ПІДГОТОВКА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ЛІКАРІВ І ПРОВІЗОРІВ НА ОСНОВІ СТРАТЕГІЇ ГІБРИДНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

О. П.  Мінцер; Л. Ю. Бабінцева

doi:10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11187

Автор(и)

О. П. Мінцер Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-7224-4886
Л. Ю. Бабінцева Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

DOI:

https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11187

Ключові слова:

гібридна реальність, доповнена реальність, віртуальна реальність, післядипломна медична освіта, підготовка науково-педагогічних працівників, класифікація знань, піраміда знань

Анотація

Представлено новий погляд на питання докорінної зміни викладання в медичних закладах вищої освіти в умовах масового впровадження інформаційних технологій. Підкреслюється, що останнім часом створено принципово нові навчальні середовища, що базуються на включенні як реальних, так і віртуальних об'єктів. Подібні зміни потребують створення нової системи підготовки науково-педагогічних працівників. Тому необхідно обґрунтувати спеціальну класифікацію знань, що відповідає новим технологічним реаліям навчання в медичних закладах вищої освіти. Зроблено висновки, що питома вага використання розширеної та гібридної реальності поки залишається низькою. Але значна потенційна цінність зазначених технологій для медичної освіти вже найближчим часом може повністю трансформувати медичну освіту, запровадивши навчання на вимогу, віддалений доступ до навчальних матеріалів та об'єктивне оцінювання. Відповідно, вкрай актуальним є першочергова підготовка викладачів у медичних закладах вищої освіти та в системі післядипломної медичної освіти. Важливо також забезпечити відповідний континуум навчання. Запропоновано класифікацію знань, що має викладатися у закладах вищої освіти, особливо в закладах післядипломної освіти. Класифікація представляє собою піраміду знань в основу якої закладаються відносно стабільні стрижневі знання, а на вершині — операційні знання, що постійно змінюються. Комплементарною (перевернутою) пірамідою є питома вага застосування методів віртуальної та гібридної реальності.

Посилання

Zweifach S. M., Triola M. M. (2019). Extended Reality in Medical Education: Driving Adoption through Provider Centered Design. Digit Biomark, 3, 1. doi. org/10.1159/000498923. DOI: https://doi.org/10.1159/000498923

Vozenilek J., Huff J. S., Reznek M., Gordon J. A. (2004). See one, do one, teach one: advanced technology in medical education. Acad Emerg Med., 11 (11), 1149-54. DOI: https://doi.org/10.1197/j.aem.2004.08.003

Dascal J., Reid M., Ishak W. W. et al. (2017). Virtual reality and medical inpatients: a systematic review of randomized, controlled trials. Innov Clin Neurosci., 14 (1-2), 14-21.

Yachina N., Zeynalov G., Dyushebekova G. Z. (2016). Mixed objective-virtual reality: theoretical analysis of basic characteristics of modern education. Math Educ., 11 (1), 271-8. DOI: https://doi.org/10.29333/iejme/331

Wilson A. B., Miller C. H., Klein B. A. et al. (2018). A meta-analysis of anatomy laboratory pedagogies. Clin Anat, 31 (1), 122-33. DOI: https://doi.org/10.1002/ca.22934

Stanford Medicine, Neurosurgery. Stanford Neurosurgical Simulation and Virtual Reality Center (2019) [cited 2019 Jan 29]. Available from: http://med.stanford.edu/ neurosurgery/divisions/vr-lab.html.

Lovquist E, Shorten G, Aboulafia A. (2012). Virtual reality-based medical training and assessment: the multidisciplinary relationship between clinicians, educators and developers. Med Teach., 34 (1), 59-64. DOI: https://doi.org/10.3109/0142159X.2011.600359

Ostrovsky A., Barnett M. (2014). Accelerating change: fostering innovation in healthcare delivery at academic medical centers. Healthc (Amst)., 2 (1), 9-13. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hjdsi.2013.12.001

Workman S. (2018). Mixed reality: a revolutionary breakthrough in teaching and learning. EDUCAUSE Rev. Available from: https://er.educause.edu/articles/ 2018/7/mixed-reality-a-revolutionary-breakthrough-in-teaching-and-learning.

Pantelidis P., Chorti A., Papagiouvanni I. et al. (2018). Virtual and augmented reality in medical education. In: Tsoulfas G, editor. Medical and surgical education - past, present and future. London: IntechOpen. doi:10.5772/ intechopen.71963. Available from: https://www. intechopen.com/books/ medical-and-surgical-education-past-present-and-future/virtual-and-augmented-reality-in-medical-education.

University of Illinois Helps Develop Revolutionary Virtual Reality for Learning (2019). Available from: http://www.govtech.com/education/higher-ed/ University-of-Illinois-Helps-Develop-Revolutionary-Virtual-Reality-for-Learning.html.

Tang K. S., Cheng D. L., Mi E., Greenberg P. B. (2020). Augmented reality in medical education: a systematic review. Canadian Medical Education Journal, 11 (1), e81-e96.