ЛІМФАНГІОЛЕЙОМІОМАТОЗ. ДІАГНОЗ ТА ЛІКУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.8944Ключові слова:
пневмоторакс, рецидивуючий пневмоторакс, лімфангіолейоміоматоз (ЛАМ)Анотація
Мета дослідження – вивчити особливості діагностики та лікування хворих на легеневу форму лімфангіолейоміоматозу (ЛАМ).
Матеріали та методи. Пацієнтка віком 26 років перебувала на лікуванні в КМКЛ № 17 з 07.04.2007 р. по 16.03.2012 р. Їй проводили повний клініко-діагностичний комплекс обстежень та лікування відповідно до діючих протоколів.
Результати дослідження та їх обговорення. У статті представлено огляд літератури з питання ЛАМ та подано опис клінічного випадку, а також узагальнено особливості діагностики та лікування ЛАМ. Сучасні способи обстеження, хірургічних втручань та раціональна консервативна терапія є методом вибору в діагностиці та лікуванні ЛАМ. Всебічне дообстеження є необхідною передумовою для вибору раціональної тактики подальшого лікування.
Висновки. До сьогодні ЛАМ залишається малодослідженим захворюванням, а його поширеність у світовій популяції досягає 100 000. Оптимальні результати лікування досягаються за умови правильно встановленого діагнозу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).