ОСОБЛИВОСТІ БАЛАНСУ ЦИТОКІНІВ У ЖІНОК ІЗ РЕПРОДУКТИВНИМИ ВТРАТАМИ В АНАМНЕЗІ В ДИНАМІЦІ УСКЛАДНЕНОЇ І НЕУСКЛАДНЕНОЇ ВАГІТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.1.8803Ключові слова:
звичне невиношування вагітності, мікробіота, дисбіози піхви, цитокіни.Анотація
Мета дослідження – верифікація чинників ризику звичного невиношування вагітності та аналіз імунологічних особливостей вагітних зі звичним невиношуванням в анамнезі за умови проведення або відсутності прегравідарної підготовки до планованої вагітності.
Матеріали та методи. Обстежено 170 жінок зі звичним невиношуванням вагітності в анамнезі.
Результати дослідження та їх обговорення. У 92,7 % вагітних зі звичним невиношуванням, які отримували комплексну прегравідарну підготовку, мав місце нормоценоз, тоді як за відсутності адекватної підготовки до вагітності нормоценоз виявлявся тільки у 11,1 %. У жінок зі звичним невиношуванням в анамнезі частіше мали місце вказівки як на запальні захворювання нижнього відділу генітального тракту (99; 68,3 % при 3; 16,0 % у контрольній групі) (68,3 % і 16,0 %; ВР 5,69; 95 % ДІ 1,96–16,5; р<0,047, NNT 1,777), так і сальпінгоофорит, хронічний ендометрит (108; 74,5 % при 5; 20 % відповідно, р=0,0077) (74,5 % i 20,0 %; ВР 3,72; 95 % ДІ 1,69–8,2; р<0,0077, NNT 1,835). Серед 145 жінок зі звичним невиношуванням у 59 (40,7 %) настання першої вагітності відбувалося або у більш ранньому ((18,5±0,8) року) або, навпаки, у більш пізньому віці
((36,7±0,6) року) порівняно з пацієнтками контрольної групи 24 (96,0 %) ((23,2±0,4) року), р<0,0001), при цьому вона рідше завершувалася своєчасними пологами (28,8 і 88,0 %; ВР 1,64; 95 % ДІ 1,26–2,14; р<0,001) порівняно з жінками контрольної групи. Загроза переривання вагітності у вагітних зі звичним невиношуванням і дисбіотичними процесами піхви перебігає на тлі порушення балансу про- та протизапальних цитокінів – підвищення рівнів прозапальних TNF-α та ІЛ-6 і зниження продукції протизапального цитокіну ІЛ-10, що є несприятливим чинником для прогресування вагітності.
Висновки. Дисбаланс у системі цитокінів у жінок зі звичним невиношуванням вагітності та дисбіотичними процесами піхви є однією з патогенетичних ланок розвитку загрози переривання вагітності. Визначення рівнів ФНП-α, ІЛ-6 і ІЛ-10 у першому триместрі в крові вагітних жінок має прогностичне значення щодо перебігу вагітності і розробки персоніфікованих заходів, спрямованих на збереження вагітності. Проведення комплексної прегравідарної підготовки, спрямованої на усунення дисбіотичних процесів та гормонального дисбалансу з продовженням гестагенотерапії у першому триместрі вагітності, сприяє збереженню динамічної рівноваги в системі цитокінів у жінок із невиношуванням вагітності та дисбіозами піхви і сприяє неускладненому перебігу вагітності у 96,4 % жінок.
Посилання
Apolikhina, I.A., Shneiderman, M.G., Teterina, T.A. & Gorbunova, E.A. (2013). Prichiny nevynashyvaniya beremennosti [Causes of miscarriage of pregnancy]. Ginekologiya – Gynecology, 15 (5), 60-65 [in Russian].
Zyganshina, M.M., Krechetova, L.V., Vanko, L.V. & Khodzhaeva, Z.S. (2012). Pro- i antiangiogennye faktory v patogeneze rannikh poter beremennosti. Chast II. Sootnoshenie proangiogennykh i antiangyogennykh syvorotochnykh faktorov v rannie sroki beremennost [Pro- and anti-angiogenic factors in the pathogenesis of early pregnancy loss. Part II. Ratio of pro-angiogenic and anti-angiogenic serum factors in early pregnancy]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, (1), 128-136 [in Russian].
Levkovich, M.A., Linde, V.A., Andreeva, V.O., Plakhotia, T.G. & Nefedova, D.D. (2012). Immunogormonalnye vzaimodeystviya v geneze nevynashyvaniya beremennosti rannikh srokov [Immunohormonal interactions in the genesis of miscarriage of early pregnancy]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 8 (1), 10-14 [in Russian].
Malyshkina, A.I., Mozhaeva, A.I. & Voronin, D.N. (2010). Osobennosti reaktsyy vrozhdennogo immuniteta u zhenshchin s ugrozoy preryvaniya beremennosti na rannikh strokakh [Features of the reactions of innate immunity in women with the threat of termination of pregnancy in the early stages]. Rossiyskiy immunologicheskiy zhurnal – Russian Immunological Journal, (4), 407-408 [in Russian].
Radzynskiy, V.E. (2009). Biotsenozy genitaliy pri ugrozhayushchem nevynashyvanii i prezhdevremennykh rodakh [Biocenosis of the genitals with threatening miscarriage and premature birth.] Vestnik RUDN. Meditsyna – Bulletin of the Peoples Friendship University. Medicine. (6), 364-374 [in Russian].
Sidelnikova, V.M. & Sukhikh, G.T. (2010). Nevynashyvanie beremennosti. [Miscarriage]. Moscow: MIA [in Russian].
Sukhikh, G.T. & Vanko, L.V. (2012). Immunnye faktory v etiologii i patogeneze oslozhneniy beremennosti [Immune factors in the etiology and pathogenesis of complications of pregnancy]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 1, 128-136 [in Russian].
Bansal, A.S., Bajardeen, B., Shehata, H. & Thum, M.Y. (2011). Recurrent miscarriage and autoimmunity. Expert Rev. Clin. Immunol., 7, 37-44.
Check, J.H. (2010). A practical approach to the prevention of miscarriage. Part 4, role of infection. Clin. Exp. Obstet. Gynecol. 37 (4), 252-255.
Haas, D.M. & Ramsey, P.S. (2008). Progestogen for preventing miscarriage. Cochrane Database Syst. Rev., 16 (2), 35.
Kaur, R. & Gupta, K. (2016). Endocrine dysfunction and recurrent spontaneous abortion: An overview. Int. J. Appl. Basic Med. Res., 6 (2), 79-83. doi: 10.4103/2229-516X.179024
Khong, Y.T. (2015). Pathology of Early Pregnancy Loss. Keelings Fetal and Neonatal Patholog: Springer International Publishing, 7, 165-181.
Odeh, M., Tendler, R., Kais, M., Maximovsky, O., Ophir, E. & Bornstein, J. (2010). Early pregnancy failure: factors affecting successful medical treatment. The Israel Medical Association Journal, 12 (6), 325-328.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).