КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТАНІВ ОРГАНІЗМУ. ПІЛОТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Автор(и)

  • О. П. Мінцер Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-7224-4886
  • В. П. Карленко Національний університет фізичного виховання і спорту України
  • Я. О. Шевченко Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
  • О. О. Суханова Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

DOI:

https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.2.12449

Ключові слова:

кластеризація, функціональні стани, діагностичний процес, стабільні стани, альтернативні сталі стани

Анотація

Розглянуто питання та проведено пілотний аналіз даних про можливості виділення стабільних станів функціонування організму при фізичних навантаженнях. В якості прикладу обрано показники ергоспірометрії та динаміки частоти серцевих скорочень у 7 чоловіків і 6 жінок, основного складу збірної команди України з біатлону. Визначено можливість виділення кластерів сталих фізіологічних станів спортсменів-біатлоністів, їх повторюваність, взаємозв'язок із фізіологічними показниками та виявлено бар'єри, що негативно впливають на своєчасне корегування функціонального стану спортсменів. З'ясовано, що проведена кластеризація функціонального стану в спортсменів у процесі змагальної діяльності підтвердила гіпотезу про наявність у них декількох сталих станів, виявлення та інтерпретація змін яких для досягнення максимального результату на змаганнях можлива при забезпеченні певної тривалості моніторингу та персоналізованого оцінювання траєкторії змін. Більшість методів автоматичної кластеризації станів у спортсменів дають близькі результати. Враховуючи, що біологічні об'єкти здатні створювати свої власні норми та постійно гармонізувати свої можливості для забезпечення стабільності функціонування, вкрай потрібна формалізація біологічних концепцій про сталі стани. Застосування парадигми сталих станів як комбінації незмінних фізіологічних показників (при не екстремальних впливах зовнішніх факторів) дозволяє суттєво полегшити вирішення завдання прогнозування результатів тренувального процесу в спортсменів.

Посилання

Karlenko, V. P., (1986). Optymyzatsyia trenyrovky kvalyfytsyrovannbikh byatlonystov na эtape neposred-stvennoi podhotovky k sorevnovanyiam. [Optimization of the training of qualified biathletes at the stage of direct preparation for the competition.]. Metodycheskye rekomendatsyy dlia trenerov po byatlonu. Kyiv, 24. [In Russian].

Medyko-biolohichne zabezpechennia pidhotovky sportsmeniv zbirnykh komand Ukrainy z olimpiiskykh vydiv sportu. [Medical and biological care for the training of athletes in Ukrainian national teams in Olympic sports]. Navchalno-metodychnyi posibnyk. (2009). Kyiv: Olimpiiska literatura. 141. [In Ukrainian].

Platonov, V. M., (2015). Napravlenyia sovershenstvo-vanyia systembi podhotovky sportsmenov. Systema podhotovky sportsmenov v olympyiskom sporte. Obshchaia teoiyia y ee praktycheskye prylozhenyia: uchebnyk [dlia trenerov]: v 2 kn. [Directions of the sportsmen training system improvement. The system of training athletes in Olympic sports. General theory and its practical applications: textbook [for trainers]: in 2 kn.]. K.: Olymp. Lyt., Kn. 1, 57-61. [In Russian].

Solodkov, A. S., Solohub, E., (2015). Fyzyolohyia cheloveka. Obshchaia. Sportyvnaia. Vozrastnaia. [Human physiology. General. Sports. Age]. Yzd-vo Sport-chelovek, 620. [In Russian].

Inglis, E. C., Iannetta, D., Pass, L., Murias, J. M.6 (2019). Maximal lactate steady state versus the 20-minute functional threshold power test in well-trained individuals: "Watts" the big deal? Int J Sports Physiol Perform, 1-7.

Jamnick, N. A., Botella, J., Pyne, D. B., Bishop, D. J. (2018). Manipulating graded exercise test variables affects the validity of the lactate threshold and VO2peak. PLoS One, 13, 1-21.

Jamnick, N. A., Pettitt, R. W., Granata C., Pyne D. B., Bishop D. J., (2020). An examination and critique of current methods to determine exercise intensity. Sports Med.

Schroder, A., Persson, L., De Roos, A., Lundbery, P. (2005). Direct Experimental Evidence for Alternative Stable States: A Review. Oikos, 110 (1), 3-19. URL: http://www.jstor.org/stable/3548414.

Kefi, S., Holmgren, M., Scheffer, M., (2015). When can positive interactions cause alternative stable states in ecosystems? First published: 12 November 2015. URL: https://doi.org/10.1111/1365-2435.12601.

Knowlton, N., (2004). Multiple "stable" states and the conservation of marine ecosystems. Progress in Oceanography 60, 387-396.

Ylyn, E. P., (2005). Psykhofyzyolohyia sostoianyi cheloveka [Psychophysiology of human states]. SPb.: Pyter, 412. [In Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29

Як цитувати

Мінцер, О. П. ., Карленко, В. П. ., Шевченко, Я. О. ., & Суханова , О. О. (2021). КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТАНІВ ОРГАНІЗМУ. ПІЛОТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ . Медична інформатика та інженерія, (2), 4–13. https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.2.12449

Номер

Розділ

Статті