https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/issue/feed Вісник медичних і біологічних досліджень 2021-09-02T18:53:02+03:00 Mariya Marushchak bmbr@tdmu.edu.ua Open Journal Systems <p><em>Науково-практичний журнал "Вісник медичних і біологічних досліджень" є міждисциплінарним виданням для обміну науковою та клінічною інформацією; публікацій оригінальних досліджень, аналітичних оглядів, матеріалів з конгресів, з'їздів, конференцій, коротких повідомлень і випадків з практики, що охоплюють всі аспекти медичних, біологічних наук і медсестринства.</em></p> <p><em><span lang="EN-GB">Журнал включено у "<a title="Перелік фахових видань" href="https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/atestaciya-kadriv-vishoyi-kvalifikaciyi/naukovi-fahovi-vidannya" target="_blank" rel="noopener" data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/atestaciya-kadriv-vishoyi-kvalifikaciyi/naukovi-fahovi-vidannya&amp;source=gmail&amp;ust=1611209308546000&amp;usg=AFQjCNEt4agjWegIr7614s6H5XeIj079eQ">Перелік наукових фахових видань України</a>,в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук" (категорія Б), </span><span lang="EN-GB"><strong>галузь знань - охорона здоров'я (спеціальності – 222, 223),</strong></span><strong> <span style="color: #000000;">біологія (спеціальність - 091 біологія)</span></strong></em><br /><em>Журнал індексується <strong>Google Scholar, OAJI, Ulrich's Periodicals Directory, BASE (Bielefeld Academic Search Engine), Index Copernicus</strong></em><br /><em><strong>ISSN 2706-6290 (Online), ISSN 2706-6282 (Print)</strong></em></p> https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12346 ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА COVID-19 СЕРЕД ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ: АНКЕТНЕ ОПИТУВАННЯ 2021-09-01T18:41:25+03:00 Б. О. Перевізник pereviznyk@tdmu.edu.ua Н. А. Джавадова pereviznyk@tdmu.edu.ua О. В. Покришко pereviznyk@tdmu.edu.ua <p><strong>Резюме.</strong> SARS-CoV-2 став глобальним пандемічним викликом для мільярдів людей шляхом ураження різних національностей та вікових груп. Україна налічує 80 470 студентів-іноземців, котрі здобували освіту в нашій країні та продовжують навчатися. Тернопільський національний медичний університет (ТНМУ) імені І. Я. Горбачевського МОЗ України налічує 2414 іноземних студентів, які навчаються, з найбільшою часткою студентів з Індії.</p> <p><strong>Мета дослідження</strong> – оцінити поширеність COVID-19 &nbsp;серед іноземних студентів-медиків та визначити можливі фактори схильності до розвитку хвороби серед іноземних студентів-медиків у ТНМУ.&nbsp;</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Дослідження включало 641 іноземного студента-медика&nbsp; ТНМУ з різноманітних країн. Опитувальник склали з 8 запитань із метою оцінки наявності факторів ризику серед студентів-іноземців та визначення відсотка студентів, котрі перенесли або мали експозицію до COVID-19.</p> <p><strong>Результати. </strong>&nbsp;Кількість студентів, у яких було підтверджено захворювання на COVID-19 методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) від початку пандемії становив 7,17 % (n=46). Явний контакт із хворими пацієнтами на COVID-19 до появи захворювання було констатовано лише у 11,85% студентів (n=76). ПЛР підтверджені у сім’ях студентів і становили 14,35 % (n=92).&nbsp;</p> <p><strong>Висновки</strong><strong>. </strong>Сумарна поширеність COVID-19 серед іноземних студентів-медиків ТНМУ є низькою. Це є наслідком багатьох чинників, зокрема ведення здорового способу життя, малою кількістю курців, відсутністю супутньої хронічної патології, наявністю карантинних обмежень, достатнім рівнем фізичного та психічного здоров’я.&nbsp;</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12335 ПОРІВНЯННЯ ВПЛИВУ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПСИХІЧНИЙ СТАН ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ ПІД ЧАС ЛОКДАУНУ, РОБОТИ ТА НАВЧАННЯ В ОНЛАЙН-РЕЖИМІ 2021-08-31T13:17:06+03:00 О. П. Венгер venger_ol@tdmu.edu.ua Т. О. Воронцова venger_ol@tdmu.edu.ua Т. І. Іваніцька venger_ol@tdmu.edu.ua Б. О. Бондарук venger_ol@tdmu.edu.ua А. В. Трохимчук venger_ol@tdmu.edu.ua <p><strong>Резюме.</strong> Проблема негативного впливу мультимедійних технологій на населення є надзвичайно актуальною, особливо в період пандемії та вимушеного локдауну.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>вивчити вплив пандемії COVID-19 та мультимедійних технологій на психічний стан дітей та дорослих під час локдауну, роботи та навчання в онлайн-режимі.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Проаналізовано особливості вираження депресії, тривоги та стресу, наявність Інтернетзалежності, розладів пам’яті та уваги під час пандемії у 285 респондентів (50 дітей і 235 дорослих респондентів). Протягом дослідження ми зібрали інформацію про кількість проведеного часу респондентами в ґаджетах та використано: тест-опитувальник на наявність Інтернет-адикції Кімберлі-Янг (IAT), шкалу депресії, тривоги та стресу (DASS-21), методики дослідження уваги Х’юго-Мюнстерберг та «Дослідження короткотривалої пам’яті» і методи математичної статистики.</p> <p><strong>Результати. </strong>Опитаних поділили на дві групи відповідно до віку та чотири підгрупи відповідно до статі. Протягом дослідження було встановлено, що рівень депресії під час перебування на карантині частіше спостерігався у дітей, натомість рівень вираження тривоги та стресу – в дорослих респондентів. З’ясовано, що групою ризику для розвитку інтернет-адикції є дорослі жінки, в яких надмірне користування засобами мультимедії спостерігалося у 35 %, натомість найменш уразливими виявилися дорослі чоловіки з ймовірністю розвитку даної залежності у 14 %. Встановлено, що використання мультимедійних засобів більшою мірою викликають порушення уваги у дорослих респондентів, зокрема низький рівень спостерігався у 27,61% жінок та 20,79 % чоловіків, коли у дітей даний показник становив 7,15 і 9,1 % відповідно. Натомість у респондентів-дітей частіше було зниження пам’яті (у 7,14 % дівчат та 9,09 % хлопців), ніж у дорослих (у 2,98 % жінок та 4,95 % чоловіків).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Рівень депресії під час перебування на карантині частіше спостерігався у дітей, натомість рівень вираження тривоги та стресу – в дорослих респондентів. Групою ризику для розвитку інтернет-адикції під час вимушеного локдауну є дорослі жінки. Використання мультимедійних засобів більшою мірою викликають порушення уваги у дорослих респондентів та порушення пам’яті серед дітей.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12163 ГІСТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТОНКОЇ КИШКИ У ЩУРІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ МОДЕЛЮВАННІ ГОСТРОГО ПОШИРЕНОГО ПЕРИТОНІТУ НА ФОНІ СТРЕПТОЗОТОЦИНІНДУКОВАНОГО ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2021-06-07T16:50:41+03:00 Б. М. Вервега danaverveha@gmail.com <p><strong>Резюме. </strong>Актуальність гострого поширеного перитоніту (ГПП) на тлі цукрового діабету зумовлена поширеністю ендокринного захворювання та високими показниками летальності при видозміненому перебігу запального процесу очеревини в результаті гіперглікемії. Тяжкість перебігу даної поєднаної патології зумовлена прогресуванням ентеральної недостатності, яка супроводжується вираженими морфологічними змінами в стінці тонкої кишки, та є вхідними воротами для бактерійної контамінації.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>вивчити морфологічні зміни тонкої кишки в щурів у динаміці експериментального моделювання гострого поширеного перитоніту на фоні стрептозотоциніндукованого цукрового діабету (СТД).</p> <p><strong>Матеріали і методи</strong>. В експерименті використано 48 білих щурів-самців. Цукровий діабет у дослідних тварин моделювали шляхом одноразового інтраперитонеального введення стрептозотоцину (Sigma) з розрахунку 60 мг/кг, ГПП – введенням 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії у черевну порожнину. Контрольну групу склали білі щури (n=8), яким підшкірно вводили фізіологічний розчин 0,9 % NaCl (хлориду натрію). Проводили морфологічне дослідження тонкої кишки у тварин, виведених із експерименту на 1-шу, 3-ю та 7-му доби розвитку гострого запалення очеревини на фоні супутнього цукрового діабету.</p> <p><strong>Результати.</strong> Розвиток ГПП на тлі гіперглікемії характеризується виникненням дистрофічних змін клітин слизової оболонки тонкої кишки, вираження яких зростає залежно від стадії розвитку перитоніту. Необхідно зазначити, що на 7-му добу експериментального моделювання даної поєднаної патології виявлено ознаки вакуольної дистрофії міоцитів, що свідчить про розвиток патологічного процесу в усіх оболонках стінки. Тенденція до зниження функціональної активності слизової оболонки (зменшення товщини та зниження висоти ворсин й глибини крипт) простежується упродовж усіх стадій розвитку гострого запалення очеревини. Дистрофічні зміни епітелію та м’язової оболонки, ексудативне запалення і порушення кровообігу створюють умови для порушення перистальтики й транслокації мікрофлори кишок у системний кровообіг.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Перебіг ГПП на тлі СТД характеризується виникненням дистрофічних змін клітин слизової та м’язової оболонок тонкої кишки. Зниження функціональної активності слизової оболонки тонкої кишки та прогресування в її стінці альтеративно-ексудативних змін призводять до парезу кишок та подальшої транслокації патогенної мікрофлори в системний кровообіг й черевну порожнину.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/11726 ОЦІНКА РАННІХ КЛІНІЧНИХ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІСЛЯ ПРОШИВАННЯ РОЗРИВІВ МЕНІСКІВ ПІД АРТРОСКОПІЧНИМ КОНТРОЛЕМ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНІК «АLL-INSIDE» ТА «ІNSIDE-OUT» 2021-02-02T17:14:12+02:00 Ю. О. Грубар hrubar@ukr.net М. Ю. Грубар hrubar@tdmu.edu.ua <p><strong>Резюме. </strong>Сучасні люди з активним способом життя та ростом його тривалості виконують все більше фізичних навантажень як у повсякденному житті, так і в спорті, що збільшує ризик ушкодження менісків. Оперативні втручання на менісках, зокрема часткові меніскектомії, стали однією з найчастіших оперативних ортопедичних процедур, а сукупний ризик ушкодження менісків, що вимагає хірургічного втручання у пацієнтів у віці від 10 до 64 років, сягає 15 %. Вважається, що зшивання ушкодженого меніска під артроскопічним контролем запобігає раннім дегенеративним змінам в колінному суглобі, особливо у пацієнтів молодшого віку.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>оцінити ранні клінічні та функціональні результати після ушивання розривів менісків під артроскопічним контролем із використанням технік «all-inside» та «inside-out».</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>У дослідженні взяли участь 39 пацієнтів віком від 14 до 39 років із травмою колінного суглоба. Під час спостереження 5 осіб були втрачені з невідомих нам причин. Із 34 осіб, яких включили в подальше спостереження, чоловіки становили 61,76 % (21) та жінки 38,24 % (13). Вік обстежуваних був (22,3±3,2) року. Середні терміни від моменту отримання травми до оперативного втручання становили (26,6±3,8) дня. Обстеження пацієнтів проводили згідно зі стандартами надання медичної допомоги пацієнтам із травмою колінного суглоба. Вони включали як загальноклінічні, так й інструментальні методи дослідження: рентгенографію, сонографію та магнітно-резонансну томографію (МРТ). Для прошивання менісків за технікою «all-inside» застосовували систему FAST-FIX ™ 360 та Arthrex 2.0 FiberWire Meniscus Repair Needles для техніки «inside-out».</p> <p><strong>Результати. </strong>За оціночною шкалою Lysholm J (1982) отримано наступні результати: «відмінні» у 19 (55,89 %) пацієнтів, «хороші» – 8 (23,52 %), «задовільні» – 5 (14,70 %) та «незадовільні» – у 2 (5,89 %) пацієнтів. Причиною незадовільних результатів стали раннє та неадекватне навантаження на суглоб у процесі реабілітаційних заходів у перші 3 місяці після втручання.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Застосування шва меніска технікою «all-inside» при використанні системи Fast-fix ™ 360 та Arthrex 2.0 fiberwire meniscus repair needles техніка «inside-out» дозволяє безпечно зшивати розриви меніска, особливо заднього рогу та тіла, та дає хороші клінічні та фукціональні результати.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12336 МІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ ЕКЗОКРИННОЇ ЧАСТИНИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ В ПІЗНІ ТЕРМІНИ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТЕРМІЧНОЇ ТРАВМИ ШКІРИ 2021-08-31T14:50:45+03:00 Н. П. Зикова nebesna_zm@tdmu.edu.ua З. М. Небесна nebesna_zm@tdmu.edu.ua І. Б. Гетманюк nebesna_zm@tdmu.edu.ua <p><strong>Резюме. </strong>Проблема опіків в Україні, особливо в теперішній час, набула актуального значення. Тому дослідження мікроскопічних змін підшлункової залози дають можливість встановити вплив термічних опіків на організм людини.</p> <p><strong>Мета дослідження </strong>– встановити особливості структурної перебудови компонентів екзокринної частини підшлункової залози в пізні терміни після експериментальної термічної травми шкіри.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Досліди проведено на 20 статевозрілих білих щурах. Опік ІІІ ступеня (20&nbsp;% поверхні тіла) наносили мідними пластинами, нагрітими у воді при температурі 97–100 °С на епільовану поверхню шкіри спини тварин після знеболювання тіопентал-натрієвим наркозом. Декапітацію щурів проводили на 14 та 21 доби експерименту. Для гістологічних досліджень забирали шматочки підшлункової залози, які обробляли за загальноприйнятою методикою.</p> <p><strong>Результати.</strong> Проведені дослідження встановили, що на 14–21 доби спостерігались ділянки атрофії екзокринної частини паренхіми органа. Візуально зменшилась площа ацинусів і панкреатоцитів. Серед нечисельних малозмінених кінцевих секреторних відділів спостерігалися групи клітин з характерними ознаками деструкції панкреатоцитів: втрата апікальної еозинофілії та базальної базофілії цитоплазми, пікноз ядер та їх ексцентричне розташування. Виявлялися ознаки каріорексису окремих ядер. Плазмолеми екзокринних клітин були нечіткими, в їх цитоплазмі помітно зменшувався вміст зимогенних гранул. Судини були значно розширені й кровонаповнені, подекуди зустрічалися стази та крововиливи.</p> <p><strong>Висновки.</strong> У пізні терміни експерименту після термічної травми виявлені значні зміни структурної організації екзокринної частини залози. Відбувалися незворотні деструктивні зміни екзокриноцитів, що знижувало функціональну активність залози.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12114 ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЗАГАЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ТА ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ ТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 2021-05-19T17:34:26+03:00 Н. В. Іванова ivanovaa_nata@ukr.net І. Я. Криницька ivanovaa_nata@ukr.net Н. В. Гецько nadikage@ukr.net Н. М. Гомелюк ivanovaa_nata@ukr.net М. І. Марущак ivanovaa_nata@ukr.net <p><strong>Резюме. </strong>Туберкульоз є глобальною проблемою системи охорони здоров’я як одна з 10 провідних причин смерті у світі. За даними ВООЗ, Україна належить до 27 країн світу, в яких зосереджено 85 % захворюваності на туберкульоз, і посідає 4 місце у світі за його поширеністю. Особливості епідемічної ситуації із туберкульозу загострили і зробили соціальнозначущою проблему хвороби на туберкульоз працівників закладів охорони здоров’я.