СТАН СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ У ВАГІТНИХ ІЗ АРТЕРІАЛЬ НОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ НА ТЛІ ЙОДОДЕФІЦИТУ

Автор(и)

  • N. I. Mushak ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.1.8795

Ключові слова:

вагітність, хронічна артеріальна гіпертензія, йододефіцит, стан системи гемостазу, плацентарна дисфункція, дисеміноване внутрішньосудинне згортання.

Анотація

Мета дослідження – вивчення стану системи гемостазу у вагітних із артеріальною гіпертензією на тлі йододефіциту.

Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних, які мешкають в умовах йодного дефіциту, І група – 30 вагітних із артеріальною гіпертензією; контрольну групу склали 30 здорових вагітних, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту. Стан системи гемостазу вивчали, спираючись на такі показники, як: кількість тромбоцитів (Тр), вміст фібриногену (Фг), протромбіновий індекс (ПТІ), активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), активований час рекальцифікації (АЧР), концентрація продуктів деградації фібрину/фібриногену (ПДФФ). Отримані дані оброблені статистичним методом за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel.

Результати дослідження та їх обговорення. Згідно з отриманими даними, у вагітних із артеріальною гіпертензією на тлі йододефіциту середні показники вмісту Тр були майже на 23 % нижчі, порівняно з КГ, і мали недостовірний характер (р>0,05). Ця тенденція зберігалась протягом II і ІІІ триместрів вагітності. В I триместрі вагітності концентрація Фг у плазмі крові у вагітних I групи виявилась вірогідно нижча, ніж у КГ (р<0,05). Активація прокоагуляційних тенденцій у I групі супроводжувалась достовірним збільшенням ПТІ. Скорочення АЧТЧ, внаслідок підвищення коагуляційного потенціалу плазми та існуючої схильності до гіперкоагуляції, спостерігалось у більшості пацієнток з I групи. Найнижчі показники АЧТЧ серед вагітних із артеріальною гіпертензією збігалися з періодом остаточного формування фетоплацентарного комплексу.
Дисрегуляторні зміни у плазменній ланці гемостазу на початку гестації у вагітних I групи підтверджувались і відносним подовженням АЧР, що може свідчити про більш глибокі порушення в плазменній ланці гемостазу зі збільшенням терміну гестації. Ознаки активації внутрішньосудинного згортання крові, з огляду на збільшення концентрації продуктів деградації фібрину та фібриногену (ПДФФ), були наявні у вагітних основної групи вже з ранніх термінів гестації і зі збільшенням строку вагітності достовірно зростали.

Висновки. Стан системи гемостазу у вагітних із хронічною артеріальною гіпертензією на тлі йододефіциту характеризується підвищенням коагуляційного потенціалу плазми, схильністю до гіперкоагуляції. З II триместру, у цих вагітних, достовірно посилюється гіперкоагуляція, стан нестійкої напруги в системі гемостазу, що характеризується зривом компенсаторних механізмів і свідчить про настання клінічної форми І фази дисемінованого внутрішньосудинного згортання. Це може бути передумовою розвитку плацентарної дисфункції, внаслідок порушення плацентарного кровообігу, що супроводжується затримкою розвитку та дистресом плода, на тлі якої різко підвищений ризик розвитку прееклампсії.

Біографія автора

N. I. Mushak, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

 

Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 88000, м. Ужгород, пл.. Народна 3, тел..0506715853 , email:

Посилання

Mellina, I.M. (2013). Uskladnennia vahitnosti u zhinok z hipertonichnoiu khvoroboiu: faktory ryzyku i profilaktyka [Complications of pregnancy in women with hypertension: risk factors and prevention]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 1, 50-51 [in Ukrainian].

Alekseeva, L.L. & Fatkulnina, I.B. (2011). Sostoyanie fetoplatsentarnogo kompleksa i iskhody u beremennykh s essentsialnoy arterialnoy gipertenziey [The state of the fetoplacental complex and outcomes in pregnant women with essential hypertension]. Byul. VSNTS SO RAMN – Bulletin of VSNTS SO RAMN, 1, (2), 15-19 [in Russian].

Makatsariya, A.D. (2011). Trombogemorragicheskie oslozhneniya v akushersko- ginekologicheskoy praktike [Thrombohemorrhagic complications in obstetric and gynecological practice]. Moscow [in Russian].

Mustafa, R., Ahmed, S., Gupta, A. & Venuto, R.C. (2012). A comprehensive review of hypertension in pregnancy. J. Pregnancy, 5 (3), 534-538.

(2012). Thromboelastography, thromboe-lastometry, and conventional coagulation tests in the diagnosis and prediction of postpartum hemorrhage. Obstetrical and Gynecological Survey, 67, 426-435.

Katz, D. & Beilin, Y. (2015). Disorders of coagulation in pregnancy. British Journal of Anaesthesia, 115 (2), 1175-1188.

Ibeh, N., Okocha, C.E., Aneke, C.J., Onah, C.E., Nwosu, A.O. & Nkwazema, K.A. (2015). Normal pregnancy and coagulation profile: from the first through the third trimester. Nigerian Journal of Medicine, 24, 54-57.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-03

Як цитувати

Mushak, N. I. (2018). СТАН СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ У ВАГІТНИХ ІЗ АРТЕРІАЛЬ НОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ НА ТЛІ ЙОДОДЕФІЦИТУ. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (1). https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.1.8795

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія