КЛІНІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗАКРИТТЯ СТОМИ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ ГАРТМАНА
DOI:
https://doi.org/10.11603/ijmmr.2413-6077.2022.1.13043Ключові слова:
операція Гартмана, закриття стоми, неспроможність анастомозуАнотація
Вступ. Закриття стоми після операції Гартмана є однією з найскладніших хірургічних втручань в абдомінальній хірургії з високим рівнем захворюваності до 58% і смертністю до 3,6%.
Мета. Це ретроспективне обсерваційне дослідження з метою аналізу клінічних результатів закриття стоми після операції Гартмана.
Методи. Тридцять один пацієнт (16 чоловіків та 15 жінок) із середнім віком 59,6±10,31 років (діапазон 26-80), які проходили курс лікування у Тернопільській обласній лікарні з 2010 по 2021 рік. Причинами операції Гармана були: рак у 20 (64, 5%) випадків, перфорація дивертикула – 6 (19,3%), травматичний розрив – 3 (9,7%) та хвороба Крона – 2 (6,4%).
Результати. Середній час між операцією Гартмана та реконструктивно-відновною операцією становив 11,13±9,24 місяця (інтервал 3-38). Інтраопераційний час становив 210,33±56,91 хв (діапазон 120-330). Реконструктивно-віднову операцією виконано у 30 (96,8 %) пацієнтів. Щільні тазові спайки кукси прямої кишки діагностовано у 13 (41,9%) хворих. 22 (71%) пацієнтам накладено ручний анастомоз, степлерний анастомоз у 4 (12,9%), низведення у 3 (9,7%). Неспроможність анастомозу виникла у 3 (9,7%) пацієнтів на 15, 23 та 35 добу після операції. У 2 (6,4%) хворих з неспроможністю анастомозу діагностовано псевдомембранозний коліт. Летальність у 1 (3,3%) випадку внаслідок септичних ускладнень зумовлених неспроможністю анастомозу, цей випадок неоперований колоректальним хірургом.
Висновки. Закриття стоми після операції Гартмана залишається однією з найскладніших операцій в колоректальної хірургії з високим відсотком післяопераційних ускладнень. Правильний відбір пацієнтів з низьким рівнем супутньої патології та в правильний період часу є важливим ключем до успішного виконання реконструктивно-відновної операції.
Посилання
Alberto Bitran, Roberto Rasslan, Fabio de Oliveira Ferreira, Edivaldo Massazo Utiyama, Samir Rasslan. Hartmann’s reversal as a safe procedure for selected patients: analysis of 199 patients at a high-volume center in Sao Paulo. Surg Today. 2020; 50(8):855-62.
https://doi.org/10.1007/s00595-020-01957-0.
Chen Z, Nair N, Hanif U. Outcomes of laparoscopic vs. open reversal of Hartmann’s procedure: a single centre experience. Cureus. 2021;13(8): e17242.
https://doi.org/10.7759/cureus.17242.
Chavrier D, Alves A, Menahem B. Is laparoscopy a reliable alternative to laparotomy in Hartmann’s reversal? An updated meta-analysis. Tech Coloproctol. 2022;26(4):239-52.
https://doi.org/10.1007/s10151-021-02560-2.
Hess GF, Schäfer J, Rosenthal R, Kettelhack C, Oertli D. Reversal after Hartmann’s procedure in patients with complicated sigmoid diverticulitis. Colorectal Dis. 2017;19(6):582-8.
https://doi.org/10.1111/codi.13553.
Horesh N, Lessing Y, Rudnicki Y, Kent I, Kammar H, Ben-Yaacov A et al. Timing of colostomy reversal following Hartmann’s procedure for perforated diverticulitis. J Visc Surg. 2020;157(5):395-400.
https://doi.org/10.1016/j.jviscsurg.2020.01.005.
Horesh N, Rudnicki Y, Dreznik Y, Zbar AP, Gutman M, Zmora O et al. Reversal of Hartmann’s procedure: still a complicated operation. Tech Coloproctol. 2018;22(2):81-7.
https://doi.org/10.1007/s10151-017-1735-4.
Nir Horesh, Yonatan Lessing, Yaron Rudnicki, Ilan Kent, Haguy Kammar, Almog Ben-Yaacov et al. Considerations for Hartmann’s reversal and Hartmann’s reversal outcomes-a multicenter study. Int J Colorectal Dis. 2017;32(11):1577-82.
https://doi.org/10.1007/s00384-017-2897-2.
Hallam S, Mothe BS, Tirumulaju RMR. Hartmann’s procedure, reversal and rate of stoma-free survival. Ann R Coll Surg Engl. 2018;100:301–7.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 International Journal of Medicine and Medical Research
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які надіслали свій рукопис до Міжнародного журналу медицини та медичних досліджень, погоджуються з такими умовами:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію з одночасною ліцензією Creative Commons Attribution License CC-BY-NC, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та початкової публікації в цьому журналі.
2. Автори, здатні укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи (наприклад, опублікувати її в інституційному сховищі чи опублікувати в книзі) з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свою роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних репозитаріях або на веб-сайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованої роботи ( Див. Вплив відкритого доступу ).
