КЛЮЧОВІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕДАВАННЯ ЗНАНЬ У СИСТЕМАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА БЕЗПЕРЕРВНОГО  ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛІКАРІВ

O. P. Mintser; O. O. Sukhanova; O. M. Shevtsova; P. P. Ganynets; O. V. Sarkanych; S. P. Koshova; Ya. O. Shevchenko

doi:10.11603/mie.1996-1960.2018.4.9858

Автор(и)

O. P. Mintser Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-7224-4886
O. O. Sukhanova Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
O. M. Shevtsova Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
P. P. Ganynets Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
O. V. Sarkanych Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
S. P. Koshova Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
Ya. O. Shevchenko Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

DOI:

https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2018.4.9858

Ключові слова:

електронне навчання, онлайн навчання, змішане навчання, гейміфікація навчання, індивідуальне, адаптивне навчання, безперервний професійний розвиток лікарів

Анотація

Розглянуто тренди розвитку технологій післядипломного навчання та безперервного професійного розвитку лікарів. Підкреслюється, що університети, як і раніше, є ідеальним місцем для передавання та продукування знань. Однак, конкурувати з онлайн навчанням університетам, що пропонують типову контактну освіту, абсолютно марно. Постулюється, що безліч технологій передавання знань практично унеможливлює рішення завдання стандартизації траєкторій навчання та забезпечення ефективного індивідуалізованого трансферу знань. Висловлюється думка про необхідність розроблення алгоритмів своєчасного виявлення індивідуальних особливостей у засвоєнні навчального матеріалу та на їх основі створення адаптивних навчальних систем.

Посилання

Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [Law of Ukraine «On Education»] vid 05.09.2017 № 2145—VIII / Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (Information from the Verkhovna Rada of Ukraine). Kyiv: Parlam. vyd-vo, 38-39. [In Ukrainian].

Ignatova N. Yu. (2017). Obrazovanie v tsifrovuyu epohu : monografiya [Education in the digital age: monograph]. Nizhniy Tagil : NTI (filial) UrFU. [In Russian].

Fedoruk P. I., Maslovskyi S. M. (2009). Vykorystannia systemy EduPRO dlia orhanizatsii protsesu adaptyvnoho navchannia [Using the EduPRO system to organize the process of adaptive learning]. Upravlyayuschie sistemyi i mashinyi (Control systems and machines), 4, 84-93. [In Ukrainian].

Chempman N., Chempman D. (2006). Tsifrovyie tehnologii multimedia, 2-oe izdanie [Digital Multimedia Technology, 2nd Edition]. Moscow: Dialektika. [In Russian].

Bates T. (2001). National strategies for e-learning in post-secondary education and training. UNESCO.

Berners-Lee T., Cailliau R., Luotonen A., Nielsen H. F., Secret A. (1994). The World-Wide Web. Communications of the ACM, Vol. 37, Is. 8, 76-82. doi:10.1145/179606.179671.

Botden S. M., Jakimowicz J. J. (2009). What is going on in augmented reality simulation in laparoscopic surgery? Surg Endosc., 23 (8), 1693-1700.

Choules A. P. (2007). The use of elearning in medical education: a review of the current situation. Postgrad Med J., 83(978), 212-216. doi: 10.1136 / pgmj.2006.054189.

Chu M. W., Moore J., Peters T., Bainbridge D., McCarty D., Guiraudon G. M. et al. (2012). Augmented reality image guidance improves navigation for beating heart mitral valve repair. Innovations (Phila), 7 (4), 274-281.

Cook D. A. (2007). Web-based learning: pros, cons and controversies. Clinical Medicine, 7 (1), 37-42. doi: 10.7861 / clinmedicine.7-1-37.

Barsom E. Z., Graafland M. (2016). Systematic review on the effectiveness of augmented reality applications in medical training. Surg Endosc., 30 (10), 41744183. doi:10.1007 / s00464-016-4800-6 PMCID: PMC5009168 PMID:26905573.

Jwayyed S., Stiffler K. A., Wilber S. T., Southern A., Weigand J., Bare R., Gerson L. W. (2011). Technology-assisted education in graduate medical education: a review of the literature. Int J Emerg Med., 4, 51. doi: 10.1186 / 1865-1380-4-51.

Kamphuis C., Barsom E., Schijven M., Christoph N. (2014). Augmented reality in medical education? Perspect Med Educ., 3 (4), 300-311.

Makhdoom N., Khoshhal K. I., Algaidi S., Heissam K., Zolaly M. A. (2013). 'Blended learning' as an effective teaching and learning strategy in clinical medicine: a comparative cross-sectional university-based study. Journal of Taibah University Medical Sciences, 8 (1), 12-17. doi: 10.1016 / j.jtumed.2013.01.002.

McCutcheon K., Lohan M., Traynor M., Martin D. (2015). A systematic review evaluating the impact of online or blended learning vs. face-to-face learning of clinical skills in undergraduate nurse education. J Adv Nurs., 71 (2), 255-270. doi: 10.1111 / jan.12509.

Moore M. (2012). Handbook of distance education: 3 edition. New York: Routledge.

Qian L.,Weijun P., Fan Z., Rong H. et al. (2016). The Effectiveness of Blended Learning in Health Professions: Systematic Review and Meta-Analysis // J Med Internet Res., 18 (1), e2. doi:10.2196/ jmir.4807.

Sun P., Tsai R. J., Finger G, Chen Y, Yeh D. (2008). What drives a successful e-Learning? An empirical investigation of the critical factors influencing learner satisfaction. Computers & Education, 50 (4), 1183-1202. doi: 10.1016/ j.compedu.2006.11.007.

Wang X., Dunston P. S. (2007). Design, Strategies, and Issues Towards an Augmented Reality-based Construction Training Platform. ITcon., 12, 363-380.

Wilkinson M. D. et al. (2016). The FAIR Guiding Principles for scientific data management and stewardship. Scientific Data, 3(160018). doi: 10.1038/ sdata.2016.18.

Platt E., Boesler M., Nisen M. (2012). THE GLOBAL 20: The Big Trends That Are Changing The World. URL: https://www.businessinsider.com/the-global-20-2012-5.