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>провести порівняльний аналіз захворюваності на туберкульоз серед загального населення та працівників закладів охорони здоров’я в Україні та Дніпропетровській області.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Матеріалами з вивчення епідемічного процесу була державна статистична звітність: аналітично-статистичні довідники «Туберкульоз в Україні» Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» та Державного закладу «Центр медичної статистики МОЗ України» за 2019 і 2020 рр. та звітно-облікові форми 8 і 33.</p> <p><strong>Результати. </strong>Встановлено, що незважаючи на зниження показників захворюваності й смертності від туберкульозу за проаналізований п’ятирічний період часу (2015–2019 рр.) в Україні, епідеміологічна ситуація у Дніпропетровській області залишається напруженою, особливо за показником захворюваності на туберкульоз/ВІЛ (24 на 100 тис. населення у 2019 р. – друге місце в Україні) та випадками туберкульозу з множинною лікарською стійкістю (787 у 2019 р. – перше місце в Україні). Показники захворюваності на туберкульоз у працівників закладів охорони здоров’я як протитуберкульозних, так і загальнолікувальної мережі у Дніпропетровській області перевищують аналогічні дані в Україні. Аналіз захворюваності на туберкульоз працівників протитуберкульозних закладів у Дніпропетровській області показав, що найбільший середній показник захворюваності на 100 тис. населення спостерігався серед середнього медичного персоналу – 506,8.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Захворюваність на туберкульоз у працівників закладів охорони здоров’я як протитуберкульозних, так і загальнолікувальної мережі у Дніпропетровській області перевищує аналогічні дані в Україні. Найвища захворюваність на туберкульоз серед медичних працівників Дніпропетровської області спостерігається у середнього медичного персоналу. Це вимагає суворого дотримання принципів інфекційного конт­ролю та оптимізації підходів до виявлення, лікування та профілактики туберкульозу в медичних працівників.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12118 ВИВЧЕННЯ ДУМКИ ПАЦІЄНТІВ ПРО УПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ СЕСТРИНСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЦЕНТРАХ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ 2021-05-19T22:29:22+03:00 Я. В. Коморна komornayyana@gmail.com І. Я. Криницька komornayyana@gmail.com Н. В. Гецько nadikage@ukr.net Н. В. Дужич komornayyana@gmail.com М. І. Марущак komornayyana@gmail.com <p><strong>Резюме. </strong>Розширення меж сестринської практики у центрах первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) може сприяти підвищенню доступності та поліпшенню якості медичної допомоги населенню, регулюванню навантаження лікаря, зростанню професійного статусу медичних сестер, підвищенню відповідальності за пацієнта.</p> <p><strong>Мета дослідження </strong>– проаналізувати думку пацієнтів про упровадження нових сестринських технологій у центрі первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД).</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Проведено анкетування 100 пацієнтів, які отримували первинну медико-санітарну допомогу в Комунальному некомерційному підприємстві Броварської міської ради «Броварський міський центр ПМСД». Основними параметрами дослідження були задоволення респондентів роботою реєстратури, джерела отримання інформації про профілактичні огляди, перелік маніпуляцій, які проводять медичні сестри загальної практики, можливість довірити медичній сестрі свої проблеми, пов’язані зі здоров’ям, стосунками в сім’ї, з дітьми, близькими родичами, вплив особистих та професійних якостей медичної сестри на ефективність лікування та можливість упровадження самостійного прийому медичних сестер у центрах ПМСД.</p> <p><strong>Результати. </strong>Встановлено, що лише 30,0 % респондентів отримують інформацію про профілактичні огляди від медичної сестри. На питання: «Чи були у Вас випадки, коли медсестра могла вирішити Вашу проблему без жодних консультацій з лікарем?» позитивно відповіли 60,0 % респондентів. Щодо тих чи інших маніпуляцій, які проводять медичні сестри загальної практики, були отримані такі відповіді: вимірювання артеріального тиску, пульсу – 70,0 %, вимірювання зросту, маси тіла – 48,0 %, реєстрація електрокардіограми – 24,0 %, проведення щеплення – 25,0 %, виписка рецептів, направлень – 45,0 %, обслуговування вдома – 28,0 %, обслуговування по телефону – 26,0 %, ін’єкції – 50,0 %, вимірювання рівня цукру в крові – 14,0 %, допомога психологічного характеру – 25,0 %. Серед факторів, що впливають на ефективність лікування, рівень професійної підготовки медичної сестри обрали 45,0 % респондентів, людські якості медичної сестри – 36,0 %, практичний досвід медичної сестри – 35,0 %, партнерська взаємодія пацієнта та медичної сестри – 25,0 %, умови догляду – 25,0 %. Хоча на запитання: «Чи можете Ви довірити медсестрі свої проблеми, пов'язані зі здоров'ям, стосунками в сім'ї, з дітьми, близькими родичами і т. д.?» позитивно відповіли лише 45,0 % учасників дослідження, 58 % респондентів згідні на упровадження самостійного прийому медичних сестер у центрах ПМСД.</p> <p><strong>Висновки.</strong> На думку пацієнтів, медична сестра загальної практики — це рівноправний учасник поряд із сімейним лікарем усіх видів лікувально-профілактичної роботи в центрі первинної медико-санітарної допомоги.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12337 ГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ У ПІЗНІ ТЕРМІНИ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТЕРМІЧНОЇ ТРАВМИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПОДРІБНЕНОГО СУБСТРАТУ ЛІОФІЛІЗОВАНОЇ КСЕНОШКІРИ 2021-08-31T15:52:38+03:00 В. В. Кульбіцька kulbitska@tdmu.edu.ua З. М. Небесна kulbitska@tdmu.edu.ua О. Я. Шутурма kulbitska@tdmu.edu.ua <p><strong>Резюме. </strong>Термічні травми за поширеністю, ускладненнями та летальністю займають лідируючі позиції серед інших захворювань у світі. Проте морфофункціональні зміни в надниркових залозах у пізні терміни після опікової травми не достатньо вивчені. На сьогодні важливим завданням є пошук ефективних чинників лікування опікових уражень. Одним із сучасних методів є використання ліофілізованої ксеношкіри.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>встановити структурну реорганізацію компонентів надниркових залоз у пізні терміни після термічної травми та за умов застосування субстрату ліофілізованої ксеношкіри.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Експериментальна термічна травма змодельована на 20 лабораторних білих щурах-самцях. Опік ІІІ ступеня наносили під тіопентал-натрієвим наркозом мідними пластинами, нагрітими у кип’яченій воді до температури 97–100 <sup>0</sup>С. Розміри ділянки ураження склали 18–20 % поверхні тіла тварин. Мікроскопічне дослідження структурних компонентів надниркових залоз вивчали за допомогою світлового мікроскопа MICROmed SEO SСAN.</p> <p><strong>Результати. </strong>Згідно з проведеними гістологічними дослідженнями надниркових залоз після експериментальної термічної травми за умов застосування субстрату ксеношкіри на 14 добу експерименту виявлено, що в кірковій речовині кількість некротично і деструктивно змінених клітин менша, порівняно із попередніми мікроскопічними дослідженнями надниркових залоз після опіку, які ми провели. Спостерігаються в невеликій кількості деструктивно змінені клітини з ознаками інтра- і перицелюлярного набряку. В мозковій речовині органа встановлені ознаки незначної деструкції хромафіноцитів, для гемокапілярів характерні розширені просвіти та помірне кровонаповнення. Результати гістологічного дослідження надниркових залоз на 21 добу показали, що структурна організація зон кори органа наближена до норми. Набряк стромального компоненту та паренхіми незначний. Виявлялись поодинокі ендокриноцити з ознаками ушкодження. Ендокриноцити мозкової речовини залоз малозмінені. Крововиливів та периваскулярного набряку не спостерігалось, також не виявлялися явища стазу та дистрофічні порушення.