ДИСКООРДИНОВАНА ПОЛОГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЇЇ КОРЕКЦІЇ

  • V. V. Lazurenko Харківський національний медичний університет
  • N. Yu. Zvyagina Харківський національний медичний університет
Ключові слова: дискоординація пологової діяльності, фосфатидилхолін

Анотація

Мета дослідження – оцінювання перебігу і результату пологів для матері та плода шляхом порівняння різних методів корекції дискоординованої пологової діяльності.

Матеріали та методи. Було обстежено 120 роділей, з них 90 жінок мали в пологах дискоординовану пологову діяльність (ДПД). Першу групу (контрольну) склали 30 жінок із фізіологічним перебігом пологів, другу – 30 роділей, яким проводили корекцію ДПД згідно з наказом МОЗ України № 676 від 31.12.2004, третю – 30 роділей із ДПД, яким проведено епідуральну анестезію, четверту – 30 жінок, яким проводили комплексне лікування з використанням фосфатидилхоліну.

Предметом дослідження були показники партограм роділей, КТГ плода, рівні адреналіну, норадреналіну, простагландину F2α, окситоцину, доплерометрії, оцінка стану новонароджених.

Результати дослідження та їх обговорення. У жінок із ДПД визначено передчасний розрив плодових оболонок у 67 (74,5 %); показники адреналіну були підвищені – (7,2±0,8) нмоль/л. Під впливом лікування рівень адреналіну зменшувався в четвертій групі до (3,5±0,5) нмоль/л. Відмічали збільшення концентрації ПГF2a при ДПД до (177,2±6,9) нг/мл. Використання традиційної терапії знижувало вміст ПГF2a до (134,1±5,1) нг/мл, використання фосфатидилхоліну до (111,7±4,8) нг/мл. Аналогічні зміни спостерігалися і в показниках окситоцину: підвищення вмісту при ДПД – (173,4±10,2) пг/мл, зниження під впливом традиційного лікування (105,7±6,9 пг/мл) та запропонованого нами методу терапії – (91,3±5,6 пг/мл).

Отримані результати доплерометричного обстеження роділей із ДПД вказували на підвищення резистентності в маткових артеріях та в артеріях пуповини.

 Дослідження показали, що в другій групі був найнижчий рівень кесаревого розтину – 33,3 %, у третій – 66,7 %, у четвертій – 40 %. Стан новонародженого: у другій групі вагітних у задовільному стані народилося 76,7 % новонароджених, у третій групі – 66,7 %, у четвертій групі – 73,3 %.

Висновки. За результатами оцінювання результату пологів, використання фосфатидилхоліну в комплексному лікуванні дискоординації пологової діяльності дозволяє значно знизити частоту оперативного розродження та покращити стан плода й новонародженого за рахунок нормалізації біологічно активних речовин у крові матері та плода, покращення кровотоку в матково-плацентарному комплексі і, як результат, – нормалізувати пологову діяльність.

Посилання

Shchedrov, A.A. (2012). Znacheniye povrezhdeniya endoteliya i yego vazoreguliruyushchey sposobnosti v razvitii anomaliy rodovoy deyatelnosti [The value of endothelial damage and its vasoregulatory ability in the development of anomalies of labor]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny – Actual Problems of Modern Medicine, 3, 166-169 [in Russian].

Karaçam, Z.D., Walsh, D., & Bugg, G.J. (2014). Evolving understanding and treatment of labour dystocia. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Bio., 182, 123-127.

Kozonov, G.R. (2014). Diskoordinatsii rodovoy deyatelnosti: teoriya i praktika [Discoordination of patrimonial activity: theory and practice]. Uchenyye zapiski SPbGMU im. akad. I. P. Pavlova – Scientific notes of St. Petersburg SMU Acad. I.P. Pavlova, 1, 79-81 [in Russian].

Tkachik, S.Ya. (2013). Osobennosti kontsentratsii metabolitov steroidnykh gormonov pri diskoordinirovannoy rodovoy deyatelnosti [Features of the concentration of metabolites of steroid hormones during discoordinated labor]. Zdorovye zhenshchiny – Women’s Health, 5, 94-96 [in Russian].

Dmitriyeva, S.L., Khlybova, S.V., & Tsirkin, V.I. (2012). Rol adrenergicheskogo mekhanizma v regulyatsii sokratitelnoy deyatelnosti matki pri beremennosti i v rodakh: (obzor literatury) [The role of the adrenergic mechanism in the regulation of contractile activity of the uterus during pregnancy and childbirth: (literature review)]. Vyatskiy meditsinskiy zhurnal – Vyatka Medical Journal, 1, 50-53 [in Russian].

Abramchenko, V.V., Kostyushov, Ye.V., & Danilova, N.R. (2001). Prolongirovaniye effekta beta-adrenomimetikov (giniprala) v sochetanii s kompleksom unitiol-askorbinovaya kislota [Prolongation of the effect of beta-adrenergic agonists (ginipral) in combination with the unitiol-ascorbic acid complex]. Problemy reproduktsii – Problems of Reproduction, 4, 51-52 [in Russian].

Parashchuk, Yu.S., & Gorshkova, Z.A. (2003). Diagnostika i farmakologicheskaya korrektsiya diskoordinatsii rodovoy deyatelnosti [Diagnostics and pharmacological correction of discoordination of labor]. Vrachebnaya praktika – Medical Practice, 5, 61-64 [in Russian].

Schrock, S.D., & Harraway-Smith, C. (2012). Labor analgesia. Am. Fam. Physician, 85 (5), 447-454.

Holianovskyi, O.V., Mekhedko, V.V., Zhezher, A.A., Kulakovskyi, M.M., & Bachynska, M.A. (2012). Metody rehionarnoi analhezii v polohakh [Methods of regional analgesia in childbirth]. Zdorove zhenshchiny – Womens Health, 6, 71-75 [in Ukrainian].

Simrok, V.V., Grishchenko, O.V., Storchak, A.V., & Lipin, B.M. (2007). Novyye aspekty klinicheskogo primeneniya v akusherstve: metodicheskiye rekomendatsii [New aspects of clinical use in obstetrics: guidelines] [in Russian].

Опубліковано
2020-03-05
Як цитувати
Lazurenko, V. V., & Zvyagina, N. Y. (2020). ДИСКООРДИНОВАНА ПОЛОГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЇЇ КОРЕКЦІЇ. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (2), 121-125. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.9915
Номер
Розділ
Акушерство та гінекологія