РОЛЬ ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЗМІНАХ МАТКИ ПІД ЧАС ПОЛОГІВ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТОНІЄЮ

  • A. Popovytch Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • L. B. Markin Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Ключові слова: вагітність, первинна артеріальна гіпотонія, зовнішня токографія, матково-плацентарна гемодинаміка

Анотація

Мета дослідження – вивчити вплив внутрішньоматкових гемодинамічних процесів на перебіг пологів у роділь із первинною артеріальною гіпотонією (ПАГ).

Матеріали та методи. Методом зовнішньої токографії досліджено скоротливу активність матки в 50 роділь із ПАГ та 25 жінок з неускладненим перебігом термінових пологів. Скоротливу активність матки визначали в динаміці І періоду пологів: у латентну фазу при розкритті шийки матки до 4 см; розкритті маткового вічка – 5–6 та 7–10 см. Проводили динамічне ультразвукове дослідження величини найбільшого поперечного розміру крайового синуса плаценти (мм). Доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровоплину включало оцінку кровотоку в маткових артеріях (МА).

Результати дослідження та їх обговорення. У роділь із ПАГ відмічається достовірне збільшення тривалості латентної фази, ІІ періоду пологів та, відповідно, загальної тривалості пологів (р<0,05). Методом зовнішньої токографії виявлено зниження в 1,5 раза базального внутрішньоматкового тонусу в активну фазу пологів у жінок групи спостереження. У динаміці пологового процесу інтенсивність перейм, їх кількість за 10 хв достовірно менші в жінок зі зниженим АТ, а інтервал між переймами у даній групі довший в 1,5–2 рази. Величина маткової активності в латентну фазу пологів у 3 рази, а в активну – в 1,5 раза нижча, ніж у контрольній групі. При вивченні ролі гемодинамічних процесів у виникненні гіпотонічної дисфункції матки в роділь із ПАГ встановлено, що індекси судинного опору в правій і лівій МА були достовірно вищими, ніж у контрольній групі, з переважанням змін у правій МА, що, як відомо, має перевагу в кровопостачанні матки. Останнє зумовлювало підтримання високого преплацентарного опору течії крові, обмеження об’єму крові, що потрапляла в інтервільозний простір, крайовий синус і судинний резервуар міометрія. У роділь із ПАГ поперечний розмір крайового синуса плаценти був достовірно меншим, ніж у контрольній групі спостереження.

Висновок. Активація при гестації вазодилататорних ефектів у вагітних із ПАГ сприяє зниженню систолічної і діастолічної швидкості кровоплину в МА, що зумовлює розвиток недостатності матково-плацентарної перфузії та, як наслідок, уповільнення пологового процесу.

Посилання

Markin, L.B., & Ostrovska, O.V. (2010). Diahnostyka ta korektsiia hemodynamichnykh rozladiv pry zatiazhnomu pershomu periodi polohiv [Diagnostics and corrections disturbances of the maternal-placental circulation of the latent phase of the first labor period]. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia – Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1 (72), 54-57 [in Ukrainian].

Markin, L.B., & Hychka, N.M. (2016). Biofizychni parametry funktsionalnoi systemy maty-platsenta-plid pry fiziolohichnomu perebihu latentnoi fazy pershoho periodu peredchasnykh polohiv [Biophysycal parameters of the functional system uterus-placenta-fetus during the physiological process of latent phase of the first period of preterm delivery]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Issues of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 86-89 [in Ukrainian].

Sidorova, I.S. (2000). Fiziologiya i patologiya rodovoy deyatelnosti [Physiology and pathology of labor activity]. Moscow [in Russian].

Bakhmach, V.O., Chekhonatskaya, M.L., Yannayeva, N.E., Zabozlayev, V.F., & Grishayeva, L.A. (2011). Izmineniya matki i sheyki matki vo vremya beremennosti i nakanune rodov (obzor) [Changes in the uterus and cervix during pregnancy and on the eve of childbirth (overview)]. Saratovskiy nauchno-meditsinskiy zhurnal – Saratov Journal of Medical Scientific Research, 2 (7), 396-400 [in Russian].

Strizhakov, A.N., Ihnatko, I.V., Timokhina, E.V., & Kardanova, M.A. (2018). Kriticheskoye sostoyaniye ploda: diagnosticheskiye kriterii, akusherskaya taktika, perinatalnyye iskhody [Fetal condition: diagnostic criteria, obstetric tactics, perinatal outcomes]. Moscow [in Russian].

Savitskiy, G.A., & Savitskiy, A.G. (2003). Biomekhanika fiziologicheskoy i patologicheskoy rodovoy skhvatki [Biomechanics of physiological and pathological labor]. Saint-Petersburg [in Russian].

Markin, L.B., Popovych, O.I., & Popovych, A.I. (2017). Doplerometrychne doslidzhennia matkovo-platsentarno-plodovoho krovoplynu u vahitnykh z pervynnoiu arterialnoiu hipotoniieiu [Doppler examination of uterine-placental-fetal hemodynamic in pregnant women with arterial hypotension]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Issues of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 100-104. doi: 10.11603/24116-4944.2017.1.7397 [in Ukrainian].

Rovas, L., Sladkevicius, P., & Strobel, E. (2005). Three-dimensional power Doppler ultrasound assessment of the cervix for the prediction of successful induction of labor with prostaglandin in prolonged pregnancy. J. Ultrasaund Med., 24, 933-939.

Markin, L.B., & Shatylovych, K.L. (2007). Doplerometriia v akusherstvi: hemodynamichni osoblyvosti funktsionalnoi systemy maty-platsenta-plid [Doppler in obstetrics: hemodynamic features functional system mother-placenta-fetus]. Reproduktivnoye zdorovye zhenshchiny – Reproductive Health of Women, 1 (30), 26-39 [in Ukrainian].

Mintser, O.P., Voronenko, Yu.V., & Vlasov, V.V. (2003). Obroblennia klinichnykh i eksperymentalnykh danykh u medytsyni [Treatment of clinical and experimental data in medicine]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

Опубліковано
2018-10-27
Номер
Розділ
Акушерство та гінекологія