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У пізні терміни експерименту за умов корекції відбувається відносна нормалізація структурної організації надниркових залоз, що свідчить про активізацію обмінних процесів в організмі.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12338 ВПЛИВ КРАНІОСКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ НА ДИНАМІКУ ЕНЗИМНОЇ ЛАНКИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В КІРКОВОМУ І МОЗКОВОМУ ШАРАХ НИРКИ ЗА УМОВ ДВОБІЧНОГО ВИДАЛЕННЯ ГОНАД У ПЕРІОД ПІЗНІХ ПРОЯВІВ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ 2021-08-31T16:00:31+03:00 І. І. Луців arsgudyma@gmail.com А. А. Гудима arsgudyma@gmail.com Д. В. Попович arsgudyma@gmail.com <p><strong>Резюме. </strong>Останніми роками відмічають значне зростання частки жінок у постменопаузальному періоді. Природня інволюція, в основі якої лежить зниження рівня естрогенів, суттєво змінює реактивність і резистентність організму жінки до різноманітних факторів навколишнього середовища. Однак до останнього часу поза увагою дослідників залишається дослідження ролі дефіциту естрогенів у порушенні антиоксидантного захисту за умов травматичної хвороби, що сприяло б пошуку напрямків патогенетично обґрунтованої корекції.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>з’ясувати вплив двобічної оваріоектомії на ензимну ланку антиоксидантного захисту в кірковому і мозковому шарах нирки у пізній період краніоскелетної травми (КСТ).</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Експерименти виконано на 54 нелінійних білих щурах-самках масою 200–220 г. Гіпоестрогенний стан виконували шляхом оперативного видалення гонад із подальшим моделювання КСТ. Через 1 і 2 місяці посттравматичного періоду в кірковому та мозковому шарах нирки визначали суперосиддисмутазу (СОД) та каталазну активність.</p> <p><strong>Результати. </strong>Через 1 місяць посттравматичного періоду в тварин без гонадектомії СОД- і каталазна активність кіркового і мозкового шарів нирки істотно знижувалися порівняно з контролем. Через 2 місяці експерименту досліджувані ензими нормалізувалися, що вказує на домінування в організмі саногенних механізмів. Нанесення травми гонадектомованим тваринам супроводжувалося більшим пригніченням СОД- і каталазної активності кіркового і мозкового шарів нирки через 1 місяць посттравматичного періоду. На такому ж рівні досліджувані ензими залишалися й через 2 місяці експерименту.</p> <p><strong>Висновки.</strong> В умовах краніоскелетної травми через 1 місяць посттравматичного періоду в кірковому і мозковому шарах нирки відмічають порушення ензимної ланки антиоксидантного захисту, яке виявляють зниженням, порівняно з контролем, СОД- та каталазної активності. В гонадектомованих щурів виявлені порушення суттєво більші й не стихають через 2 місяці експерименту, що вказує на вагому роль антиоксидантної дії естрогенів у патогенезі травматичної хвороби.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12339 УЛЬТРАСТРУКТУРНІ ЗМІНИ ПЕЧІНКИ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ГІПЕРГОМОЦИСТЕЇНЕМІЇ НА ТЛІ ГІПО- ТА ГІПЕРТИРЕОЗУ 2021-08-31T16:07:29+03:00 В. М. Нечипорук nechiporuk@vnmu.edu.ua З. М. Небесна nechiporuk@vnmu.edu.ua О. В. Ковальчук nechiporuk@vnmu.edu.ua Л. О. Пентюк nechiporuk@vnmu.edu.ua М. М. Корда korda@tdmu.edu.ua <p><strong>Резюме.</strong> Гормони щитоподібної залози відіграють вирішальну роль у підтриманні метаболічного гомео­стазу протягом усього життя. Загальновідомо, що печінка та щитоподібна залоза тісно пов’язані між собою, при цьому тиреоїдні гормони відіграють важливу роль у ліпогенезі de novo, бета-окисненні жирних кислот, обміні холестеролу та вуглеводному обміні. Високий рівень циркулюючого гомоцистеїну (ГЦ) (гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ)) є незалежним фактором розвитку атеросклерозу, індукує завершення клітинного циклу, пришвидшує процеси старіння, викликає апоптоз в ендотеліальних клітинах та нейронах.</p> <p><strong>Мета дослідження</strong> – встановити реорганізацію структурних компонентів печінки за умов змодельованої гіпергомоцистеїнемії, гіпер- та гіпотиреозу та при їх поєднаному впливові.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Тіолактонову ГГЦ моделювали введенням тваринам екзогенного ГЦ у вигляді тіо­лактону в дозі 100 мг/кг маси тіла один раз на добу протягом 28 діб. Гіпертиреоз моделювали шляхом щоденного введення L-тироксину в дозі 200 мкг/кг протягом 21-ї доби, гіпотиреоз – шляхом щоденного введення мерказолілу в дозі 10 мг/кг упродовж 21-ї доби. Окремій групі тварин вводили L-тироксин і мерказоліл паралельно з ГЦ.</p> <p><strong>Результати.</strong> Встановлено, що за умов змодельованої ГГЦ, гіпо- та гіпертиреозу в печінці дослідних тварин спостерігаються розлади мікроциркуляції, що на субмікроскопічному рівні проявляється сладжами та стазами формених ементів крові у розширених просвітах синусоїдів, ушкодження ультраструктури ендотеліальних клітин, розширені окремі канальці ендоплазматичної сітки, вакуолі й канальці комплексу Гольджі, поодинокі мітохондрії із гомогенним, світлим матриксом і лізованими кристами, розширені простори Діссе, в яких наявні клітини Купфера, просвітлена, набрякла та деструктивно змінена цитоплазма ендотеліоцитів синусоїдів, в просвітах яких наявні формені елементи крові, вакуолеподібні структури.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Результати дослідження показали, що і ГГЦ, і гіпо- чи гіпертиреоз окремо та особливо їх поєднання зумовлюють розвиток деструктивних та некротичних змін у печінці. Розвиваються незворотні ушкодження компонентів ядер та органел гепатоцитів, що призводить до порушення синтетичних, енергетичних та детоксикаційних процесів у печінці.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12340 МІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ НЕЙРОЦИТІВ КОРИ МОЗОЧКА В ДИНАМІЦІ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТЕРМІЧНОЇ ТРАВМИ 2021-08-31T16:16:06+03:00 Н. В. Огінська nebesna_zm@tdmu.edu.ua З. М. Небесна nebesna_zm@tdmu.edu.ua <p><strong>Резюме. </strong>Термічна травма як стрес-чинник екзогенного походження, при якому відбувається розвиток поліорганної недостатності та порушення функціонування органів та систем організму. Нервова система одна із перших сприймає і дає відповідь на больові імпульси. Важливим є реорганізація усіх структурних компонентів мікроциркуляторного русла та нейроцитів у результаті ендогенної інтоксикації, яка розвивається при термічній травмі. Мішенню при ураженнях виступає мозочок як поліфункціональний орган центральної нервової системи.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>встановити мікроскопічну реорганізацію нейроцитів кори мозочка у динаміці за умов експериментальної термічної травми шкіри.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Експериментальне дослідження виконано на 24 статевозрілих білих щурах-самцях масою 180–200 г. Моделювання опіку ІІІ ступеня здійснювали мідними пластинами, які нагріті у кип’яченій воді до температури 97–100º на епільовану поверхню шкіри тіла тварин під тіопентал-натрієвим наркозом. Розміри ділянок ураження склали 18–20 % тіла щурів. Забір матеріалу для мікроскопічного дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик. Гістологічні зрізи, отримані на санному мікротомі товщиною 5–6 мкм, забарвлювали гематоксиліном та еозином, толуїдиновим синім за методом Ніссля. Напівтонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомі LKB-3, забарвлювали метиленовим синім. Мікропрепарати вивчали за допомогою світлового мікроскопа MICROmed SEO SСAN та фотодокументували за допомогою відеокамери Vision CCD Camera з системою виводу зображення з гістологічних препаратів.</p> <p><strong>Результати. </strong>Мікроскопічні дослідження показали взаємозалежність між терміном експерименту та порушенннями у структурних компонентах нейроцитів усіх шарів кори мозочка. У ранні терміни досліду відбуваються реактивні зміни, які носять пристосувально-компенсаторний характер із початковими деструктивними ушкодженнями. На 14 добу, а особливо через 21 добу спостерігаються поліморфізм, значна дегенерація клітин, що проявляється пікнозом ядер, виявляється розвиток інтра- та перицелюлярних набряків у нейронах зернистого, гангліонарного та зернистого шарів кори мозочка.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Встановлено, що за умов експериментальної термічної травми відбувається реорганізація нейроцитів кори мозочка. На 1 і 7 добу досліду спостерігається зміна форми перикаріонів нейронів, гіперхромія ядер, внутрішньоклітинний набряк. У віддалені терміни відбувається наростання дестуруктивно-дегенеративних змін, що проявлялися вакуолізацією цитоплазми, ущільненням ядер та їх пікнозом, переважання гіперхромних та різко гіперхромних клітин Пуркіньє, значною дезорганізацією та порушенням закономірної локалізації нейронів у всіх шарах кори мозочка.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/11689 ВИЗНАЧЕННЯ ФАГОЦИТУВАННЯ ШТАМІВ ЗОЛОТИСТОГО СТАФІЛОКОКА (S. AUREUS), ВИДІЛЕНОГО У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА КІР 2021-01-12T12:38:35+02:00 Н. М. Олійник kravecnj@tdmu.edu.ua Н. Я. Кравець kravetc@i.ua <p><strong>Резюме.</strong> Золотистий стафілокок – один із найпоширеніших у світі серед збудників інфекційних захворювань. Як відомо, розвитку інфекції сприяють різні чинники та фактори вірулентності стафілококів. Значно менш відомо про їх взаємодію один з одним та захисними механізмами імунної системи господаря. Важливе значення імунокомпетентних клітин у розвитку запального процесу було підставою для вивчення здатності до фагоцитування штамів золотистого стафілокока, виділеного з носоглотки дітей, хворих на кір.</p> <p><strong>Мета дослідження</strong> – визначити здатність до фагоцитування штамів золотистого стафілокока, виділеного у дітей, хворих на кір, нейтрофільними гранулоцитами і моноцитами периферійної крові.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Фагоцитарну реакцію оцінювали за допомогою наступних показників: активності фагоцитозу або відсотка фагоцитарноактивних лейкоцитів, індексу фагоцитозу – середньої кількості поглинутих мікробів на один фагоцит. У процесі дослідження було сформовано дві групи: перша – дослідна (35 хворих на кір дітей); друга – контрольна (зразки нормальної мікрофлори від практично здорових людей – 15 осіб). Матеріал із ротоглотки брали стерильним тампоном, досліджували його бактеріологічним методом. Кількісний склад бактерій відображали у кількості колонієутворювальних одиниць (КУО) в перерахунку на розведення дослідного матеріалу. Ідентифікацію мікроорганізмів проводили за стандартними схемами. Дослідження фагоцитозу – за методом Кост і Стенко.</p> <p><strong>Результати.</strong> Під час дослідження було виявлено, що вагому роль у процесі фагоцитозу відіграють нейтрофільні гранулоцити. Фагоцитарна активність нейтрофілів відносно культури S. аureus, виділеної у дітей, хворих на кір, нижча на 46,9 %, моноцитів – на 38, 8 % порівняно із групою здорових осіб. Також спостерігалося зниження фагоцитарного індексу в фагоцитуючих лейкоцитах відносно культури S. аureus, виділеної у дітей, хворих на кір: нейтрофілів – на 31,7 %, моноцитів – на 38,6 %.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Зниження здатності до фагоцитування культури золотистого стафілокока, виділеної у дітей, хворих на кір, фагоцитуючими клітинами у дослідній групі, очевидно спричинено наявністю факторів вірулентності збудника, що суттєво пригнічують фагоцитоз та зумовлюють здатність мікроорганізмів до тривалої персистенції у середині фагоцитів.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12341 ДИНАМІКА АКТИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ ЛІПІДНОЇ ПЕРОКСИДАЦІЇ У ТКАНИНАХ ТОНКОЇ КИШКИ ЗА УМОВ ІШЕМІЇ-РЕПЕРФУЗІЇ КІНЦІВКИ, ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ 2021-08-31T16:31:13+03:00 В. В. Стрельбицька arsgudyma@gmail.com А. А. Гудима arsgudyma@gmail.com К. А. Походун arsgudyma@gmail.com <p><strong>Резюме. </strong>У структурі сучасного травматизму воєнного і мирного часу значно зросла частка вогнепальних уражень, які часто супроводжуються масивною зовнішньою крововтратою. Накладання за цих умов кровоспинного джгута вважається єдиним способом порятунку на полі бою. Гостра крововтрата та ішемія-реперфузія кінцівки стимулюють активізацію процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у внутрішніх органах. Однак порушення вільнорадикальних процесів у стінці тонкої кишки за цих умов вивчені недостатньо.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>зʼясувати динаміку активності процесів ПОЛ у тканинах тонкої кишки за умов ішемії-реперфузії кінцівки, гострої крововтрати та оцінити ефективність карбацетаму в корекції виявлених порушень.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Експерименти виконано на 108 нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г. Усіх тварин поділили на пʼять груп: контрольну та чотири дослідних. Під тіопентал-натрієвим наркозом у першій дослідній групі моделювали ішемію-реперфузію кінцівки, у другій – гостру крововтрату, в третій – ці ушкодження поєднували. У четвертій дослідній групі тваринам із гострою крововтратою та ішемією-реперфузією кінцівки внутрішньочеревно вводили карбацетам в дозі 5 мг на кілограм маси тварини. Через 1 і 2 год, а також через 1; 7 і 14 діб у гомогенаті тонкої кишки визначали вміст дієнових кон’югатів та реагентів до тіобарбітурової кислоти.</p> <p><strong>Результати.</strong> За умов ішемії-реперфузії кінцівки та гострої крововтрати посилюються процеси ліпідної пероксидації у стінці тонкої кишки з максимумом через 1 добу експерименту. За умов моделювання лише ішемії-реперфузії кінцівки вміст первинних і вторинних продуктів ПОЛ до 14 доби експерименту нормалізується, то під впливом крововтрати показник до 14 доби залишався суттєво більшим порівняно з конт­ролем. Поєднання ішемії-реперфузії кінцівки та гострої крововтрати вже з 2 год експерименту супроводжується більшим накопиченням продуктів ПОЛ, які до 14 доби статистично значуще перевищують інші дослідні групи. Карбацетам супроводжується позитивною антиоксидантною дією, який вже при семиденному застосуванні супроводжувався істотним зниженням вмісту первинних і вторинних продуктів ПОЛ у стінці тонкої кишки, що вказує на перспективність цього препарату за умов модельованої патології як засобу зниження проявів поліорганної дисфункції.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Моделювання ішемії-реперфузії кінцівки на тлі гострої крововтрати супроводжується сумацією прооксидантного впливу обох патологічних втручань і викликає статистично вірогідно більше зростання вмісту ДК і ТБК-активних продуктів ПОЛ у стінці тонкої кишки, починаючи з 2 год експерименту. Застосування карбацетаму, порівняно з тваринами без корекції, вже через 7 діб реперфузійного періоду викликає істотне зниження активності ПОЛ у стінці тонкої кишки.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12342 ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН РЕПАРАТИВНОЇ ЗДАТНОСТІ ШКІРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ РАН ЩУРІВ ІЗ СТРЕПТОЗОТОЦИНОВИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2021-09-01T15:35:39+03:00 Є. О. Лоза marushchak@tdmu.edu.ua Т. М. Гомелюк marushchak@tdmu.edu.ua І. Я. Криницька marushchak@tdmu.edu.ua М. І. Марущак marushchak@tdmu.edu.ua <p><strong>Резюме.</strong> Цукровий діабет (ЦД) у всьому світі визнаний одним із найбільш важливих неінфекційних захворювань. ЦД та його ускладнення є одними з найважливіших причин смертності, при цьому одним з важливих наслідків ЦД є порушення здатності до репарації.</p> <p><strong>Мета дослідження –</strong> виявити зміни репаративної здатності шкіри при різних способах закриття післяопераційних ран щурів за умов стрептозотоцинового цукрового діабету.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Експериментальні дослідження проведено на 130 білих безпородних статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: перша (30 тварин) – здорові, яким накладено вузлові шви на операційну рану; друга група (30 щурів) – здорові, яким для фіксації країв рани застосували шкірний клей; третя (30 тварин) – з цукровим діабетом, яким накладено вузлові шви на операційну рану; четверта група (30 щурів) – з цукровим діабетом, яким для фіксації країв рани застосували шкірний клей. Для контролю всі отримані результати порівнювали із показниками інтактних тварин (10 щурів).</p> <p><strong>Результати. </strong>Результати наших досліджень показують, що рановий процес призводить до зниження репаративної здатності шкіри на ранньому терміні спостереження. У віддаленому терміні спостереження у здорових групах щурів відбувається відновлення репаративної здатності дерми на відміну від груп щурів із стрептозотоциновим цукровим діабетом.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Отримані результати свідчать про зниження репаративної здатності шкіри, зумовленої рановим процесом у щурів з експериментальним цукровим діабетом стосовно здорових щурів при застосуванні шкірного клею. При цьому застосування його є ефективнішим для формування нормотрофічного рубця за умов цукрового діабету, порівняно із накладанням вузлових швів для фіксації країв ран.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12174 ЗАСТОСУВАННЯ МОРФОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ АРТЕРІАЛЬНИХ ОСЦИЛОГРАМ ДЛЯ ОЦІНКИ ДИНАМІКИ ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ПРОБІ МАРТІНЕ-КУШЕЛЕВСЬКОГО 2021-06-11T22:18:49+03:00 Dmitro Vakulenko vakulenko@tdmu.edu.ua <p>Вступ. Проба Мартіне-Кушелевського (20 присідань за 30 с) -&nbsp; &nbsp;простий, високо інформативний метод вивчення стану серцево-судинної системи (ССС), успішно використовується&nbsp; протягом багатьох десятиліть. Застосування електронних тонометрів дає можливість удосконалити метод, фіксувати частоту серцевих скорочень,&nbsp; артеріальний&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; тиск &nbsp;(АТ), артеріальні пульсації впродовж усього дослідження,&nbsp;&nbsp; більш детально оцінити&nbsp;&nbsp; особливості діяльності ССС.</p> <p>Мета. Вивчити функціональну здатність ССС&nbsp; адаптуватися до&nbsp; компресії судин плеча при вимірюванні АТ у стані спокою, після проби Мартіне-Кушелевського&nbsp; за допомогою (запропонованого авторами роботи) морфологічного аналізу артеріальних осцилограм (АОГ)&nbsp; та обгрунтувати його інформативність.</p> <p>&nbsp;Матеріали та методи. Обстежено&nbsp; 89&nbsp; осіб &nbsp;віком 18-55 років, без скарг на стан здоров’я.&nbsp; Вивчено показники як самої проби, так і&nbsp;&nbsp;&nbsp; АОГ, зареєстрованих&nbsp; до, після навантаження, через 3 хв відпочинку.&nbsp; Оцінку морфологічних даних АОГ проводили&nbsp; (відповідно до запропонованих авторами критеріїв) за п’ятибальною системою. Результати порівняно між собою.</p> <p>Результати дослідження та їх аналіз. У стані спокою&nbsp; найчастіше реєструвались найкращі,&nbsp; 1-й (28%) та&nbsp; 2-й (53%)&nbsp; типи АОГ. Після навантаження&nbsp; – &nbsp;&nbsp;3-й тип (54%), який зріс на 37%&nbsp; за рахунок зменшення відсотку АОГ &nbsp;&nbsp;1-го та &nbsp;2-го типів.&nbsp; Після 3 хв відпочинку&nbsp; (навіть при нормотонічному типі реакції) &nbsp;АОГ мали динаміку як в бік «покращення», так і «погіршення».&nbsp; Нерідко у випадках, коли&nbsp; цифрові&nbsp; показниками проби незначно відрізнялись між собою ,&nbsp;&nbsp; реєструвались найрізноманітніші типи АОГ. &nbsp;Найчастіше – при&nbsp; неадекватній реакції АТ. Відмічене&nbsp; пов’язане з різними рівнями&nbsp; адаптаційної здатності нервово-рефлекторних механізмів кровообігу до компресії та навантаження,&nbsp; в’язко-пружних властивостей судинної стінки, що підтверджується морфологічним аналізом АОГ.</p> <p>Висновки. Застосування морфологічного аналізу АОГ при проведенні&nbsp; проби Мартіне-Кушелевського дає можливість більш детально оцінити стан гемодинамічних процесів обстежених, їх рівень здоров’я та адаптаційні можливості, завчасно діагностувати&nbsp; початкові відхилення від меж норми.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12123 КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ КІЛЬКІСТЮ СD3+ ТА СD4+-ЛІМФОЦИТІВ ТА РІВНЕМ ЕКСПРЕСІЇ МОНОКЛОНАЛЬНИХ АНТИТІЛ ДО ТИРОГЛОБУЛІНУ, TTF-1 ТА KІ-67 У ЩИТОПОДІБНІЙ ЗАЛОЗІ ЩУРІВ ЗА УМОВ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІЇ АНТИГЕНУ 2021-05-22T18:12:49+03:00 О. В. Федосєєва fedoseeva.ov@zsmu.zp.ua <p><strong>Резюме. </strong>Останнім часом невплинно зростає рівень захворюваності дітей та підлітків із патологією щитоподібної залози, особливо автоімунного генезу. Розвитку таких станів сприяє імунологічний фон, який формується під дією антигенів, у тому числі й інфекційного генезу як пре-, так і постнатально. Тож постає питання про те, як впливають різні класи лімфоцитів на фолікулярні тироцити за умов пренатальної дії тиреоїднеспецифічного антигену, про інтенсивність впливу й векторність взаємодії.</p> <p><strong>Мета дослідження </strong>– за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона встановити наявність й інтенсивність взаємодії між імуногістохімічно визначеними СD3<sup>+ </sup>та СD4<sup>+</sup>- лімфоцитами й імуноморфологічною експресією тиреоїдспецифічних антитіл до тироглобуліну, TTF-1 та Ki-67.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Досліджували щитоподібні залози щурів лінії Вістар у віці від 1 до 60 діб після народження (162 тварини): перша група – інтактні тварини (норма); друга група – контроль, тваринам вводили внутрішньоутробно 0,9 % розчин NaCl; третя група – експериментальним тваринам вводили стафілококовий анатоксин, очищений адсорбованою рідиною (10–14 одиниць зв’язування в 1 мл, розведених 10 разів) внутрішньоутробно на 18 день вагітності. Гістологічні зрізи товщиною 4 мкм фарбували гематоксиліном та еозином, імуногістохімічно використовуючи моноклональні антитіла СD3 (5В2), CD4 (5B4), Thyroglobulin Antibody (1D4) (Tg Ab) та TTF-1 (8G7G3/1), Ki-67 (Ki-67) фірми Santa Cruz Biotechnology, Inc. та дофарбовування гематоксиліном Майєра. Морфометрію проведено з використанням мікроскопа Carl Zeiss «Primo Star» з використанням камери AxioCam, комплекс морфометричних досліджень виконували за допомогою програми Zeiss Zen (2017). Розрахунок коефіцієнта кореляції Пірсона (r) проводили за допомогою програми Microsoft Office Excel, 2010.</p> <p><strong>Результати. </strong>Встановлена наявність й інтенсивність взаємодії між імуногістохімічно визначеними СD3-, СD4-, TTF-1- та Ki-67-позитивними клітинами, а також імуногістохімічною експресією тироглобуліну, які інтенсивно змінюються в період з 11 до 30 доби життя після пренатальної дії стафілококового анатоксину на організм та значно відрізняються від таких показників у інтактній і контрольній групі. До 60 доби коефіцієнти кореляції за вищезазначеними показниками значно не відрізняються у всіх групах експериментальних тварин.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Встановлено наявність корелятивного взаємозв’язку між між CD4<sup>+</sup>-лімфоцитами та TTF-1 позитивними клітинами. В інтактних тварин цей зв’язок після народження помірний і до 60-ї доби майже не змінюється. В експериментальних тварин, на відміну від інтактних, ступінь зв’язку зростає до 60-ї доби. Взаємозв’язок між TTF-1<sup>+</sup> тироцитами й ступенем експресії антитіл до тироглобуліну (r(TTF-1:TG)) експериментальних тварин вищий, ніж у інтактних, і залишається таким до 60-ї доби життя. Ступінь взаємозв’язку між Т-лімфоцитами та проліферуючими клітинами (r(CD3:Ki-67)) після народження більший в експериментальних тварин, і поступово підвищується до 30 доби. Ступінь взаємозв’язку між CD3<sup>+</sup>-лімфоцитами й ступенем експресії антитіл до тироглобуліну (r(CD3:TG)) після народження більший в інтактних тварин, але поступово зменшується, порівняно з експериментальними, у яких була зворотна тенденція. Отже, кількісний та класовий склад Т-лімфоцитарного пулу щитоподібної залози впливає на загальну та спеціалізовану проліферацію та синтетичну активність тироцитів, що в динаміці є адаптивною реакцією у відповідь на пренатальну дію стафілококового анатоксину.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/11942 РІВЕНЬ КОРТИЗОЛУ ТА ДИНАМІКА ПОВЕДІНКОВИХ РЕАКЦІЙ У МИШЕЙ ПІД ВПЛИВОМ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-2 В УМОВАХ ФІЗИЧНИХ ТРЕНУВАНЬ 2021-04-04T19:02:12+03:00 В. А. Швець shvetsvika88@gmail.com О. М. Гасюк hasiukhelena@gmail.com <p><strong>Резюме.</strong> Реакція гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи, що супроводжується збільшенням в крові кортизолу, адекватно величині фізичного навантаження, може слугувати важливим раннім індикатором перетренування і виникнення стресу. Стрес, у свою чергу, призводить до значних змін у центральній нервовій системі, що яскраво проявляється у поведінкових реакціях. Інтерлейкін-2 (ІЛ-2) може чинити одночасний вплив на регулювання гомеостазу в мозку та в імунній системі. ІЛ-2 ефективно використовується при лікуванні імуносупресії, викликаної стресом, і володіє стимулювальним та антидепресивним ефектами.</p> <p><strong>Мета дослідження </strong>– оцінити вплив ІЛ-2 на рівень кортизолу та динаміку поведінкових реакцій у мишей при фізичному стресі.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Дослідження проводили на статевозрілих лабораторних мишах-самцях. Було сформовано п’ять дослідних та одну контрольну (без фізичних тренувань) групи тварин. Перша група отримувала інгібітор ІЛ-2 («Циклоспорин») (10 мг/кг), друга, третя та четверта групи – ІЛ-2 («Ронколейкін») у концентраціях 5000; 7500 та 30000 МО/кг відповідно, п’ята група– стерильний фізіологічний розчин. У якості фізичного тренування використовувався метод примусового плавання до повного виснаження з вантажем. Вміст кортизолу в сироватці крові визначали з використанням реагентів «Кортизол – ІФА». Поведінку тварин досліджували, використовуючи методику «відкрите поле».</p> <p><strong>Результати.</strong> Стимуляція ІЛ-2 у високій концентрації призвела до суттєвого збільшення рівня кортизолу в сироватці крові мишей на 4-му та 6-му тижнях порівняно з контролем та попереднім періодом (р≤0,05). Тварини, яким вводили ІЛ-2 в середній концентрації, мали помірне збільшення рівня кортизолу, який зростав протягом усіх фаз адаптації до фізичного навантаження. Спостерігались достовірні відмінності порівняно з контролем (відповідно на 51,8 % – на 4-му, на 36,5 % – на 6-му тижнях, р≤0,05). У групі тварин з інгібуванням ІЛ-2 рівень кортизолу на 4-му тижні знизився порівняно з попереднім періодом (на 16 %, р≤0,05) з подальшим суттєвим підвищенням (на 110 %, р≤0,05). Групи тварин зі стимулюванням ІЛ-2 в низькій концентрації та без впливу препаратів продемонстрували підвищення рівня кортизолу порівняно з контролем на 4-му тижні та порівняно з попередніми показниками на 6-му тижні фізичних тренувань. Протягом усіх періодів експерименту була відзначена відмінність показників поведінкової активності в тесті «відкрите поле» залежно від періоду та впливу ІЛ-2 різної концентрації або ж його інгібування.</p> <p><strong>Висновки. </strong>З’ясовано, що уведення ІЛ-2 впливає на концентрацію кортизолу в сироватці крові лабораторних мишей, які знаходились в умовах фізичних навантажень. У тварин, яким уводили ІЛ-2 в середній концентрації, не було значного підвищення рівня кортизолу. При уведенні малих концентрацій ІЛ-2 рівень кортизолу підвищувався із значним спадом у фазі відновлення. В умовах дії високих концентрацій ІЛ-2 рівень кортизолу підвищувався протягом усіх тижнів, із значним стрибком на останньому тижні фізичних тренувань. Тож середні концентрації ІЛ-2 мають стрес-протекторну дію в умовах фізичних навантажень. На моделі фізичного стресу в білих мишей показано, що уведення ІЛ-2 впливає на поведінку дослідних тварин. У середніх концентраціях ІЛ-2 призводить до зниження рівня тривожності, підвищення рухової активності тварин та активізації дослідницької поведінки.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12343 ПЕРЕНОСИМОСТІ ВІТЧИЗНЯНОГО НЕСТЕРОЇДНОГО ПРОТИЗАПАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ЕКСТРАКЦІЇ КАТАРАКАТИ 2021-09-01T17:17:14+03:00 Ф. Бахрітдінова shuchrat.yusupov@gmail.com К. І. Нарзікулова Кумру Ісламовна shuchrat.yusupov@gmail.com Ш. А. Юсупов shuchrat.yusupov@gmail.com М. Е. Егамбердіева shuchrat.yusupov@gmail.com <p><strong>Резюме.</strong> У статті розглянуто питання ефективності та переносимості вітчизняного нестероїдного протизапального засобу (НПЗЗ) після екстракції катаракти, а також вираження його побічних ефектів.</p> <p><strong>Мета дослідження </strong>– оптимізувати&nbsp; методи післяопераційного лікування катаракти з використанням вітчизняного нестероїдного протизапального препарату «Диклофенак", 0,1% краплі очні виробництва СП ТОВ «Jurabek Laboratories».</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> У дослідження були включені пацієнти, які перебували на стаціонарному лікуванні на базі 2 клініки Ташкентської медичної академії. До групи дослідження було включено 60 осіб: 21 чоловік і 39 жінок, вік хворих становив 18–73 роки. У двох групах ми порівнювали ефективність і переносимість вітчизняного і зарубіжного НПЗЗ після екстракції катаракти.</p> <p><strong>Результати.</strong> Ефективність комплексного лікування підтверджена скороченням термінів зникнення основних симптомів запалення у пацієнтів обох груп. Обидва препарати не викликали побічних дій і добре переносилися пацієнтами. Переносимість проведеного лікування у групі, яка отримувала вітчизняний НПЗЗ, склала 93,4 %, а у групі, що отримувала НПЗП зарубіжного виробництва, – 95,7 %.</p> <p><strong>Висновки.</strong> За результатами проведених досліджень доведено, що терапія після екстракції катаракти із застосуванням препарату НПЗЗ вітчизняного виробництва не поступається за ефективністю і переносимістю препарату зарубіжного виробництва й може застосовуватися в післяопераційному періоді лікування катаракти.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/11694 РОЛЬ ВІТАМІНУ D ТА ЙОГО РОЛЬ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ СТАНОВЛЕННЯ ЖІНОЧОГО ОРГАНІЗМУ 2021-01-15T21:12:35+02:00 Л. В. Наумова naumova@tdmu.edu.ua Л. С. Мілевська-Вовчук milevska@tdmu.edu.ua У. О. Наумова naumova@tdmu.edu.ua Ю. В. Бойко naumova_ulyole@tdmu.edu.ua <p><strong>Резюме.</strong> Вітамін D відіграє важливу роль на усіх етапах формування жіночого організму, починаючи від ембріонального періоду і до глибокої старості. Нестача або дефіцит цього вітаміну проявляється розвитком дисметаболічних розладів, збільшенням кардіоваскулярного ризику, збільшує частоту новоутворень ендометрія, молочних залоз, яєчників, товстої кишки та супроводжує низку інших гіперпроліферативних захворювань. У деяких дослідженнях [1, 2] показано взаємозв’язок між дефіцитом вітаміну D і функціонуванням головного мозку, а також зi старінням.