ПЛАЦЕНТАРНА НЕДОСТАТНІСТЬ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ПЕРЕНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ

L. B. Markin; L. M. Yashchenko

doi:10.11603/24116-4944.2019.1.9871

Автор(и)

L. B. Markin Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
L. M. Yashchenko Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.9871

Ключові слова:

переношена вагітність, плацентарна недостатність, фактори ризику

Анотація

Мета дослідження – дослідити особливості морфології судин материнської і фетальної частини плаценти та її структурних компонентів за умов переношеної вагітності.

Матеріали та методи. Проведено динамічне спостереження за 15-ма вагітними з моменту їх госпіталізації до виписки після пологів. Жінки були розподілені на 2 групи: перша група – 10 жінок із переношеною вагітністю ≥42⁺⁰ тижні; друга група – 5 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Критерії включення до дослідження: одноплідна вагітність, гестаційний вік >280 днів, відсутність тяжкої екстрагенітальної патології, переношена вагітність в анамнезі. Плаценту забирали після пологів, проводили макроскопічне та мікроскопічне дослідження. Гістологічний матеріал фіксували у 4 % нейтральному формаліні.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені нами дослідження морфофункціональних особливостей плаценти при переношеній вагітності показали деструктивні зміни материнської частини плаценти, зокрема набряк децидуальних клітин, їх апоптоз, інфільтрацію лімфоцитами, зміну морфології стінки судин, особливо ендотеліоцитів, локальне відшарування фібриноїду на поверхні ендометрія та одночасно зміну морфології ворсинок хоріона: відшарування синцитіотрофобласта, що свідчить про порушення компонентів гематоплацентарного бар’єра, формування еритроцитарно-лейкоцитарних агрегатів у гемокапілярах ворсинок, що змінює процеси мікроциркуляції та трансендотеліального транспорту як у материнській, так і плодовій частині плаценти.

Висновок. Порушення мікроциркуляції та трансендотеліального транспорту у судинах мікроциркуляторного русла материнської і фетальної частини плаценти, що проявляється запустінням судин, їх дилатацією та зміною морфології ендотелію їх внутрішньої оболонки та деструктивними процесами гемоплацентарного бар’єра, є одним із факторів ризику переношування вагітності, що негативно впливає на стан плода.

Посилання

Yaremko, H.E., Zhabchenko, I.A., & Kovalenko, T.M. (2013). Suchasni aspekty problemy perenoshuvannia ta prolonhuvannia vahitnosti [Modern aspects of the problem of pregnancy transplantation and prolongation]. Zhinochyi likar – Female Doctor, (3), 5-9 [in Ukrainian].

Fedorova, M.V., & Smirnova, T.L. (2013). Immunogistokhimicheskie razlichiya platsent pri prolongirovannoy i istynno perenoshennoy beremennosti [Immunohistochemical differences

of the placenta with prolonged and true pregnancy]. Vestnik Chuvashskoho universiteta – Bulletin of Chuvash University, (3),560-563 [in Russian].

Markin, L.B., & Smutok, S.R. (2011). Dyferentsiiovanyi pidkhid do vedennia vahitnosti pislia 41-ho tyzhnia [Differentiated approach to pregnancy after the 41st week]. Meditsynskye aspekty zdorovya zhenshchiny – Medical Aspects of Women's Health, (2), 5-9 [in Ukrainian].

Markin, L.B., & Yashchenko, L.M. (2016). Kliniko-morfolohichni aspekty prolonhovanoi ta perenoshenoi vahitnosti [Clinical and morphological aspects of prolonged and long-term pregnancy]. Aktualni pytannia pediatrii akusherstva ta hinekolohii – Actual Questions of Pediatrics of Obstetrics and Gynecology, (1), 93-96 [in Ukrainian].

Benirschke, K., Burton, G.J., & Baergen, R.N. (2012). Pathology of the human placenta. 6th ed. Springer.

Olesen, A.W., Basso, O., & Olsen, J. (1999). An estimate of the tendency to repeat post-term delivery. Epidemiology, (10), 468-469.

Olesen, A.W., Basso, O., & Olsen, J. (2003). Risk of recurrence of prolonged pregnancy. Br. Med. J., (326), 476.

Mandruzzato, G., Alfirevic, Z., & Chervenak, F. (2010). Guidelines for the management of postterm pregnancy. J. Perinat. Med., 38 (2), 111-119.

Bennett, K.A., Crane, J.M., & Shea, P. (2004). First trimester ultrasound screening is effective in reducing postterm labor induction rates: a randomized controlled trial. Am. J. Obstet. Gynecol., (190), 1077-1081.

Guttmacher, A.E., Maddox, Y.T., & Spong, C.Y. (2014). The Human Placenta Project: placental structure, development, and function in real time. Placenta, (35), 303-304.

Galla, M., Symonds, I., Murray, H., Petraglia, F., & Smith, R.

(2012). Post-term pregnancy. Facts Views Vis., Obgyn., 4 (3), 175-187.

Morris, J.M., Thompson, K., & Smithey, J. (2003). The usefulness of ultrasound assessment of amniotic fluid in predicting adverse outcome in prolonged pregnancy: A prospective blinded observational study. BJOG, (110), 989-994.

Kliman, H.J. (2000). Uteroplacental blood flow. The story of decidualization, menstruation, and trophoblast invasion. Am. J. Pathol., 157 (6), 1759.

Baergen, R.N. (2011). Manual of pathology of the human placenta. Second Edition Foreword by Kurt Benirschke.

Salafia, C., & Popek, E. (2008). Placental development and early pregnancy pathology. Glob. Libr. Women's Med. DOI 10.3843/GLOWM.10150.

Olesen, A.W., Westergaard, J.G., & Olsen, J. (2003). Perinatal and maternal complications related to postterm delivery. Am. J. Obstet. Gynecol., (189), 222-227.

Milovanov, A.P. (1999). Patologiya sistemy mat-platsenta-plod [Pathology of mother-placenta-fetal system]. Moscow: Meditsyna [in Russian].

Davydenko, I.S. (2002). Mikroskopichna anatomiia khorialnoho dereva v zalezhnosti vid periodu hestatsii ta stupenia tiazhkosti anemii u vahitnykh [Microscopic anatomy of a choral tree depending on the period of gestation and severity of anemia in pregnant women]. Klininichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia – Clinical Anatomy and Operative Surgery, 1 (1), 13-16 [in Ukrainian].