ІНТРАОПЕРАЦІЙНИЙ СТАН СИСТЕМИ ГЕМОКОАГУЛЯЦІЇ У ХВОРИХ З ВІДКРИТОЮ ТА ЕНДОВАСКУЛЯРНОЮ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЄЮ ІНФРАІНГВАЛЬНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО СЕГМЕНТУ ЗА НАЯВНОСТІ СТЕНОТИКО-ОКЛЮЗІЙНОГО ПРОЦЕСУ АРТЕРІЙ ГОМІЛКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/ijmmr.2413-6077.2022.2.13197Ключові слова:
система згортання крові, сукупний аналіз, реваскуляризація, тромбозАнотація
Вступ. Серед усіх післяопераційних ускладнень, пов'язаних з реваскуляризацією атеросклеротичного стено-оклюзійного процесу стегново-дистальної артерії, тромбоз реконструкційного сегмента становить 6-32%.
Мета. Профілактика тромботичних ускладнень шляхом реваскуляризації судин нижньої кінцівки з використанням патогенетично обґрунтованої системи післяопераційної тромбопрофілактики.
Методи. У дослідження включено 97 пацієнтів з атеросклеротичним стенозо-оклюзійним процесом підпахвинної артерії на тлі стенозо-оклюзійного ураження великогомілкових артерій. Для вивчення стану системи гемокоагуляції у хворих застосовували методи дослідження показників коагуляційної, фібринолітичної та агрегаційної систем.
Результати. Формування гіперкоагуляційних розладів у пацієнтів, які застосовували ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального сегмента, відбувається більш інтенсивно, ніж у пацієнтів, яким проводили відкриті методи реваскуляризації судин. Гіперкоагуляція крові на інтраопераційному етапі реваскуляризації відбувається в першу чергу за рахунок активності фактора ІІа каскаду гемокоагуляції. Враховуючи вищезазначені обставини, вже на етапі завершення оперативного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначити – нефракціонований гепарин (НФГ). Одночасно для профілактики тромбоемболічних ускладнень слід призначати подвійну антитромбоцитарну терапію: клопідогрель, ацетилсаліцилову кислоту.
Висновки. Гіперкоагулянтна здатність системи крові, яка виникає після реконструктивних артеріальних втручань, виникає на тлі низької активності фібринолітичної системи крові, але з поступовим підвищенням активності агрегаційної здатності крові. Формування гіперкоагуляційних розладів на інтраопераційному етапі хірургічного втручання у пацієнтів з ендоваскулярними методами артеріальних реконструкцій відбувається більш інтенсивно, ніж у пацієнтів з відкритими методами артеріальної реваскуляризації. Враховуючи ці обставини, вже на етапі завершення оперативного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначити антикоагулянт, що має цілеспрямовану дію на фактор ІІа гемокоагулянтного каскаду з одночасною профілактикою тромбоемболічних ускладнень – подвійну антитромбоцитарну терапію.
Посилання
Špillerová K, Settembre N, Biancari F, Albäck A, Venermo M. Angiosome Targeted PTA is More Important in Endovascular Revascularisation than in Surgical Revascularisation: Analysis of 545 Patients with Ischaemic Tissue Lesions. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery. 2017 Apr;53(4): 567–75.
doi: 10.1016/j.ejvs.2017.01.008
Tan H, Zhang L, Guo Q, Yao Y, Sun S, Wang T, et al. “One-Stop Hybrid Procedure” in the Treatment of Vascular Injury of Lower Extremity. Indian Journal of Surgery. 2013 Apr 2;77(1):75–8.
doi: 10.1007/s12262-013-0897-1
Didenko SN. Paths of collateral blood circulation with stenotic-occlusive lesions of the femoro-popliteal and cruro-pedal arterial segments in patients with ischemic form of diabetic foot syndrome. Acta Medica Leopoliensia. 2018;24(2):34–8.
doi: 10.25040/aml2018.02.034
Matsagkas M, Kouvelos G, Arnaoutoglou E, Papa N, Labropoulos N, Tassiopoulos A. Hybrid Procedures for Patients With Critical Limb Ischemia and Severe Common Femoral Artery Atherosclerosis. Annals of Vascular Surgery. 2011 Nov;25(8):1063–9.
doi: 10.1016/j.avsg.2011.07.010
Hicks CW, Najafian A, Farber A, Menard MT, Malas MB, Black JH, et al. Below-knee endovascular interventions have better outcomes compared to open bypass for patients with critical limb ischemia. Vascular Medicine (London, England) [Internet]. 2017 Feb 1 [cited 2021 Oct 15];22(1):28–34. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27928034/
doi: 10.1177/1358863x16676901
Norgren L, Hiatt WR, Dormandy JA, Nehler MR, Harris KA, Fowkes FGR. Inter-Society Consensus for the Management of Peripheral Arterial Disease (TASC II). European Journal of Vascular and Endovascular Surgery. 2007; 33(1):S1–75.
doi: 10.1016/j.ejvs.2006.09.024.
Iida O, Takahara M, Soga Y, Yamauchi Y, Hirano K, Tazaki J, et al. Worse Limb Prognosis for Indirect versus Direct Endovascular Revascularization only in Patients with Critical Limb Ischemia Complicated with Wound Infection and Diabetes Mellitus. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery. 2013 Nov;46(5):575–82.
doi: 10.1016/j.ejvs.2013.08.002
Venher IK, Kostiv SYa, Zarudna OI, Kostiv OI. Ways Of Prevention A Postoperative Venous Thromboembolic Complications In Patients With Plan Surgical Pathology. Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk. 2017 Nov 8;(3): 49–53.
doi: 10.11603/2414-4533.2017.3.8122
Rosenberg AF, Zumberg M, Taylor L, LeClaire A, Harris N. The Use of Anti-Xa Assay to Monitor Intravenous Unfractionated Heparin Therapy. Journal of Pharmacy Practice. 2010 May 6;23(3):210–6.
doi: 10.1177/0897190010362172
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які надіслали свій рукопис до Міжнародного журналу медицини та медичних досліджень, погоджуються з такими умовами:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію з одночасною ліцензією Creative Commons Attribution License CC-BY-NC, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та початкової публікації в цьому журналі.
2. Автори, здатні укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи (наприклад, опублікувати її в інституційному сховищі чи опублікувати в книзі) з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свою роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних репозитаріях або на веб-сайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованої роботи ( Див. Вплив відкритого доступу ).
