ХАРАКТЕР РАННІХ ГЕСТАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ВАГІТНИХ ІЗ ХРОНІЧНИМИ ГАСТРИТАМИ
Анотація
Мета дослідження – визначити за даними ретроспективного аналізу характер і частоту ранніх гестаційних ускладнень вагітності в жінок із хронічними гастритами.
Матеріали та методи. Клініко-статистичний аналіз був здійснений за результатами оцінки медичної документації 200 вагітних, з яких 100 жінок (1 група) мали вказівки на наявність хронічного гастриту і 100 пацієнток (2 група) були без нього. В рамках аналізу оцінювали соціальний, гінекологічний, репродуктивний анамнез, наслідки попередніх вагітностей, перенесені захворювання, перебіг даної вагітності і результати її завершення. Статистичний аналіз результатів проводився в пакеті MedStat (2004–2017). Для кількісних ознак розраховувалося середнє значення і стандартне відхилення показника, для порівняння між групами використаний критерій Стьюдента. Для якісних ознак розраховувалася їх частота (%), порівняння частот проводилося за критерієм хі-квадрат. Для кількісної оцінки клінічного ефекту розраховувався показник відносного ризику (ВР) і його 95 % довірчий інтервал (95 % ДІ). Критичний рівень значущості прийнятий за 0,05.
Результати дослідження та їх обговорення. Вік вагітних коливався від 19 до 45 років. Середній вік вагітних із хронічними гастритами склав (29,8±5,6) року, у 2 групі – (30,5±5,9) року, тобто статистично значущої різниці не було (р>0,005). В 1 групі було 30,0 % першовагітних і 70,0 % повторновагітних жінок, у 2 групі, відповідно, 44,0 % і 56,0 %. При проведенні порівняння даних гінекологічного та репродуктивного анамнезу статистично значущої різниці між групами не виявлено (p>0,05). Частота і характер екстрагенітальної патології в двох групах були порівнянні (p<0,05 за всіма патологіями). При проведенні аналізу характеру і частоти ранніх гестаційних ускладнень у вагітних двох груп виявлено статистично значимо (p=0,006) велику частоту для пацієнток 1 групи проявів раннього гестозу (блювання вагітних). Частота загрози переривання вагітності для пацієнток із хронічними гастритами була вищою (p=0,04), ВР=2,0 (95 % ДІ 1,1–3,8) порівняно з пацієнтками без них. Для вагітних 1 групи також була вищою (p<0,001) частота самовільного викидня, ВР=8,5 (95 % ДІ 3,1–23) порівняно з пацієнтками 2 групи. Статистично значимої різниці частоти завмирання вагітності не виявлено (p>0,05).
Висновок. У вагітних із хронічними гастритами достовірно вища частота ранніх гестаційних ускладнень, особливо таких форм, як блювання вагітних, загроза переривання вагітності й самовільний викидень, порівняно з вагітними, які не мають гастритів.
Посилання
Dudina, O.O., Parkhomenko, H.Ya., & Horobets, Yu.Yu. (2011). Deiaki kharakterystyky reproduktyvnoho zdorovia zhinok Ukrainy [Some characteristics of reproductive health of women of Ukraine]. Zdorovye zhenshchiny – Health of Women, 7 (68), 146-151 [in Russian].
Zhuk, S.I. (2013). Efektyvne poperedzhennia peredchasnykh polohiv: vid nauky do praktyky [Effective prevention of preterm labor: from science to practice]. Zhinochyi likar – Woman’s Doctor, 1 (45) [in Ukrainian].
Reznichenko, H.I. (2013). Profilaktyka nevynoshuvannia vahitnosti i peredchasnykh polohiv [Prevention of miscarriage of pregnancy and preterm labor]. Zhinochyi likar – Woman’s Doctor, 3, 10-14 [in Ukrainian].
Khashan, A.S., Quigley, E.M., & McNamee, R. (2012). Increased risk of miscarriage and ectopic pregnancy among women with irritable bowel syndrome. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 10, 8, 902-909. [PMID: 22373726].
Shin, G.H., Toto, E.L., & Schey, R. (2015). Pregnancy and postpartum bowel changes: Constipation and fecal incontinence. The American Journal of Gastroenterology, 110, 521-529. [PMID: 25803402].
Gvasaliya, A.G. (2004). Klinicheskoye znacheniye zaporov pri beremennosti [The clinical significance of constipation during pregnancy]. Candidate’s thesis, Moskow [in Russian].
Podzolkova, N.M., & Nazarova, S.V. (2010). Klinicheskoye znachenye zaporov v razvіtii oslozhneniy beremennosti i poslerodovogo perioda [The clinical significance of constipation in the development of complications of pregnancy and the postpartum period]. Consilium Medicum, 6, 50-54 [in Russian].
(2011). American college of gastroenterology pregnancy in gastrointestinal disorders. (2nd edition). Retrieved from: http://gi.org/wp_content/up_loads/2011/07/institute_PregnancyMonograph.pdf.
Batrak, N.V., Malyshkina, A.I., & Kroshkina, N.V. (2014). Immunologicheskiye aspekty privychnogo nevynashyvaniya beremennosti [Immunological aspects of recurrent miscarriage]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 12, 10-14 [in Russian].
Zaporozhan, V.M. (Ed.) (2013). Akusherstvo ta hinekolohiia: nats. pidruchnyk; u 4 t. [Obstetrics and gynecology: National. textbook (in 4 vol.)]. Kyiv: VSV “Medytsyna” [in Ukrainian].
Sydelnikova, V.M. (2010). Podgotovka i vedenye beremennosti u zhenshchin s pryvychnym nevynashyvaniyem: metodicheskiye posobiya i klinicheskiye protokoly [Preparation and management of pregnancy in women with habitual miscarriage: methodological guidelines and clinical protocols]. Moscow: MED press-inform [in Russian].
Guleria, M., & Sayegh, H. (2007). Maternal acceptance of the fetus: true human tolerance. The Journal of Immunology, 178, 3345-3351.
Авторське право (c) 2018 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
