Порівняльний аналіз біохімічних змін на системному рівні при гострій ішемії-реперфузії із морфологічними порушеннями м’яких тканин задніх кінцівок щурів із застосуванням нейромережевої кластеризації

Анотація

Резюме. Синдром ішемії-реперфузії зумовлює біохімічні порушення і зміни в про- та антиоксидантній системі як на місцевому, так і на системному рівнях. Важливим при цьому є оптимізація прогнозування розвитку морфологічних порушень у взаємозв’язку із біохімічними змінами.

Мета дослідження – встановити взаємозв’язок між станом пеpоксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту на системному pівні та ступенем морфологічних змін м’яких тканин задніх кінцівок щуpів за умов pозвитку ішемічно-pепеpфузійного синдpому із застосуванням нейромережевої кластеризації.

Матеріали і методи. Проведено біохімічне дослідження сироватки крові 30 білих щурів. У контрольній групі було 6 інтактних тварин. Ішемію моделювали накладанням гумових турнікетів SWAT на задні кінцівки тваpин на pівні пахвинної складки пpотягом 2 год, а репеpфузію – зняттям джгута і відновлення кpовообігу чеpез 2 год після його накладання. Спостереження за тваринами здійснювали потягом 14 діб. Кров для дослідження виділяли із верхівки серця дослідних тварин шляхом кардіотомії.

Результати. Встановлено, що при моделюванні ішемії та реперфузії найбільші відхилення досліджуваних показників відзначають через 1 добу після зняття турнікета, а саме, статистично достовірне зростання значення креатиніну на 28,16 % (p<0,005), загального білірубіну – на 20,75 % (p<0,05), АлАТ – на 96,14 % (p<0,005), АсАТ – на 147,27 % (p<0,005) та лужної фосфатази на 70,84 % (p<0,005). Через 14 діб більшість біохімічних показників сироватки крові наближалися до значень, близьких контрольній групі, однак рівні креатиніну, загального білірубіну, активності АлАТ, АсАТ та лужної фосфатази залишалися статистично достовірно вищими від значень групи контролю на 9,65 % (p<0,005), 28,96 % (p˂0,05), 21,93 % (p˂0,05), 34,9 % (p˂0,05) та 47,84 % (p˂0,005) відповідно. Величина антиоксидантно-прооксидантного індексу (АПІ) у всіх термінах дослідження була статистично нижчою від групи контролю. У пізньому реперфузійному періоді відмічена тенденція до зростання, однак даний показник на кінець 14 доби все ж таки залишався нижчим від показника групи інтактних тварин на 26,4 % (p<0,05). З метою встановлення значення поєднання змін тих чи інших параметрів для прогнозування вираження морфологічних змін у різні періоди після зняття турнікета при розвитку ішемічно-реперфузійного синдрому було здійснено нейромережеву кластеризацію результатів біохімічного аналізу на основі показників сироватки крові білих щурів у різні періоди після зняття турнікета.

Висновки. Ішемія-реперфузія супроводжується значними змінами біохімічних показників сироватки крові в перші години після відновлення кровообігу, що свідчить про підвищене навантаження на органи системи гомеостазу та на системні ураження. Аналіз кластерних портретів при проведенні нейромережевої кластеризації на основі біохімічних показників та показників пеpоксидного окинення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ) сироватки крові білих щурів у поєднанні з показником тяжкості, вираження морфологічних змін у різні періоди після зняття турнікета, виявив, що при прогнозуванні прогресування структурних змін кінцівок при розвитку ішемічно-реперфузійного синдрому найсуттєвіше значення мають поєднані зміни рівня креатиніну, холестерину, АлАТ, АсАТ, трієнових кон’югат та ТБК-АП. При цьому найвагоміше значення має підвищення рівня АлАТ та АсАТ.