АКУШЕРСЬКА ТАКТИКА ПРИ РОЗРОДЖЕННІ ПАЦІЄНТОК ІЗ ТАЗОВИМ ПЕРЕДЛЕЖАННЯМ ПЛОДА НА ТЛІ МІОМИ МАТКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.9542Ключові слова:
тазове передлежання плода, міома матки, кесарів розтин, консервативні пологиАнотація
Мета дослідження – покращити наслідки вагітності в жінок із тазовим передлежанням плода на тлі міоми матки шляхом розробки оптимальної акушерської тактики розродження.
Матеріали та методи. Проведено проспективний аналіз випадків розродження першо- та повторнороділей із доношеною вагітністю одним плодом у тазовому передлежанні на тлі міоми матки – основна група (ОГ) (n=30). Контрольна група (КГ) (n=30) – першо- та повторнороділлі без міоми матки із доношеною вагітністю у тазовому передлежанні плода. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Office Excel 2017.
Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що серед жінок ОГ частіше реєструються випадки клінічних проявів загрози переривання вагітності: ОГ – 26 (86,7 %), КГ – 9 (30 %), та прееклампсії: ОГ – 8 (26,7 %), КГ – 3 (10 %) (p<0,05). Пацієнтки ОГ потребують попереднього планування здебільшого оперативного способу розродження – 19 (63,3 %). Кандидатами для планування консервативних пологів, за відсутності інших протипоказань, можуть бути жінки із поодинокими міоматозними вузлами розмірами до 5 см – 11 (36,7 %). Розширення операції кесаревого розтину потребують виключно вагітні ОГ – 7 (36,8 %), більшість зазначених втручань відбувається саме під час ургентного оперативного розродження – 4 (20 %).
Висновки. Вагітні жінки із тазовим передлежанням плода на тлі міоми матки потребують попереднього покрокового консультування щодо обрання індивідуального способу розродження. Доцільність такого підходу полягає у сприятливому його впливі на наслідки вагітності як для дитини, так і для жінки.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).