НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ  СИСТЕМИ ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТОК ІЗ РАКОМ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Т. В. Семікопна; О. В. Сивак; Н. І. Владимирова; O. Y. Sayko; В.С. Соловйова; О.В. Каширіна; О.А. Владимиров

doi:10.11603/mie.1996-1960.2024.1-2.14888

Автор(и)

Т. В. Семікопна Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України https://orcid.org/0000-0002-4116-0567
О. В. Сивак ДНП Національний інститут раку https://orcid.org/0000-0003-0523-6189
Н. І. Владимирова Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0003-0821-3118
O. Y. Sayko Медичний коледж Вісконсіна, США https://orcid.org/0000-0001-8844-7058
В.С. Соловйова ДНП Національний інститут раку https://orcid.org/0009-0004-5067-6604
О.В. Каширіна ДНП Національний інститут раку https://orcid.org/0009-0004-4221-0556
О.А. Владимиров Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0001-5380-3112

DOI:

https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2024.1-2.14888

Ключові слова:

телереабілітація, рак молочної залози, якість життя, інформаційно- технологічні засоби, комплекс, орієнтований на пацієнта, фізична терапія, психотерапія, ерготерапія

Анотація

У статті аргументовано доведено доцільність впровадження методів телереабілітації онкологічних пацієнтів із раком молочної залози на підставі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. Проаналізовано міжнародний досвід використання методів та засобів телереабілітації онкологічних пацієнтів із раком молочної залози. На основі виконаного аналізу міжнародного досвіду, сформовано напрями практичного застосування сучасних інформаційно-технологічних засобів телереабілітації в сфері охорони здоров’я України.

Посилання

Amatya, B., Khan, F., Galea, M. P. (2017). Optimizing post–acute care in breast cancer survivors: a rehabilitation perspective. J Multidiscip Healthc., Vol. 30. Is.10, 347–357. DOI: 10.2147/JMDH. S117362. DOI: https://doi.org/10.2147/JMDH.S117362

Stucki, G., Melvin, J. (2007). The International Classifcation of Functioning, Disability and Health: a unifying model for the conceptual description of physical and rehabilitation medicine. J Rehabil Med., Vol. 39, Is. 4, 286–292. DOI: 10.2340/16501977–0044. DOI: https://doi.org/10.2340/16501977-0044

Brach, M., Cieza, A., Stucki, G. et al. (2004). ICF Core Sets for breast cancer. J Rehabil Med., Vol. 44, Suppl., 121–127. DOI: 10.1080/16501960410016811. DOI: https://doi.org/10.1080/16501960410016811

Campbell, K. L., Pusic, A. L., Zucker, D. S. et al. (2012). A prospective model of care for breast cancer rehabilitation: function. Cancer, Vol. 118, (8 Suppl), 2300−2310. DOI: 10.3390/cells8070738. DOI: https://doi.org/10.1002/cncr.27464

Pinto, M., Calafiore, D., Piccirillo, M. C. et al. (2022). Breast Cancer Survivorship: the Role of Rehabilitation According to the International Classification of Functioning Disability and Health – a Scoping Review. Curr Oncol Rep, Vol. 24, 1163– 1175. DOI: 10.1007/s11912–022–01262–8. DOI: https://doi.org/10.1007/s11912-022-01262-8

Serlin, R. C., Mendoza, T. R., Nakamura, Y. et al. (1995). When Is Cancer Pain Mild, Moderate or Severe? Grading Pain Severity by Its Interference with Function. Pain, Vol. 61, 277–284. DOI: 10.1016/0304– 3959(94)00178–H. DOI: https://doi.org/10.1016/0304-3959(94)00178-H

Gilchrist, L. S., Galantino, M. L., Wampler, M., Marchese, V. G. et al. (2009). A framework for assessment in oncology rehabilitation. Phys Ther., Vol. 89, Is. 3, 286–306. DOI: 10.2522/ptj.20070309.

Davies, C., Ryans, K. et al. (2014). Breast cancer edge task force outcomes: Quality of Life and Functional Outcome Measures for Secondary Lymphedema in Breast Cancer Survivors. Rehabilitation Oncology, Vol. 32, Is. 1, 7–12. DOI: https://doi.org/10.1097/01893697-201432010-00003

Mella–Abarca, W., Barraza–Sánchez, V., Ramírez–Parada, K. (2020). Telerehabilitation for people with breast cancer through the COVID–19 pandemic in Chile. Ecancermedicalscience, Vol. 5, Is. 14, 1085. DOI: 10.3332/ecancer.2020.1085. DOI: https://doi.org/10.3332/ecancer.2020.1085

Klepin, H. D., Geiger, A. M., Tooze, J. A. et al. (2010). Health, Aging and Body Composition Study. Physical performance and subsequent disability and survival in older adults with malignancy: results from the health, aging and body composition study. J Am Geriatr Soc., Vol. 58, Is. 1, 76–82. DOI: 10.1111/j.1532–5415.2009.02620.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.2009.02620.x

Mendoza, T. R., Wang, X. S., Cleeland, C. S. et al. (1999). The rapid assessment of fatigue severity in cancer patients: use of the Brief Fatigue Inventory. Cancer, Vol. 85, Is. 5, 1186–1196. DOI: 10.1002/ (sici)1097–0142(19990301)85:5<1186::aid– cncr24>3.0.co;2–n. DOI: https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0142(19990301)85:5<1186::AID-CNCR24>3.0.CO;2-N

Zub, V. O. (2023). Porivnialnyi analiz yakosti zhyttia patsiientiv z rakom lehen, prostaty, molochnoi zalozy ta shlunku v Ukraini zghidno opytuvalnyka EORTC QLQ–C30 [Comparative analysis of the quality of life of patients with lung, prostate, breast and stomach cancer in Ukraine according to the EORTC QLQ–C30 questionnaire]. Klinichna ta profilaktychna medytsyna [Clinical and Preventive Medicine], T. 2, № 24, 46–54. DOI: 10.31612/2616-4868.2(24).2023.07. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(24).2023.07

Boing, L., Pereira, G. S., Araújo, C. D. C. R., Sperandio, F. F. et al. (2019). Factors associated with depression symptoms in women after breast cancer. Rev Saude Publica, Vol. 53, 30. DOI: 10.11606/S1518–8787.2019053000786. DOI: https://doi.org/10.11606/S1518-8787.2019053000786

Yeh, M. L., Chung, Y. C., Hsu, M. Y., Hsu, C. C. (2014). Quantifying psychological distress among cancer patients in interventions and scales: a systematic review. Curr. Pain Headache Rep., Vol. 8, Is. 3, 399. DOI: 10.1007/s11916–013–0399–7. DOI: https://doi.org/10.1007/s11916-013-0399-7

Ng, C. G., Mohamed, S., Kaur, K., Sulaiman, A. H. et al. (2017). Perceived distress and its association with depression and anxiety in breast cancer patients. PLoS One, Vol. 12, Is. 3, e0172975. DOI: 10.1371/journal.pone.0172975. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0172975

Stout, N. L., Santa, M. D., Lyons, K. D. et al. (2021). A systematic review of rehabilitation and exercise recommendations in oncology guidelines. CA Cancer J Clin., Vol. 71, Is. 2, 149–175. DOI: 10.3322/caac.21639. DOI: https://doi.org/10.3322/caac.21639

Shin, W. K., Song, S., Jung, S. Y. et al. (2017). The association between physical activity and health–related quality of life among breast cancer survivors. Health Qual Life Outcomes, Vol. 15, Is. 1, 132. DOI: 10.1186/s12955-017-0706-9. DOI: https://doi.org/10.1186/s12955-017-0706-9

De Lazzari, N., Niels, T., Tewes, M., Götte, M. (2021). A Systematic Review of the Safety, Feasibility and Benefits of Exercise for Patients with Advanced Cancer. Cancers (Basel), Vol. 13, Is. 17, 4478. DOI: 10.3390/cancers1317447. DOI: https://doi.org/10.3390/cancers13174478

Schmitz, K. H., Campbell, A. M., Stuiver, M. M. et al. (2019). Exercise is medicine in oncology: Engaging clinicians to help patients move through cancer. CA Cancer J Clin., Vol. 69, Is. 6, 468–484. DOI: 10.3322/caac.21579. DOI: https://doi.org/10.3322/caac.21579

Vanderbyl, B. L., Mayer, M. J., Nash, C. et al. (2017). A comparison of the effects of medical Qigong and standard exercise therapy on symptoms and quality of life in patients with advanced cancer. Support Care Cancer, Vol. 25, Is. 6, 1749–1758. DOI: 10.1007/s00520–017–3579–x. DOI: https://doi.org/10.1007/s00520-017-3579-x

Runowicz, C. D., Leach, C. R., Henry, N. L. et al. (2016). American Cancer Society/ American Society of Clinical Oncology Breast Cancer Survivorship Care Guideline. Journal of Clinical Oncology, Vol. 34, Is. 6, 611–635. DOI: 10.1200/JCO.2015.64.3809. DOI: https://doi.org/10.1200/JCO.2015.64.3809

Harris, S. R., Schmitz, K. H. et al. (2012). Clinical practice guidelines for breast cancer rehabilitation. Syntheses of guideline recommendations and qualitative appraisals. Cancer, Vol. 118, Is. S8, 2312–2324. DOI: 10.1002/cncr.27461. DOI: https://doi.org/10.1002/cncr.27461

Gradishar, W. J., Anderson, B. O., Abraham, J. et al. (2020). Breast Cancer, Version 3.2020, NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology. J Natl Compr Canc Netw., Vol. 18, Is. 4, 452–478. DOI: 10.6004/jnccn.2020.0016. DOI: https://doi.org/10.6004/jnccn.2020.0016

Zhou, H.–J., Wang, T., Xu, Y.–Z. et al. (2022). Effects of exercise interventions on cancer–related fatigue in breast cancer patients: An overview of systematic reviews. Support Care Cancer, Vol. 30 (12), 10421–10440. DOI: 10.21203/rs.3.rs–1376171/v1. DOI: https://doi.org/10.1007/s00520-022-07389-5

Wang, Q., Zhou, W. (2021). Roles and molecular mechanisms of physical exercise in cancer prevention and treatment. Journal of Sport and Health Science, Vol. 10, Is. 2, 201–210. DOI: 10.1016/j. jshs.2020.07.008. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.07.008

Campbell, K. L., Winters–Stone, K. M. et al. (2019). Exercise Guidelines for Cancer Survivors: Consensus Statement from International Multidisciplinary Roundtable. Med Sci Sports Exerc., Vol. 51, Is. 11, 2375–2390. DOI: 10.1249/MSS.0000000000002116. DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000002116

Zou, L., Liu, F. H., Shen, P. P. et al. (2018). The incidence and risk factors of related lymphedema for breast cancer survivors post–operation: a 2–year follow–up prospective cohort study. Breast Cancer, Vol. 25, Is. 3, 309–314. DOI: 10.1007/s12282–018–0830–3. DOI: https://doi.org/10.1007/s12282-018-0830-3

Invernizzi, M., de Sire, A., Lippi, L. et al. (2020). Impact of Rehabilitation on Breast Cancer Related Fatigue: A Pilot Study. Frontiers in Oncology, Vol. 10. DOI: 10.3389/fonc.2020.556718. DOI: https://doi.org/10.3389/fonc.2020.556718

Dinapoli, L., Colloca, G., Di Capua, B., Valentini, V. (2021). Psychological Aspects to Consider in Breast Cancer Diagnosis and Treatment. Curr Oncol Rep., Vol. 23, Is. 3, 38. DOI: 10.1007/s11912–021–01049–3. DOI: https://doi.org/10.1007/s11912-021-01049-3

Carletto, S., Porcaro, C. et al. (2019). Neurobiological features and response to eye movement desensitization and reprocessing treatment of posttraumatic stress disorder in patients with breast cancer. Eur J Psychotraumatol, Vol. 10, Is. 1, 1600832. DOI: 10.1080/20008198.2019.1600832. DOI: https://doi.org/10.1080/20008198.2019.1600832

Jarero I., Givaudan M., Osorio A. (2018). Randomized Controlled Trial on the Provision of the EMDR Integrative Group Treatment Protocol Adapted for Ongoing Traumatic Stress to Female Patients with Cancer–Related Posttraumatic Stress Disorder Symptoms. Journal of EMDR Practice and Research, Vol. 12 (3), 94–104. DOI: 10.1891/1933–3196.12.3.94. DOI: https://doi.org/10.1891/1933-3196.12.3.94

Esplen, M. J., Wong, J., Warner, E., Toner, B. (2018). Restoring Body Image After Cancer (ReBIC): Results of a Randomized Controlled Trial. J Clin Oncol., Vol. 36, Is. 8, 749–756. DOI: 10.1200/ JCO.2017.74.8244. DOI: https://doi.org/10.1200/JCO.2017.74.8244

Maldonado, E., Thalla, N., Nepaul, S., Wisotzky, E. (2021). Outcome Measures in Cancer Rehabilitation: Pain, Function, and Symptom Assessment. Front Pain Res (Lausanne), Vol. 2, 692237. DOI: 10.3389/fpain.2021.692237. DOI: https://doi.org/10.3389/fpain.2021.692237

Gilchrist, L. S. et al. (2009). A Framework for Assessment in Oncology Rehabilitation. Physical Therapy, Vol. 89, Is. 3, 286–306. DOI: 10.2522/ptj.20070309. DOI: https://doi.org/10.2522/ptj.20070309