КЛІНІКО-ГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОДРУЖНІХ ПАР З НЕПЛІДДЯМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2008.1.9497Ключові слова:
цитогенетика непліддя, хромосомні аберраціїАнотація
Проведено цитогенетичне обстеження 146 подружніх пар з непліддям. Хромосомні аномалії виявлені в 13,7% випадків, зокрема: у 16,1% жінок з непліддям та у 11,2% чоловіків. Всі виявлені порушення кариотипу представлені стабільними хромосомними аберраціями, нестабільних хромосомних аберрацій не виявлено. Асоціації акроцентриків мали місце у 2,1% жінок з непліддям та у 1,4% чоловіків. Найбільша кількість змін каріотипу у пар з непліддям знайдено в таких вікових категоріях: у жінок - від 31 до 35 років (7,5%), у чоловіків - від 26 до 30 (4,8%) та від 31 до 35 років (4,8%).
Посилання
2. El-Zibdeh M.Y. Dydrogesterone in the Reduction of Recurrent Spontaneous Abortion // J. Steroid Biochem. & Molecul Biology - 2005. V.97. - P. 431-434.
3. Savel'eva G. M., Krasnopolskaya K.B., Shtyrov S.V. Alternative methods of overcoming tubal-peritoneal infertility // Obstetrics and gynecology. - 2001. - №6. - P. 20-24.
4. Nikitin Yu.P., Lisichenko O.V., Korobkova E.N. Clinico-genealogical method in medical genetics. - Novosibirsk: Science, 1983. -102 p.
5. Age dependence of the frequency of stable chromosomal aberrations determined by the FISH method in lymphocytes of healthy donors and those exposed to uncontrolled irradiation in small doses / Vorobtsova IE, Timofeeva NM, Bogomazova AN, Semenov A. IN. // Advances in Gerontology, 1999. - No. 3. - Р. 125-127.
6. Comparative Sequence Analysis of Human Minisatellites showing Meiotic Repeat Instability / Murray J., Buard J., Neil D. L., at al. // Genome Research. - 1999. - V. 9, Is. 2. P. 130-136.
7. Therman E., Susman M. Human Chromosomes. Structure, Behavior, and Effects. - 3rd ed. Springer-Verlag New York, Inc., 1993 - 376 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).