ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЯЄЧНИКІВ НА ТРЕТЮ – ЧЕТВЕРТУ ДОБУ ПІСЛЯ ПОЛОГІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.1.8799Ключові слова:
фізіологічний післяпологовий період, функція яєчників, кольпоцитологія.Анотація
Мета дослідження – вивчення гормональної функції яєчників у здорових жінок на 3–4-ту добу після фізіологічних пологів шляхом визначення показників кольпоцитологічного дослідження.
Матеріали та методи. Обстежено 100 жінок із необтяженим перебігом післяпологового періоду. Контролем слугували дані обстеження 30 здорових невагітних жінок у динаміці менструального циклу. Під час підрахунку в мазку епітеліальних клітин розраховували стандартні індекси і враховували фон мазка. Підраховували такі індекси: індекс дозрівання (ІД), каріопікнотичний індекс (КІ), еозинофільний індекс (ЕІ), індекс складчатості й індекс скупченості. Ми також враховували фон кольпоцитологічного мазка, а саме – наявність елементів, які можуть заважати дослідженню чи вказувати на порушення мікроекології піхви. До таких елементів ми зараховували лейкоцити, коки, палички, еритроцити, наявність цитолізу і фон мазка: слабо мутний, мутний.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз кольпоцитограм у здорових жінок на 3–4-ту добу після пологів показав, що в умовах різкого падіння рівня гормонів, пов’язаного з пологами і припиненням гормональної діяльності плаценти, з’являється новий тип піхвових мазків – післяпологовий. За кількістю проміжних і поверхневих клітин на 3–4-ту добу після пологів піхвовий мазок найбільш схожий на мазки у здорових невагітних жінок на 7-му добу менструального циклу. Показники ІД у пацієнток основної групи достовірно (р<0,05) різняться від кольпоцитологічних висновків у здорових невагітних жінок і вказують на низьку естрогенну насиченість жіночого організму на 3–4-ту добу після пологів. Для цього типу мазків характерна наявність клітин усіх шарів епітелію піхви, які підлягають у перші дні післяпологового періоду десквамації і деструкції. Для даного типу мазків характерні відсоткові показники кольпоцитологічних індексів у межах: ІД (3,4±1,8/69,0±4,7/27,6±4,5), КІ (29,7±4,6) і ЕІ (15,7±3,6). Таким жінкам властиве переважання слабкої («+») і помірної («++») вираженості індексу складчатості – 74,5 % й індексу скупченості – 71,0 %, що вказує на вкрай низький рівень прогестероної насиченості організму породіль у цей період.
Висновки. 1. В умовах різкого падіння рівня гормонів, пов’язаного з пологами і припиненням гормональної діяльності плаценти, з’являється новий тип піхвових мазків – післяпологовий. 2. Для цього типу мазків характерна наявність клітин усіх шарів епітелію піхви, які підлягають у перші дні післяпологового періоду десквамації і деструкції. Для даного типу мазків характерні відсоткові показники кольпоцитологічних індексів у межах: ІД (3,4±1,8/69,0±4,7/27,6±4,5), КІ (29,7±4,6) і ЕІ (15,7±3,6). 3. У таких жінок переважає слабка («+») і помірна («++») вираженість індексу складчатості – 74,5 % й індексу скупченості – 71,0 %, що вказує на вкрай низький рівень прогестеронової насиченості організму породіль у цей період. 4. Для післяпологових кольпоцитологічних мазків характерний також такий фон мазка: підвищена кількість лейкоцитів, різке зниження представників нормальної флори (коки, палички). 5. Отримані результати вказують на незахищеність пологових шляхів жінки після пологів і наявний високий ризик гнійно-запальних ускладнень у цей період.
Посилання
Korobkov, N.A. (2015). Rukovodstvo po puerperiyu [A guide to puerperia]. Saint Petersburg: SpetsLit [in Russian].
Chernukha, Ye.A. (2006). Normalnyy i patologicheskiy poslerodovyy period: rukovodstvo [Normal and pathological postpartum period: a guide]. Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].
Sukhikh, G.T. (Ed.). Kandrora, V.I. & Yeremina, O.V (Transl.) (2010). Kokranovskoye rukovodstvo: Beremennost i rody [Cochrane leadership: Pregnancy and childbirth]. Moscow: Logosfera [in Russian].
Karimova, G.N., Muravyeva, V.V. & Priputnevich, T.V. (2016). Rol mikroflory tservikalnogo kanala rodilnits v rannem puerperii v razvitii poslerodovogo endometrita [The role of the microflora of the cervical canal of the puerperas in early puerperia in the development of postpartum endometritis]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 11, 71-77 [in Russian].
Podolskiy, V.V., Vovk, I.B. & Kornatskaya, A.G. (2010). Aktualnyye problemy reproduktivnogo zdorovya zhenshchin v Ukraine [Actual problems of women's reproductive health in Ukraine]. Zdorovye zhenshchiny – Womens Health, 4 (50), 121-126 [in Russian].
Ledin, D.S. (2011). Vliyaniye peroralnoy i vaginalnoy gormonalnoy kontratseptsii na izmeneniya mikrobiotsenoza polovykh putey [Effect of oral and vaginal hormonal contraception on changes in the microbiocenosis of the genital tract]. Zdorovye zhenshchiny – Women’s Health, 1, (57), 182-185 [in Russian].
Kolesayeva, Zh.Yu., Martikaynen, Z.M., Savicheva, A.M. & Tarasova, M.A. (2009). Osobennosti vosstanovleniya vlagalishchnogo mikrobiotsenoza u rodilnits posle yestestvennykh rodov i operativnogo rodorazresheniya [Features of the restoration of vaginal microbiocenosis in the puerperas after natural delivery and surgical delivery]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney – Journal of Obstetrics and Women's Diseases, 18, 3, 25-31 [in Russian].
Gilyazutdinov, I.A., Gilyazutdinova, Z.Sh. & Bogolyubova, I.M. (2006). Neyroendokrinnaya patologiya v ginekologii i akusherstve: Rukovodstvo dlya vrachey [Neuroendocrine pathology in gynecology and obstetrics: A guide for doctors]. Moscow: MEDpress-inform [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