</p> <p><strong>Мета дослідження</strong> – проаналізувати дослідження останнього десятиліття щодо впливу вітаміну D на жіночий організм, а також фактори ризику, патогенезу та причин виникнення захворювань, спричинених недостатнім вмістом вітаміну D.</p> <p><strong>Матеріали і методи</strong>. Здійснено аналіз доступних інформаційних ресурсів мережі «Internet», іноземних фахових видань, медичної бази даних MEDLINE/PubMed за останні десять років. Застосовано метод інформаційного пошуку та аналітико-порівняльний.</p> <p><strong>Результати.</strong> Експериментальні та клінічні роботи останнього десятиліття спрямовані на вирішення численних проблем, зокрема встановлення ролі вітаміну D у патогенезі низки захворювань, проведені численні дослідження щодо пояснення основних патогенетичних механізмів впливу на організм та навіть наведено доведення щодо позитивного впливу на сповільнення росту ракових пухлин. Цікаві дані були отримані авторами, які після опитування дівчат-підлітків за різними шкалами депресії відмітили достовірне зниження ступеня прояви депресивних симптомів після 9-ти тижневого курсу прийому вітаміну D [10].</p> <p><strong>Висновки.</strong> Протягом багатьох років вітамін D розглядали як харчовий компонент, який відіграє важливу роль у метаболізмі кісткової тканини. Сьогодні ж він відомий як стероїдний гормон, який має важливу регуляторну роль у різних фізіологічних системах людського організму, включаючи імунну. Переконливі дані ілюструють зв’язок між дефіцитом вітаміну D і різними інфекційними та неінфекційними захворюваннями.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12344 ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КАРАГІНАНІВ ЯК ХАРЧОВИХ ДОБАВОК 2021-09-01T17:40:23+03:00 О. М. Копаниця kopanycya651@ukr.net А. А. Гудима kopanycya651@ukr.net О. П. Мялюк kopanycya651@ukr.net Н. В. Ліснянська kopanycya651@ukr.net І. М. Кліщ klishch@tdmu.edu.ua <p><strong>Резюме.</strong> Серед харчових добавок полісахариди добре відомі як функціональні добавки, які мають високу молекулярну масу, добре розчиняються у воді й використовують їх для поліпшення текстури кінцевої продукції. В останні десятиріччя карагінани стали одними з найпопулярніших гідроколоїдів у харчовій промисловості.</p> <p><strong>Мета дослідження</strong> – проаналізувати літературні джерела щодо особливостей використання карагінанів як харчових добавок.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Internet», ключовими словами були «карагінан», «харчові добавки», «Е407».</p> <p><strong>Результати.</strong> Широке використання каппа-карагінану пов’язане з його здатністю до підвищення в’язкості водних розчинів та гелеутворення, застосовують у харчовій, легкій та аграрній промисловостях. А також при виробництві консерв, м’ясних і молочних продуктів. Карагінанам притаманні властивості імуноад’ювантів: вони здатні надавати як імуностимулювальний, так і імуносупресорний ефекти. Їх вплив на імунну систему носить дозозалежний характер. У високих концентраціях ці полісахариди не мають імуносупресорної дії, імовірно, унаслідок цитотоксичності відносно супресорних клітин. Водночас карагінан при низьких дозах стимулює активацію супресорних макрофагів і пришвидшує їх дозрівання. Деяка суперечливість даних про фармакологічну дію цих полісахаридів може бути зумовлена некоректним порівнянням результатів, отриманих у різних експериментальних умовах, на різних структурних типах карагінанів. При цьому дуже важливим є спосіб введення полісахариду і його доза.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Широке використання карагінанів як природного, так і синтетичного походжень надихає науковців глибше досліджувати механізм їх дії на рівні цілого організму.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12345 ВПЛИВ ХАРЧУВАННЯ НА ПЕРЕБІГ COVID-19 2021-09-01T18:27:13+03:00 О. Креховська-Лепявко lepyavkoom@tdmu.edu.ua Б. Локай lepyavkoom@tdmu.edu.ua С. Ястремська lepyavkoom@tdmu.edu.ua Н. Рега lepyavkoom@tdmu.edu.ua О. Буштинська lepyavkoom@tdmu.edu.ua С. Даньчак lepyavkoom@tdmu.edu.ua <p><strong>Резюме</strong>. На сьогодні пандемія COVID-19 являє собою виклик для усього світу. Для боротьби з вірусом обов’язковим є досягнення та підтримка належного харчового статусу. Загальновідомо, що на харчовий статус людини впливає цілий ряд факторів, таких, як вік, стать, стан здоров'я, спосіб життя та приймання лікарських засобів. Належний харчовий статус сприяв підвищенню стійкості та опірності організму людини до вірусного навантаження під час пандемії COVID-19. Оптимальне харчування та споживання поживних речовин позитивно впливають на імунну систему, тому одним із дієвих методів запобігання інфікуванню COVID-19 в сучасних умовах є зміцнення імунної системи. На сьогодні не знайдено жодних доказів того, що харчування може являти собою один із методів лікування уражень імунної системи (окрім даних про позитивний вплив вітаміну С, який вважається одним з найкращих засобів, які підвищують специфічну і неспецифічну резистентність організму). Правильна дієта може забезпечити підтримання належного стану організму людини для боротьби з вірусними ураженнями. В даній статті проаналізовано важливість харчування для підвищення імунітету та наведено деякі рекомендації щодо оптимального харчування для протистояння COVID-19.</p> <p><strong>Мета дослідження</strong> – проаналізувати та систематизувати літературні дані про вплив харчування&nbsp; на прояви інфекції COVID-19.</p> <p><strong>Матеріали і методи</strong>. У дослідженні використані публікації світової наукової літератури про інфекцію COVID-19, зокрема про причини та механізми її розвитку, лікування, ускладнення та її наслідки, а також вплив харчування на перебіг COVID-19. Даний огляд розкриває роль харчовання у підсиленні імунної відповіді організму під час вірусних інфекцій, особливо враховуючи наявність нової пандемії коронавірусу.</p> <p><strong>Результати. </strong>Під час пандемії COVID-19 харчовий статус людей має особливо важливе значення. Оптимальне харчування та дієтичне споживання поживних речовин впливають на імунну систему завдяки експресії генів, активації клітин та модифікації сигнальних молекул. Крім того, різні дієтичні інгредієнти є детермінантами мікробного складу кишечника і згодом формують імунні реакції в організмі. Адекватне споживання цинку, заліза та вітамінів A, B<sub>12</sub>, B<sub>6</sub>, C та E має важливе значення для підтримки належного функціонування імунної системи. Необхідність у самоізоляції та дотримання соціальної дистанції є невід’ємними заходами в рамках пандемії COVID-19, проте вони мають серйозні наслідки для життя людини і приводять до зміни режиму харчування, сну та фізичної активності. Це сприяє розвитку малорухомої поведінки людей, яка впливає на психічне та фізичне здоров’я та веде до підвищення ризику ожиріння. Страх і занепокоєння можуть також спричинити зміни в харчових звичках, що веде до нездорового режиму харчування та зниження апетиту або зменшення задоволення від їжі. Мікроелементи – це дієтичні компоненти, які можуть суттєво сприяти зміцненню імунної системи. Такі важливі мікроелементи, як вітаміни A, D, E, C, B<sub>6</sub>, B<sub>12</sub>, а також фолати та мікроелементи, такі, як залізо, цинк та селен доступні у різноманітних свіжих продуктах тваринного та рослинного походження, допомагають організму в боротьбі з інфекційними захворюваннями.</p> <p><strong>Висновки. </strong>COVID-19 став найскладнішою пандемією, яка на сьогоднішні має виражений вплив на усі країни світу. Правильне та здорове харчування може забезпечити надійне та стійке функціонування імунної системи для боротьби з вірусом. У даний час доведено, що люди, які дотримуються збалансованої дієти, менш схильні до розвитку різноманітних хронічних захворювань та інфекцій.</p> 2021-09-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень