ПРЕГРАВІДАРНА ПІДГОТОВКА ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ПОЗАМАТКОВУ ВАГІТНІСТЬ

Автор(и)

  • Y. B. Yakymchuk
  • V. I. Koptyuh ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачовського МОЗ України”
  • I. M. Malanchun ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачовського МОЗ України”
  • D. M. Duve ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачовського МОЗ України”

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.1.8806

Ключові слова:

позаматкова вагітність, метотрексат, лапароскопія, прегравідарна підготовка.

Анотація

Мета дослідження – проведення реабілітаційних заходів, які включали призначення лікувальних середників для покращення стану прохідності маткових труб та стимуляції овуляції при дисфункції яєчників після консервативного та оперативного лікування позаматкової вагітності.

Матеріали та методи. Для проведення лікувальних заходів були взяті жінки із позаматковою вагітністю за типом трубного аборту (15 жінок), у яких за даними визначення β-субодиниць ХГЛ та даними УЗД були показання до призначення консервативної терапії метотрексатом за наведеною схемою. А також 15 жінок, у яких позаматкова вагітність була порушеною і лікування проводили лапароскопічним методом. Лікування прогресуючої позаматкової вагітності проводили метотрексатом 75–100 мл внутрішньом’язово при показниках β-ХГЛ більше 1500 МО/л, за даними УЗД – діаметр плідного яйця не більше 3,5 см у ділянці придатків матки. Додатково для усунення побічних явищ та впливу на печінку призначали гепатопротектори та фолати. Контроль за динамікою лікування здійснювали повторним визначенням β-ХГЛ. Якщо він знижувався більше ніж на 15 %, то повторно метотрексат не вводили, у випадку меншого зниження проводили повторне введення метотрексату. Виписку хворої із стаціонару здійснювали на 8–10 добу під контролем УЗД та показників β-ХГЛ. Хворим із ІІ групи проводили лапароскопічне видалення плідного яйця: туботомію з неосальпінгостомією.

Результати дослідження та їх обговорення. Відновлення репродуктивної функції проводили за даними визначення в сироватці крові ФСГ, прогестерону та пролактину. З метою прегравідарної підготовки застосовували фітопрепарати екстракту плодів прутняку (циклодинон, мастодинон) та фолати. У післяопераційному періоді проводили призначення монофазних контрацептивів протягом 3-х менструальних циклів із подальшим визначенням прохідності маткових труб. Під час проведення консервативного лікування позаматкової вагітності та комплексу заходів для відновлення репродуктивної функції протягом трьох менструальних циклів маткова вагітність настала в 6-ти жінок протягом 6-ти місяців після прегравідарної підготовки. Ще у 6-ти жінок вагітність настала протягом одного року при включенні повторного курсу гормональної корекції після шестимісячної перерви й у 3-х жінок не вдалося досягнути позитивного результату. У ІІ групі жінок, у яких було проведено оперативне лікування позаматкової вагітності, в комплекс прегравідарної підготовки включали призначення монофазних контрацептивів протягом 3-х місяців та проведення контрольної МСГ на прохідність маткових труб. Прегравідарна підготовка включала проведення комплексу заходів, які сприяли відновленню прохідності маткових труб, та однофазні гормональні контрацептиви. У результаті проведених реабілітаційних заходів та прегравідарної підготовки вагітність настала у 33 % обстежених жінок у перші 12 місяців.

Висновки. Проведення консервативного лікування ПВ із збереженням маткової труби дозволило досягти настання вагітності в більш ранні терміни проведення реабілітаційних заходів для виконання репродуктивної функції в жінок, які перебували під нашим спостереженням. Призначення фітокомплексу (циклодинон) та фолієвої кислоти для корекції гормональної дисфункції дозволяє отримати настання вагітності та її виношування у 33 % обстежених жінок.

Біографія автора

Y. B. Yakymchuk

 

Посилання

(2004). Nakaz MOZ Ukrayiny № 676 Pro zatverdzhennia klinichnykh protokoliv z akusherskoi ta hinekolohichnoi dopomohy [Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 676 On Approval of Clinical Protocols on Obstetric and Gynecological Aid]. Kyiv, 106-116 [in Ukrainian].

Kaminskyi, V.V. & Turenko, Yu.O. (2003). Suchasni etiolohichni faktory pozamatkovoi vahitnosti [Modern etiological factors of ectopic pregnancy]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovynian Medical Journal, 7, 4, 176-178 [in Ukrainian].

Koén, Z.L., Dzhyl, U., Amer-Alshiek, Z.H., Byby, Z.H., Almoh, V. & Levyn, Y. (2014). Metotreksat-protsent uspekha pry prohressyruyushchey vnematochnoy beremennosty : novaya otsenka [Methotrexate - the success rate for a progressive ectopic pregnancy: a new assessment]. Am J Obstet Gynecol, 141-147 [in Ukrainian].

Markin, S.B., Matviyenko, O.O. & Markin, S.A. (1999). Pozamatkova vahitnist [Ectopic Pregnancy]. Lviv, 106 [in Ukrainian].

Talvar, R., Sandip, K, Naredi, N. Duggal, B.C. & Khose, T. (2013). Systemic methotrexate : An effective alternative to surgery for management of unruptured ectopic pregnancy. Med J Armed Forces of India, 69 (2), 130-133. doi: 10.1016/j.mjafi.2012.08.032

Bottin, P., Gnisci, Cravello, L., Gamerre, M. & Agostini, A. (2014). Prognostic value of early hCG changes after methotrexate injection for ectopic pregnancy. Gynecol Obstet Fertil, 42 (1), 3-7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-03

Як цитувати

Yakymchuk, Y. B., Koptyuh, V. I., Malanchun, I. M., & Duve, D. M. (2018). ПРЕГРАВІДАРНА ПІДГОТОВКА ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ПОЗАМАТКОВУ ВАГІТНІСТЬ. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (1). https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.1.8806

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія