ХВОРОБА ГАНСЕНА (ЛЕПРА) У ПАЦІЄНТА ПІСЛЯ ПРОТИПУХЛИННОЇ ХІМІОТЕРАПІЇ
(клінічний випадок)
DOI:
https://doi.org/10.11603/ijmmr.2413-6077.2019.2.10458Ключові слова:
гістоїдна лепра, кислото-стійкі бактерії, мультипрепаратна терапіяАнотація
Вступ. Лепра або хвороба Гансена – це хронічне гранулематозне захворювання, яке уражає переважно шкіру, периферичні нерви та слизові носа, однак може локалізуватися у будь-якому органі чи тканині. Гістоїдна лепра – рідкісний, добре описаний варіант мультибацилярного лепроматозного типу лепри, який вкрай важко діагностувати через різноманітні специфічні клінічні на патоморфологічні прояви, що подібні до фіброматозних уражень. Гістоїдна лепра як правило розвивається після невдалого та неефективного лікування, іноді de novo.
Мета. Дослідити особливості перебігу гістоїдної лепри, як варіанту лепроматозного типу лепри, на прикладі клінічного випадку.
Methods. Описано та проаналізовано клінічний випадок гістоїдної лепри, діагностованої у пацієнта після походження протипухлинної хіміотерапії.
Результати. 25-річний чоловік звернувся зі скаргами на зміни кольору шкіри, чітко окреслені безболісні папули та вузлики, які розташовувалися навколо шиї, на правій стороні тулуба та обох руках, і супроводжувалися онімінням, поколюванням і порушеннями чутливості на обох руках і тулубі. Перед цим у нього було діагностовано негерміногенну пухлину лівого яєчка. Проведено високу пахвинну орхіектомію з наступною ад’ювантною хімотерапією у 2016 році. При забарвленні взятого клінічного матеріалу за методом Ціля-Нільсена для кислото-стійких бактерій та за модифікованим методом Файт було встановлено наявнісь численних кислото-стійких бактерій. При проведенні гістологічного дослідження встановлено діагноз хвороби Ганзена, гістоїдної форми. Пацієнтові призначено мультипрепаратну потрійну терапію. Значне покращення стану шкіри відмічено через місяць від початку лікування.
Висновки. Гістоїдна лепра – рідкісне форма мульбацилярної лепри з характерними клінічними, бактеріологічними та гістоморфологічними ознаками. Гістологічне дослідження та фарбування за модифікованим методом Файт – все ще основні методи діагностики захворювання.
Посилання
Singal A, Sonthalia S. Leprosy in post-elimination era in India: Difficult journey ahead. Indian Journal of Dermatology. 2013 Nov;58(6):443-6.
doi: 10.4103/0019-5154.119952 DOI: https://doi.org/10.4103/0019-5154.119952
Sehgal VN, Srivastava GO, Beohar PC. Histoid leprosy – a histopathological reapparel. Acta Leprologica. 1987;5(2):125-31.
National Leprosy Eradication Program (NLEP). Annual Report for the year 2015-16. Central Leprosy Division, Directorate General of Health Services, Ministry of Health and Family Welfare, Government of India.
Kalla G, Purohit S, Vyas MC. Histoid, a clinical variant of multibacillary leprosy: report from so-called nonendemic areas. International Journal of Leprosy and Other Mycobacterial Diseases. 2000 Sep 1;68(3):267-71.
Khan ID, Sahni AK, Bharadwaj R, et al. Emerging organisms in a tertiary healthcare set up. Med J Armed Forces India. 2014 Apr 1;70(2):120-8.
doi: 10.1016/j.mjafi.2013.09.005. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mjafi.2013.09.005
Khan ID, Dogra PM, Ramphal SK, et al. Polymicrobial infections in a teenaged Renal Transplant Recipient. Journal of Basic and Clinical Me_dicine. 2015 Jul 30;4(1):37-9.
Murthy SV, Rao SM, Thejaswini KM. De-novo histoid leprosy. Journal of Laboratory Physicians. 2011 Jul;3(2):110-2.
doi: 10.4103/0974-2727.86844 DOI: https://doi.org/10.4103/0974-2727.86844
Chan GJ, Tang WY, Lam WY. Histoid lepromatous leprosy presenting as keloid-like nodules: a case report. Hong Kong Journal of Dermatology and Venereology. 2006;14(2):83-6.
Nigam PK, Singh G. Mucosal and genital lesions in histoid leprosy. International Journal of Dermatology. 1990 Apr;29(3):207-8.
doi: 10.1111/j.1365-4362.1990.tb03802.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-4362.1990.tb03802.x
Kamath DH, Sukumar D, Shetty NJ, NandaKishore B. Giant lesions in histoid leprosy – an unusual presentation. Indian Journal of Leprosy. 2004;76(4):355-8.
Price EW, Fitzherbert M. Histoid (high-resistance) lepromatous leprosy. Int J Lepr. 1966;34:367-74.
Bhat YJ, Hassan I, Yaseen A, Wani R. De novo histoid leprosy: A case report from a post-elimination area. Indian Journal of Dermatology. 2015 Mar;60(2):214.
doi: 10.4103/0019-5154.159666 DOI: https://doi.org/10.4103/0019-5154.159666
Sehgal VN, Srivastava G. Histoid leprosy: a prospective diagnostic study in 38 patients. Dermatology. 1988;177(4):212-7.
doi: 10.1159/000248566 DOI: https://doi.org/10.1159/000248566
Sehgal VN, Srivastava G. Status of histoid leprosy – a clinical, bacteriological, histopathological and immunological appraisal. The Journal of Dermatology. 1987 Feb;14(1):38-42.
doi: 10.1111/j.1346-8138.1987.tb02993.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1346-8138.1987.tb02993.x
Annigeri SR, Metgud SC, Patil JR. Lepromatous leprosy of histoid type. Indian Journal of Medical Microbiology. 2007 Jan 1;25(1):70-1.
doi: 10.4103/0255-0857.31069 DOI: https://doi.org/10.4103/0255-0857.31069
Manoharan R, Madhu R, Srinivasan MS. Histoid Hansen-A case report. J Indian Soc Teledermatol. 2008;2(2):12-6.
Khan ID, Gupta N, Rangan NM, et al. Evaluation of pre and post analytical variables in clinical microbiology services in multidisciplinary ICU of a medical college and tertiary care hospital. Journal of Basic and Clinical Medicine. 2016 Apr 5;5(1):2-4.
Khan ID, Khan SA, Asima B, et al. Morbidity and mortality amongst Indian Hajj pilgrims: A 3-year experience of Indian Hajj medical mission in mass-gathering medicine. Journal of Infection and Public Health. 2018 Mar 1;11(2):165-70.
doi: 10.1016/j.jiph.2017.06.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jiph.2017.06.004
