ПАРТИСИПАЦІЯ ПАЦІЄНТІВ ЯК ЕЛЕМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ — ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО ФОРМАТУ

О. П.  Мінцер; Н. В.  Мироненко; Н. О.  Сінєнко; А. М.  Новик

doi:10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11024

Автор(и)

О. П. Мінцер Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-7224-4886
Н. В. Мироненко Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
Н. О. Сінєнко Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
А. М. Новик Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

DOI:

https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11024

Ключові слова:

комплексне (трансмуральне) лікування пацієнтів, партисипація пацієнтів, мобільна медицин, мультидисциплінарні підходи, безперервне надання медичної допомоги

Анотація

Представлено питання впровадження концепції «4Р» у практичну медицину. Проаналізовано проблеми комплексного лікування пацієнтів, партисипації та безпеки пацієнтів. Зроблено висновки, що серед складових ефективної медицини міждисциплінарні підходи видаються особливо актуальними та важливими в контексті цифрових медичних послуг. Вони впливають як на загальний процес прийняття рішень, так і на всі інші ключові елементи в послідовності процедур надання медичної допомоги — комунікаційні процеси, логіку партисипації і, навіть, на отримання інформованої згоди від пацієнта. Підкреслено, що необхідні нові нормативно-правові акти стосовно відповідальності окремих учасників надання медичної допомоги, особливо у випадках дистанційної (мобільної) медицини, стандарти щодо конфіденційності та якості даних обстеження, моніторингу стану здоров'я пацієнтів. Акцентовано також, що забезпечення безперервності надання медичної допомоги, в тому числі й у дистанційному форматі, в рамках комплексної (трансму-ральної) моделі організації охорони здоров'я потребує єдиної шкали оцінювання надання медичної допомоги.

Посилання

Kodner, D. L., Spreeuwenberg, C. (2002). Integrated Care: Meaning, Logic, Applications, and Implications -A discussion paper. International Journal of Integrated Health Care Archive, 2, 12. DOI: https://doi.org/10.5334/ijic.67

Grone, O., Garcia-Barbero, M. (2001). Trends in Integrated Care — Reflections on Conceptual Issues. World Health Organization, Copenhagen, 10.

Cruess, R. L., Cruess, S. R., Steinert, Y. (2018). Medicine as a community of practice: Implications for medical education. Acad Med, 93, 185-91. DOI: https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000001826

Agarwal, R., Sands, D. Z., Schneider, J. D. (2010). Quantifying the economic impact of communication inefficiencies in U.S. hospitals. J Healthc Manag., 55, 265-81. DOI: https://doi.org/10.1097/00115514-201007000-00007

Vermeir, P., Vandijck, D., Degroote, S. et al. (2015). Communication in healthcare: a narrative review of the literature and practical recommendations. Int J Clin Pract., 69 (11), 1257-67. DOI: https://doi.org/10.1111/ijcp.12686

Prince, S. B., Herrin, D. M. (2007). The role of information technology in healthcare communications, efficiency, and patient safety: application and results. J Nurs Admin., 37, 184-7. DOI: https://doi.org/10.1097/01.NNA.0000266841.46684.50

Kern, L. M., Dhopeshwarkar, R., Barron, Y. et al. (2009). Measuring the effects of health information technology on quality of care: a novel set of proposed metrics for electronic quality reporting. Jt Comm J Qual Patient Saf., 35, 359-69. DOI: https://doi.org/10.1016/S1553-7250(09)35051-5

World health report 2010. Health systems financing: the path to universal coverage. World Health Organization. URL: https://www.who.int/whr/2010/en/.