ХОРІОАНГІОМА ПЛАЦЕНТИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.1.8744Ключові слова:
плацента, хоріоангіома, вагітність.Анотація
Мета дослідження – дослідити особливості перебігу вагітності та її результат у пацієнтки з хоріоангіомою плаценти.
Матеріали та методи. Представлений випадок вагітності, пологів, перинатального результату у пацієнтки з хоріоангіомою плаценти. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження, ультразвукове дослідження, кольорове доплерівське картування, патологоанатомічне дослідження посліду.
Результати дослідження та їх обговорення. Наведено клінічний випадок перебігу вагітності у пацієнтки з хоріоангіомою плаценти. Вперше об’ємний утвір плаценти діагностовано в терміні 30 тижнів. При динамічному спостереженні виявлено збільшення розмірів утвору, пухлина з гіперехогенною капсулою та вираженим кровоплином, що відповідає ехографічним критеріям хоріоангіоми плаценти. Стан плода впродовж спостереження не порушений. Пологи відбулись в терміні 41 тиждень і 2 дні, в ранньому неонатальному періоді порушень стану дитини не виявлено, клініко-лабораторні показники в межах норми. При візуальному огляді плаценти в центральному відділі плодової поверхні виявлено об’ємний утвір 55х55 мм, еластичної консистенції, відмежований від оточуючих тканин. Патогістологічне дослідження посліду підтвердило діагноз хоріоангіоми плаценти.
Висновки. Основним у діагностиці та визначенні тактики ведення вагітності при хоріоангіомі плаценти є ультразвукове дослідження. Динамічне ультразвукове спостереження з використанням апаратури з високою роздільною здатністю дає можливість виявлення пухлини плаценти, передбачити її гістологічний тип, своєчасно визначити збільшення розмірів пухлини та порушення стану плода для вчасного вирішення питання терміну та тактики розродження з метою попередження перинатальних втрат.
Посилання
Shelayeva, E.V., Prokhorova, V.S., & Nagorneva, S.V. (2017). Khorioangiomy platsenty: diagnostika i taktika vedeniya [Chorioangiomas of the placenta: diagnosis and tactics of management]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney – Journal
of Obstetrics and Women’s Diseases, 66 (3), 124-134 [in Russian].
Benirschke, K., & Kaufman, P. (1995). Pathology of the human placenta: benign tumors. Springer-Verlag: New York.
Ibraimov, B., Ibraimova, K., & Sokolova, M.S. (2010). Ultrasonic diagnostics of an additional share of a placenta. Materials of X Congress of the Russian Association of Doctors of Ultrasonic Diagnostics in Perinatology and Gynecology, 5 (6), 16-20.
Sokolova, M.S. (2010). Ultrasonic diagnostics of an additional share of a placenta. Materials of X Congress of the Russian Association of Doctors of Ultrasonic Diagnostics in Perinatology and Gynecology, 5 (6), 16-20.
Volkov, A.E. (2011). Prenatalnaya diagnostika patologii pupoviny [Prenatal diagnosis of umbilical cord pathology]. Meditsinskiy vestnik Yuga Rossii – Medical Journal of the South of Russia, 38-45 [in Russian].
Veropotvelyan, N.P., Veropotvelyan, P.N., & Cehmistrenko, I.S., Bondarenko, A.A., & Usenko, T.V. (2016). Morfologicheskaya klassifikatsiya povrezhdeniy platsenty [Morphological classification damages of the placenta]. Zdorovye zhenshchiny – Women’s Health, 8, 63-71 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
