СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

О. П.  Мінцер; Л. Ю. Бабінцева

doi:10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11021

Автор(и)

О. П. Мінцер Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
Л. Ю. Бабінцева Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

DOI:

https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11021

Ключові слова:

системний безперервний педагогічний розвиток, система підготовки та підвищення кваліфікації викладачів, показник особистого розвитку викладача, неформальна та інформальна освіта

Анотація

Питання розвитку післядипломної медичної освіти науково-педагогічних працівників актуалізувалися в зв'язку з модернізацією всієї системи освіти. Констатовано відсутність у державі цілісної системи підготовки та підвищення кваліфікації викладачів післядипломної медичної освіти. Тому існує необхідність обґрунтування системи цілеспрямованих і програмних зусиль для забезпечення традиційної спрямованості розвитку педагогічних і науково-педагогічних працівників на вдосконалення після-дипломного медичного викладання із застосуванням системного підходу. Підкреслено, що підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників у системі післядипломної медичної освіти в період інтенсивного реформування галузі набуває надзвичайного значення. Запропонована спеціальна програма підготовки в рамках стратегії системного безперервного педагогічного розвитку. Важливим індикатором спеціальної програми може стати показник особистого розвитку викладача—векторна характеристика з координатами у вигляді цифрових показників рівня компетенцій, знань, умінь та соціальної активності.

Посилання

Lupi, C. S., Ownby, A. R., Jokela, J. A. et al. (2018). Faculty development revisited: a systems-based view of stakeholder development to meet the demands of entrusable professional activity implementation. Acad Med., 93, 1472. DOI: https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000002297

Carraccio, C., Wolfsthal, S. D., Englander, R. et al. (2002). Shifting paradigms: From Flexner to competencies. Acad Med., 77, 361-7. DOI: https://doi.org/10.1097/00001888-200205000-00003

Dath, D., Iobst, W. (2010). The importance of faculty development in the transition to competency-based medical education. Med Teach., 32, 683-6. DOI: https://doi.org/10.3109/0142159X.2010.500710

Hawkins, R. E., Welcher, C. M., Holmboe, E. S. et al. (2015). Implementation of competency-based medical education: Are we addressing the concerns and challenges? Med Educ, 49, 1086-102. DOI: https://doi.org/10.1111/medu.12831

Obeso V., Brown D., Phillipi C. (2017). Core Entrustable Professional Activities for Entering Residency: Toolkits for the 13 Core EPAs. Washington: Association of American Medical Colleges. URL: https://www.aamc. org/system/files/c/2/482214-epa13toolkit.pdf.

Cate, O., Chen, H. C., Hoff, R. G. et al. (2015). Curriculum development for the workplace using entrustable professional activities (EPAs). AMEE guide no. 99. Med Teach., 37, 983-1002.

Favreau, M. A., Tewksbury, L., Lupi, C. et al. (2017). AAMC Core Entrustable Professional Activities for Entering Residency Faculty Development Concept Group. Constructing a shared mental model for faculty development for the core entrustable professional activities for entering residency. Acad Med., 92, 759-64. DOI: https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000001511

Steinert, Y. (2014). Faculty development: Core concepts and principles. In: Faculty Development in the Health Professions. A Focus on Research and Practice. New York, NY: Springer.

Kennedy, T. J., Regehr, G., Baker, G. R., Lingard, L. (2008). Point-of-care assessment of medical trainee competence for independent clinical work. Acad Med., 83 (10), 89-92. DOI: https://doi.org/10.1097/ACM.0b013e318183c8b7