РЕАЛЬНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІМЕРСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  У БІОМЕДИЧНІЙ ОСВІТІ

О. П. Мінцер; С. І. Мохначов; П. П. Ганінець; О. В. Сарканич; Є. В. Вембер

doi:10.11603/mie.1996-1960.2024.1-2.14892

Автор(и)

О. П. Мінцер Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-7224-4886
С. І. Мохначов Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-3480-9188
П. П. Ганінець Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0009-0003-2408-7614
О. В. Сарканич Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-0382-2486
Є. В. Вембер Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0009-0002-3796-640X

DOI:

https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2024.1-2.14892

Ключові слова:

віртуальна реальність, доповнена реальність, змішана реальність, розширена реальність, біомедична освіта

Анотація

Розглянуто питання розроблення, застосування та перспектив імерсивних технологій в охороні здоров’я та біомедичній освіті. Проаналізовано можливості застосування імерсивних технологій у біомедичній освіті, їх переваги та обмеження, а також перспективи подальшого розвитку. Імерсивні технології уже сьогодні є перспективним інструментом для біомедичної практики та освіти. Однак поточні дослідження для здобувачів медичної освіти занадто багато зосереджуються на питаннях, пов’язаних із хірургією та анатомією. Технологія занурення широко прийнята та використовується як у біомедичній практиці, так і в освіті для зменшення існуючих недоліків. Інтерактивна технологія може створити освітній процес, орієнтований на здобувачів (студентів), дозволяючи їм отримати інтерактивний і персоналізований практичний досвід, використовуючи можливість перекладу та портативність пристроїв VR/AR/MR/XR.
Відповідно до результатів метааналізів запровадження технології занурення в освітньому процесі може суттєво підвищити показники здатності здобувачів освіти, зокрема студентів і аспірантів, виконувати медичні процедури. З огляду на ці переваги, важливо розглянути можливість широкого впровадження технології занурення в біомедичну практику та освіту.

Посилання

Tang, Y. M., Chau, K. Y., Kwok, A. P. K. et al. (2022). A systematic review of immersive technology applications for medical practice and education – Trends, application areas, recipients, teaching contents, evaluation methods, and performance. Educational Research Review, 35, 100429. DOI: 10.1016/j.edurev.2021.100429. DOI: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2021.100429

Androwiki, J. E., Scravoni, I. A., Ricci, L. H. et al. (2015). Evaluation of a simulation tool in ophthalmology: application in teaching funduscopy. Arq Bras Oftalmol., 78 (1), 36-39. DOI: 10.5935/0004-2749.20150010. DOI: https://doi.org/10.5935/0004-2749.20150010

Ben, G., Weiss, E. I., Gafni, N., Ziv, A. (2011). Preliminary assessment of faculty and student perception of a haptic virtual reality simulator for training dental manual dexterity. Journal of Dental Education, 75 (4), 496–504. DOI: 10.1002/j.0022–0337.2011.75.4.tb05073.x. DOI: https://doi.org/10.1002/j.0022-0337.2011.75.4.tb05073.x

Butt, A., Kardong–Edgren, S., Ellertson, A. (2018). Using Game–Based Virtual Reality with Haptics for Skill Acquisition. Clinical Simulation in Nursing, 16, 25–32. DOI: 10.1016/j.ecns.2017.09.010. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecns.2017.09.010

Cheng, A., Nadkarni, V. M., Mancini, M. B. et al. (2018). Resuscitation education science: Educational strategies to improve outcomes from cardiac arrest: A scientific statement from the American Heart association. Circulation, 138 (6), e82–e122. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000583. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000583

Zhao, J., Xu, X., Jiang, H., Zheng, Z. (2022). Augmented Reality in Medical Education: A Systematic Review and Meta–Analysis. Medical Education, 56 (4), 432–441. DOI: https://doi.org/10.1111/medu.14672

Zhao, Q. (2011). 10 scientific problems in virtual reality. Commun ACM, 54 (2), 116–118. DOI: 10.1145/1897816.1897847. DOI: https://doi.org/10.1145/1897816.1897847

Davies, A. G., Crohn, N. J., Treadgold, L. A. (2019). Can virtual reality really be used within the lecture theatre? BMJ simulation and technology enhanced learning, 5 (4), 234–235. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjstel-2017-000295

Choi, J. Y., Yi, S.–H., Ao, L. et al. (2021). Virtual reality rehabilitation in children with brain injury: A randomized controlled trial. Developmental Medicine and Child Neurology, 63 (4), 480–487. DOI: 10.1111/dmcn.14762. DOI: https://doi.org/10.1111/dmcn.14762

Davoudi, M., Osann, K., Colt, H. G. (2008). Validation of two instruments to assess technical bronchoscopic skill using virtual reality simulation. Respiration, 76 (1), 92–101. DOI: https://doi.org/10.1159/000126493

Riva, G., Gamberini, L. (2000). Virtual reality in telemedicine. Telemed J E Health, 6 (3), 327–340. DOI: https://doi.org/10.1089/153056200750040183

Al–Emran, M., Mezhuyev, V., Kamaludin, A. (2018). Technology acceptance model in M–learning context: A systematic review. Computers & Education, 125, 389–412. DOI: 10.1016/j.compedu.2018.06.008. DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.06.008

McCarthy, C. J., Uppot, R. N. (2019). Advances in virtual and augmented reality–exploring the role in health–care education. Journal of Radiology Nursing, 38 (2), 104–105. DOI: 10.1016/j.jradnu.2019.01.008. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jradnu.2019.01.008

Munzer, B. W., Khan, M. M., Shipman, B., Mahajan, P. (2019). Augmented reality in emergency medicine: A scoping review. Journal of Medical Internet Research, 21 (4), e12368. DOI: 10.2196/12368. DOI: https://doi.org/10.2196/12368

Herbelin, B., Vexo, F., Thalmann, D. (2002). Sense of presence in virtual reality exposures therapy. Proceedings of the 1st International Workshop on Virtual Reality Rehabilitation, Lausanne, Switzerland: Citeseer.

Nunes, F. L., Costa, R. M. (2008). The virtual reality challenges in the health care area: a panoramic view. In: Proceedings of the 2008 ACM symposium on Applied computing; New York: ACM, 1312–1316. DOI: https://doi.org/10.1145/1363686.1363993

Gurusamy, K. S., Cumpston, M., Nagendran, M., Wilson, A. (2021). Virtual Reality Training for Surgical Trainees. Cochrane Database of Systematic Reviews, 11, CD006575.

Davis, M. C., Can, D. D., Pindrik, J., Rocque, B. G. et al. (2016). Virtual interactive presence in global surgical education: International collaboration through augmented reality. World Neurosurgery, 86, 103–111. DOI: https://doi.org/10.1016/j.wneu.2015.08.053

Ali, S., Qandeel, M., Ramakrishna, R., Yang, C. W. (2018). Virtual simulation in enhancing procedural training for fluoroscopy-guided lumbar puncture: A pilot study. Academic Radiology, 25 (2), 235–239. DOI: https://doi.org/10.1016/j.acra.2017.08.002

Mantovani, F., Castelnuovo, G., Gaggioli, A., Riva, G. (2003). Virtual reality training for health-care professionals. Cyberpsychol Behav., 6 (4), 389–395. DOI: https://doi.org/10.1089/109493103322278772