участі 419 пацієнтів, на етапі їхнього стаціонарного лікування, в період з листопада 2021 року по лютий 2022 року з використанням опитувальника EORTC QLQ-COMU26

Результати. В українських пацієнтів з онкологічними захворюваннями, у довоєнний період, найгірші показники припали на шкали «Активна роль пацієнта (82.00) та “Корегування фахівцем непорозумінь” (89.19). Найкращі дані встановлено для пункту “Навички фахівця (вербальні-невербальні)”, на який припало 93.25 балів за 100-бальною шкалою та “Задоволення від комунікації” – який склав 97.04 балів за 100- бальною шкалою.

Висновки. При опрацюванні програм щодо організації онкологічної допомоги повинен бути врахований механізм щодо забезпечення надання психологічної допомоги пацієнтам шляхом ефективної комунікації між пацієнтами та спеціалістами з надання медичної та психологічної допомоги.

Біографії авторів

В. О. Зуб, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ІМЕНІ П. Л. ШУПИКА, КИЇВ, УКРАЇНА

PhD, Doctoral student, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

А. С. Котуза, КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ «ФЕОФАНІЯ» ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ, КИЇВ, УКРАЇНА

Professor, Feofaniya Clinical Hospital, State Management of Affairs of Ukraine, Kyiv, Ukraine

О. К. Толстанов, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ІМЕНІ П. Л. ШУПИКА, КИЇВ, УКРАЇНА

Professor, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Посилання

Rogge AA, Helmer SM, King R, et al. Effects of training oncology physicians advising patients on complementary and integrative therapies on patient-reported outcomes: A multicenter, cluster-rando­mized trial. Cancer. 2021;127(15):2683-2692.

doi: https://doi.org/10.1002/cncr.33562

Levinson W. Patient-centred communication: a sophisticated procedure. BMJ Qual Saf. 2011;20(10): 823-825.

doi: https://doi.org/10.1136/bmjqs-2011-000323

Stiefel F, Kiss A, Salmon P, Peters S, Razavi D, Cervantes A, et al. Training in communication of oncology clinicians: a position paper based on the third consensus meeting among European experts in 2018. Ann Oncol. 2018;29(10):2033-2036.

doi: https://doi.org/10.1093/annonc/mdy343

Clayton JM, Hancock K, Parker S, Butow PN, Walder S, Carrick S, et al. Sustaining hope when communicating with terminally ill patients and their families: a systematic review. Psychooncology. 2008;17(7):641-659.

doi: https://doi.org/10.1002/pon.1288

Sichkoriz O, Zimenkovsky A, Gutor T. Analysis of expectations and satisfaction of physicians (pro­visors)-interns in Ukraine at the stage of primary specialization – internship training. Med. perspekt. 2022;27(1):16-23.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.1. 254317

Henselmans I, Brugel SD, de Haes HC, Wol­vetang KJ, de Vries LM, Pieterse AH, et al. Promoting shared decision making in advanced cancer: de­velopment and piloting of a patient communication aid. Patient Educ Couns. 2019;102(5):916-923.

doi: https://doi.org/10.1016/j.pec.2018.12.018

Sodomora, P., Gutor, L., Tryndiuk, V., Lobanova, S. Student Storytelling for Communication Skill Development Online (in the Time of COVID-19 ­Qua­ran­tine). New Educational Review. 2021;63,149-160.

doi: https://doi.org/10.15804/tner.2021.63.1.12

Riccò B, Fiorani C, Ferrara L, Potenza L, Savio­la A, Malavasi N, et al. Survey on the effectiveness of telephone-based communication with relatives of hospitalized cancer patients in COVID-19 era in Italy. Support Care Cancer. 2022;30(7):6007–6012.

doi: https://doi.org/10.1007/s00520-022-07042-1

Gray NA, Back AL. COVID-19 communication aids. BMJ. 2020;369:m2255.

doi: https://doi.org/10.1136/bmj.m2255

Negro A, Mucci M, Beccaria P, Borghi G, Capocasa T, Cardinali M, et al. Introducing the video call to facilitate the communication between health care providers and families of patients in the inten­sive care unit during COVID-19 pandemia. Intensive Crit Care Nurs. 2020;60:102893.

doi: https://doi.org/10.1016/j.iccn.2020.102893

Selim S, Kunkel E, Wegier P, Tanuseputro P, Downar J, Isenberg SR, et al. A systematic review of interventions aiming to improve communication of prognosis to adult patients. Patient Educ Couns 2020;103(8):1467-1497.

doi: https://doi.org/10.1016/j.pec.2020.02.029

Vasista A, Stockler MR, Martin A, Lawrence NJ, Kiely BE. Communicating prognostic information: what do oncologists think patients with incurable cancer should be told? Intern Med J. 2020;50(12):1492-1499.

doi: https://doi.org/10.1111/imj.14739

Elkin EB, Kim SH, Casper ES, Kissane DW, Schrag D. Desire for information and involvement in treatment decisions: elderly cancer patients' prefe­rences and their physicians' perceptions. J Clin Oncol. 2007;25(33):5275-5280.

doi: https://doi.org/10.1200/JCO.2007.11.1922

Jenkins V, Solis-Trapala I, Langridge C, Catt S, Talbot DC, Fallowfield LJ. What oncologists believe they said and what patients believe they heard: an analysis of phase I trial discussions. J Clin Oncol. 2011;29(1):61-68.

doi: https://doi.org/10.1200/JCO.2010.30.0814

Weeks JC, Catalano PJ, Cronin A, Finkelman MD, Mack JW, Keating NL, et al. Patients’ expectations about effects of chemotherapy for advanced cancer. N Engl J Med. 2012;367(17):1616-1625.

doi: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1204410

Arraras JI, Wintner LM, Sztankay M, To­maszewski KA, Hofmeister D, Costantini A, et al. Conducted on behalf of the EORTC Quality of Life Group. EORTC QLQ-COMU26: a questionnaire for the assessment of communication between patients and professionals. Phase III of the module development in ten countries. Support Care Cancer. 2017;25(5): 1485-1494.

doi: https://doi.org/10.1007/s00520-016-3536-0

Communication. EORTC Quality of life. Available from: https://qol.eortc.org/questionnaire/qlq-comu26/

Baile WF, Buckman R, Lenzi R, Glober G, Beale EA, Kudelka AP. SPIKES – a six-step protocol for delivering bad news: application to the patient with cancer. The Oncologist. 2000;5(4):302–311.

doi: https://doi.org/10.1634/theon­colo­gist.5-4-302

Back AL, Arnold RM, Baile WF, Tulsky JA, Fryer-Edwards K. Approaching difficult communication tasks in oncology. CA Cancer J Clin. 2005;55(3):164–177.

doi: https://doi.org/10.3322/canjclin.55.3.164

Helmer SM, Rogge AA, Fischer F, Pach D, Horneber M, Roll S, et al. Evaluation of a blended-learning training concept to train oncology physicians to advise their patients about complementary and integrative medicine (KOKON-KTO): study protocol for a prospective, multi-center, cluster-randomized trial. Trials. 2019;20(1):90.

doi: https://doi.org/10.1186/s13063-019-3193-y

Johnson M, Tod AM, Brummell S, Collins K. Prognostic communication in cancer: a critical in­terpretive synthesis of the literature. Eur J Oncol Nurs. 2015;19(5):554-567.

doi: https://doi.org/10.1016/j.ejon.2015.03.001

Clayton JM, Natalia C, Butow PN, Simpson JM, O’Brien AM, Devine R, et al. Physician endorsement alone may not enhance question-asking by advanced cancer patients during consultations about palliative care. Support Care Cancer 2012;20(7):1457-1464.

doi: https://doi.org/10.1007/s00520-011-1229-2

Beach WA, Dozier DM. Fears, uncertainties, and hopes: patient-initiated actions and doctors’ responses during oncology interviews. J Health Com­­mun 2015;20(11):1243-1254.

doi: https://doi.org/10.1080/10810730.2015.1018644

Niranjan SJ, Turkman Y, Williams BR, Williams CP, Halilova KI, Smith T, et al. “I’d want to know, because a year’s not a long time to prepare for a death”: role of prognostic information in shared decision making among women with metastatic breast cancer. J Palliative Med. 2020;23(7):937-943.

doi: https://doi.org/10.1089/jpm.2019.0457

Leonhardt M, Aschenbrenner K, Kreis ME, Lauscher JC. Does migrant background predict to what extent colorectal cancer patients want to be informed about their life expectancy? - a cross-sectional analysis. Int J Equity Health. 2019;18(1):192.

doi: https://doi.org/10.1186/s12939-019-1105-0

Douglas SL, Daly BJ, Meropol NJ, Lipson AR. Patient-physician discordance in goals of care for patients with advanced cancer. Curr Oncol. 2019; 26(6):370-379.

doi: https://doi.org/10.3747/co.26.5431

El-Jawahri A, Forst D, Fenech A, Brenner KO, Jankowski AL, Waldman L, et al. Relationship between perceptions of treatment goals and psychological distress in patients with advanced cancer. J Natl Compr Canc Netw. 2020;18(7):849-855.

doi: https://doi.org/10.6004/jnccn.2019.7525

Borghi L. Clinician-patient-family member interactions in COVID-19 serious conditions: a glimpse from the other side of the limbo. Patient Educ Couns. 2021;104(8):1887-1888.

doi: https://doi.org/10.1016/j.pec.2021.02.003

Kross EK, Engelberg RA, Gries CJ, Nielsen EL, Zatzick D, Curtis JR. ICU care associated with symp­toms of depression and posttraumatic stress dis­order among family members of patients who die in the ICU. Chest .2011;139(4):795–801.

doi: https://doi.org/10.1378/chest.10-0652

Seo YJ, Park H. Factors influencing caregiver burden in families of hospitalised patients with lung cancer. J Clin Nurs. 2019;28(9-10):1979–1989.

doi: https://doi.org/10.1111/jocn.14812

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-26

Як цитувати

Зуб, В. О., Котуза, А. С., & Толстанов, О. К. (2023). КОМУНІКАЦІЯ ОНКОЛОГІЧНО ХВОРИХ ПАЦІЄНТІВ З ЛІКАРЯМИ-ОНКОЛОГАМИ: ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА СТРАТЕГІЇ ЇХ ВИРІШЕННЯ. International Journal of Medicine and Medical Research, 8(2), 74–82. https://doi.org/10.11603/ijmmr.2413-6077.2022.2.13594

Номер

Том 8 № 2 (2022): International Journal of Medicine and Medical Research

Розділ

Public Health and Epidemiology

Ліцензія

Авторське право (c) 2023

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які надіслали свій рукопис до Міжнародного журналу медицини та медичних досліджень, погоджуються з такими умовами:

1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію з одночасною ліцензією Creative Commons Attribution License CC-BY-NC, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та початкової публікації в цьому журналі.

Лицензия Creative Commons

2. Автори, здатні укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи (наприклад, опублікувати її в інституційному сховищі чи опублікувати в книзі) з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.

3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свою роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних репозитаріях або на веб-сайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованої роботи ( Див.  Вплив відкритого доступу ).