ЛОГІКА КОНКОРДАЦІЇ ПОКАЗНИКІВ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ У ПОРТФОЛІО ЛІКАРЯ

О. П.  Мінцер; Л. Ю. Бабінцева; О. О. Суханова

doi:10.11603/mie.1996-1960.2022.1-2.13112

Автор(и)

О. П. Мінцер Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-7224-4886
Л. Ю. Бабінцева Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0003-2753-5489
О. О. Суханова Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-8078-5498

DOI:

https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2022.1-2.13112

Анотація

Розглянуто дискусійні питання створення портфоліо лікаря під час безперервного професійного розвитку. Особливу увагу приділено питанням оцінювання інформації, що аналізується. Показано, що для забезпечення адекватного ме-ханізму оцінювання багатовимірної інформації у портфоліо лікаря можливе використання методів інтелектуального аналізу великих даних. Дослідження спрямовано на обґрунтування передумов для створення портфоліо нового типу шляхом використання методів інтелектуального аналізу багатовимірної інформації, що вноситься в портфоліо, а та кож формування моделей і когнітивних структур, які мають стати центральною подією в особистісно-орієнтованому активному навчанні.

З метою прискорення оцінювання компетентності лікаря та корекції траєкторії його навчання під час безперервно-го професійного розвитку обумовлена необхідність застосування механізмів пріоритетності за допомогою стратегії сегментації інформації VEN (Vital Essential Non-essential). Внесенню інформації в портфоліо повинно передувати визначення семантичної еквівалентності наявних даних про отримання та засвоєння знань.

При аналізі й упорядкуванні інформації у портфоліо запропоновано використовувати ансамбль підходів - поєд-нання відразу декількох алгоритмів, що функціонують одночасно та надають можливість виправляти можливі по-милки. Також запропоновано алгоритм прийняття рішень при аналізі попередньої інформації у портфоліо.

Посилання

England, R. (2008). Introduction To Real ITSM. CreateSpace Independent Publishing Platform.

England, R. (2011). Ovladevaia ITIL [Mastering ITIL]. Per. s anhl. M. Laivbuk. [In Russian].

Mmtser, O. P., Popova, M. A, Ladichuk, O. K. (2020). Vikoristannya taksonomn v udoskonalenm kontentu pіslyadiplomnogo navchannya. [The use of taxonomy in improving the content of postgraduate studies]. Medichna rnformatika ta rnzheneriya. (Medical informatics and engineering), 3, 33-40. [In Ukrainian].

Iqbal, M., Nieves, M. (2007). ITIL Service Strategy. London: TSO. ISBN 978-0-11-331045-6.

Chun-Nam, J. Y., Thorsten, J. (2009). Learning structural SVMs with latent variables. In Proceedings of the 26th Annual International Conference on Machine Learning, ICML '09. New York, NY, USA. ACM, 1169-1176.

De Swardt, M., Jenkins, L. S., Von Pressentin, K. B., Mash, R. (2019). Implementing and evaluating an e-portfolio for postgraduate family medicine training in the Western Cape, South Africa. BMC Med Educ., 19 (1), 251.

Denis, P., Baldridge, J. (2008). Specialized Models and Ranking for Coreference Resolution. In Proceedings of the 2008 Conference on EmpiricalMethods in Natural Language Processing. Honolulu, Hawaii, 660-669.

Ferracane, E., Marshall, L., Wallace, B. C., Erk, K. (2016). Leveraging coreference to identify arms in medical abstracts: An experimental study. Proceedings of the Seventh International Workshop on Health Text Mining and Information Analysis (LOUHI), Austin, 86-95.

Kotova, E. E. (2017). Intellectual data analysis in the educational process, 2017 XX IEEE International Conference on Soft Computing and Measurements (SCM), 757-759. DOI: 10.1109/SCM.2017.7970714.

Perkins, R. A. (2009). Context-oriented instructional design for course transformation. New Directions for Teaching and Learning, 118, 85-94. D0I:10.1002/tl.355.

Portner, P. (2005). What is Meaning?: Fundamentals of formal semantics. Wiley-Blackwell.

Schawel, C., Billing, F. (2011). Top 100 Management Tools. Gabler Verlag Wiesbaden. Edition Number 3. D0I:10.1007/978-3-8349-6605-6.

Shirinkina, E., Strih, N., Popova, E. (2021). Intellectual analysis of education data. E3S Web of Conferences. International scientific forum on computer and energy Sciences (WFCES), 1-7. DOI:10.1051/e3sconf/202127001004.

Soon, W. M., Lim, D. C. Y., Ng, H. T. (2001). A Machine Learning Approach to Coreference Resolution of Noun Phrases. Computational Linguistics. 27(4), 521-544.

Sukhanova, O. (2021). Logics and basic principles for evaluation of quality of doctors' continuing professional development using the electronic portfolio. Regional innovations (France). Medical Science, 2, 11-14.

Tochel, C., Haig, A., Hesketh, A. et al. (2009). The effectiveness of portfolios for post-graduate assessment and education: BEME Guide No 12. Med Teach, 31(4), 299-318. DOI: 10.1080/ 01421590902883056.

Van Tartwijk, J, Driessen, E. W. (2009). Portfolios for assessment and learning: AMEE Guide no. 45. Med Teach, 31(9), 790-801. DOI: 10.1080/01421590903139201.

Mintser, O. P., Babintseva, L. Yu., Dyadyk, O. A., Sukhanova, O. A. (2018). Methodical issues of assuring doctors' portfolio information reliability during continuous medical education. Regional innovations (France). Medical Science, 3, 32-36.