ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК, ІНФІКОВАНИХ ПАРВОВІРУСОМ В19

Автор(и)

  • V. F. Struk
  • I. I. Hudyvok

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2008.1.9509

Ключові слова:

вагітність, парвовірус В19

Анотація

Проведене порівняльне дослідження ведення вагітності у жінок, інфікованих парвовірусом В19, по загальноприйнятій та запропонованій авторами схемі. Спостереження та лікування проводилося за наступною схемою: 1) у І триместрі вагітності -ультрасонографія та дослідження гормонів крові (?- ХГЛ і прогестерон) з метою ранньої діагностики ускладнень вагітності, які найчастіше виникають при парвовірусній інфекції, (загрози викидня, мимовільного викидня, відмерлої вагітності) кожні 2тижні, щонайменше 12тижнівз моменту постановки діагнозу парвовірусної інфекції, а також проводилося лікування парвовірусної інфекціїантигомотоксичними препаратами енгістол та плацента композитум; 2) у ІІ та ІІІ триместрах вагітності - ультрасонографія (доплерографія) та дослідження гормонів крові (вільного естріолу та плацентарного лактогену) з метою ранньої діагностики ускладнень вагітності, які найчастіше виникають при парвовірусній інфекції, (плацентарноїнедостатності, дисстресу плода, водянки плода, мертвого плода), атакож проводилося лікування парвовірусної інфекції антигомотоксичними препаратами енгістол та плацента композитум у комплексі з імуноглобуліном нормальним людини для внутрішньовенного введення згідно методичних рекомендацій МОЗ України "Профілактика і лікування акушерсько-перинатальних ускладнень у вагітних з парвовірусною інфекцією". Виявлено, що частота акушерсько-перинатальних ускладнень у групі, де вагітні спостерігалися за схемою, запропонованою авторами, була достовірно (р<0,05) меншою, ніжу групі, де спостереження проводилося за загальноприйнятою схемою.

Посилання

1. Moiseenko R.O. Mother and child care - the duty of the state // Your health. - 2007. - No. 20 (847) .- Р. 2
2. Infections in obstetrics and gynecology / Ed. Makarova O.V., Aleshkina VA, SavchenkoT.N. - Moscow: MED-press-inform, 2007. – 464р.
3. Guseva O. I., Katkova N. Yu., Kachalina T. S., Dobrotina A. F., et al. Clinic, diagnostics and treatment of TORCH infections during pregnancy: educational and methodical manual. - Nizhny Novgorod: Publishing house of the National Academy of Agrarian Sciences, 2005. - 46 p.
4. Bhal R. S., Davies N. J., Westmoreland D., Jones A. Spontaneous resolution of non-immune hydrops fetalis secondary to transplacental parvovirus B19 infection // Ultrasound in Obstetrics and Gynecology. - 1996. - Vol. 7 (1) .- P 55-57.
5. Miyagawa S., Takahashi Y., Nagai A., Yamamoto Y. et al. Angioedema in a neonate with IgG antibodies to parvovirus B19following intrauterine parvovirus B19 infection // British Journal of Dermatology. - 2000. - Vol. 143 (2). - Р. 428-430.
6. Vafaie J., Schwartz R. A. Parvovirus B19 infections // International Journal of Dermatology. - 2004 - Vol. 43 (10) .- P. 747-749.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-24

Як цитувати

Struk, V. F., & Hudyvok, I. I. (2018). ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК, ІНФІКОВАНИХ ПАРВОВІРУСОМ В19. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (1). https://doi.org/10.11603/24116-4944.2008.1.9509

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія